2. Структура номера газети (тексти, фото, графіка)

Основні властивості структури змісту і оформлення газети, на яких базується моделювання. На думку московського вченого Ігоря Табашникова („Газета делается по модели” – М.: МГУ. – 1980) їх чотири:

– стабільність основної тематики газети та її організації;

– стабільність графічних засобів оформлення газети;

– відображення в композиції та графіці газети особливостей типу видання, до якого вона належить;

– індивідуальність, самобутність композиції і графіки кожної газети, які залежать від притаманних їй специфіки, традицій, естетичних смаків оформлювача, а також від можливостей поліграфічної бази.

До цих основних властивостей варто додати ще одну: в моделюванні повинні враховуватися національні (територіальні) особливості, а також кращі традиції попередників. Вплив друкованого видання на читачів у великій мірі залежить від організації матеріалів у номері і вибору форми їх посторінкової подачі. Завдання полягає в тому, щоб бути впевненим, які з них читачі можуть ефективно і дієво засвоювати. Основними методами формування номерів кожної газети є систематизація, концентрація і виділення. Під систематизацією слід розуміти групування матеріалів за якоюсь загальною для них ознакою – темою, жанрами, часом і т.д. Концентрація означає об’єднання цих матеріалів і їх розміщення в якійсь одній частині номера, наприклад, на якійсь одній сторінці. Цей процес завершується виділенням головних із них за значенням – нестандартним шрифтом, форматом набору, версткою чи іншими поліграфічними засобами. Мета всіх цих методів формування газетного номера – керувати увагою читачів, допомагати зорієнтуватися в інформації. Досягненню бажаного допомагає вибір форм подачі матеріалів у номері. Таких форм є чимало. Залежно від основи формування їх можна поділити на декілька груп. Першою такою основою є масштаб і розмір об’єднання матеріалів, тобто кількісні ознаки.

Первинною з цих форм є добірка. В газеті до неї входять щонайменше дві публікації. На одній сторінці можуть розміститися декілька добірок різного масштабу і розміру. Розділи і рубрики номера компонуються дуже часто у вигляді саме добірок. Якщо масштаб і розмір добірок у газеті є недостатнім для досягнення мети, то їх збільшують до тематичної, або цільової сторінки (полоси). Дальше збільшення – це розворот – об’єднання двох внутрішніх суміжних сторінок. При потребі матеріали можна об’єднувати у цілому номері, який повністю присвячується якійсь одній темі чи регіону. Нарешті, об’єднання матеріалів може виходити за межі номера і набувати форми серії публікацій, на одну тему чи для розв’язання важливої проблеми і друкується у декількох номерах.

Другою підставою об’єднання матеріалів і утворення форм їх подачі є якісні ознаки. Тобто, наприклад, тема чи час, у якому відбувалися описувані події, регіон чи джерело отримання інформації, жанр і т.д. Найчастіше публікації об’єднуються за темою, приміром, „Щоденник мистецтв”, „Міжнародна політика”, „Спорт” і т.д. До серії публікації, як правило, використовують тимчасову (одноразову) рубрику, наприклад, „Проблеми карпатського регіону” чи „Листи з військового підрозділу особливого призначення” і т.ін. Час, до якого належить описувані події, також є підставою об’єднання матеріалів – „Вчора у нашому місті”, „Мистецька хроніка тижня”. За часовою ознакою формуються і окремі сторінки чи номери, приміром, до річниці проголошення незалежності України. Об’єднання матеріалів відбувається і на регіональній основі, тобто сформовані у рубрику чи сторінку публікації висвітлюють події та явища, що мають місце у якомусь одному регіоні.

Підставою об’єднання матеріалів може бути джерело отримання інформації. Приклад: „Повідомляють інформаційні агентства”, „Від наших спеціальних кореспондентів”. Часто зустрічаємо у газетах і об’єднання за жанром. Приклад – „Рецензії”, „Міжнародний коментар” і т.д.