103. Вузьке і широке розуміння цензури (згадати маркса)

Цензу́ра — контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Як правило, проявляється у придушенні вияву певних ідей, торкання певних тем або вживання певних слів. Як привід до цензури часто називається намагання нібито стабілізувати суспільство, над якимуряд має контроль.

Цензура в ЗМІ - це будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, власника, редактора або іншого працівника засобу масової інформації, узгоджувати певну інформацію перед її оприлюдненням, заборона її поширювати чи перешкоджання її тиражуванню і розповсюдженню в будь-який інший спосіб.

Мільтон (Аеропагітика) – цензура усуваючи вільний ринок ідей та їх природну конкуренцію спричиняє суспільну стагнацію. Різновиди обмежень : політичні та етичні.Внутрішня цензура – ще одне поняття цензури. Шолохов « ми пишемо за велінням наших сердець, а наші серця належать партії. Компанія «Ґуґл» змушена була розробити для китайських користувачів цензурований варіант пошукової системи. 

101. Авторське я у журналістиці

Власне, у тексті існують всього дві можливі позиції: нейтральна (чи так звана об'єктивна) і суб'єктивна. У свою чергу суб'єктивна позиція може існувати в таких видах: схвальна і викривальна. Суб'єктивна авторська позиція передбачає однозначне ставлення до предмета (у даному разі до політика) і відверте його виказування. За нейтральної позиції автор не висловлює свого ставлення прямо, а проводить основну думку про предмет непрямими шляхами (добір фактів, зіткнення фактів, інтерпретація, методи аналізу і т. д.). Як правило, авторське "я" прямо залежить від обраної авторської позиції. Наявність авторського "Я" у тексті завжди є вмотивованим і спрямованим на здійснення певного впливу на аудиторію.

Образ автора у публіцистиці - це авторське "я" журналіста, характер його ставлення до дійсності (безпосереднє опис, аналіз, оцінка, повідомлення і т. д.). Стосовно до кожного жанру це авторське "я", образ автора, має різну форму, характер. Наприклад, у передовій статті журналіст виступає як представник колективу, організації, спілки і т. д. Тут створюється своєрідний колективний образ автора. Більш індивідуалізований, конкретний образ автора у нарисі; вельми специфічний образ автора у фейлетоні. У інформаційних жанрах – краще відсутність я.

105. Принципи і функції діяльності змі

Забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ(основна вимога від конституції і влади). Це пояснюються відсутністю впродовж багатьох десятиліть правової бази щодо діяльності вітчизняної преси. Як складова частина авторитарного режиму, журналістика за часів колишнього СРСР у своїй діяльності спиралась на партійні постанови та вказівки, а не правові документи, як це прийнято в усіх цивілізованих країнах світу

гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

об’єктивність, вірогідність інформації;

повнота і точність інформації;

законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації [2].

Тим часом загальнодемократичний принцип функціонування ЗМІ — це принцип балансу висвітлення, а не принцип ідеологічного забезпечення тієї або іншої політичної лінії. 

1) інформаційна функція - отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отрима­ної інформації формується громадська думка про діяльність органів вла­ди, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо;

2) освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних дже­рел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації;

3) функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, ціннос­тей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

4) функція критики і контролю. Критика ЗМ1 характеризується необмеженістю свого об'єкта. Їх контрольна функція засновується на ав­торитеті громадської думки. ЗМ1 не можуть застосовувати санкцій до пра­вопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМ1 опи­раються як на громадську думку, так і на закон;

5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;

6) оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.