1. Особливості комерційних видань, радіо, телебачення

2. Проблеми науки у змі

Одним з найважливіших стратегічних напрямків підвищення соціальної віддачі науки, зростання її позитивного впливу на всі сторони економічного і громадського життя України є посилення національної орієнтації в подальшому розвитку науково-технічного потенціалу. Посилення національної домінанти в розвитку НТП означає його значну орієнтацію на обслуговування завдань відродження української нації – її науки, культури, мови, державних структур. Наука несе на собі відображення всіх рис свого суспільства, своєї нації.

Проблеми науки в Україні:

• Цінні ідеї, народжені в Україні, часто виявляються не затребуваними тут і перекочовують на Захід.

• Байдужість нації до своїх вчених та своєї науки

• Недооцінка ролі соціально-гуманітарних наук у реалізації національної ідеї

• Невиправдане прагнення дублювати західний досвід. Треба виходити із своїх властивостей

Кадрова проблема. Молодь не бачить у роботі науковця перспективи

Проблеми науки по суті не висвітлюються в змі. Враховуючи стан науки в Україні і її головну проблему – брак грошей, саме про це в основному і пишуть змі, згадуючи про науку.

У газеті ДТ є спеціалізована рубрика: Світ науки. Автори: Олександр Рожен, Марина Олійник. Теми: постаті української та світової науки, основні винаходи, тенденції розвитку науки.

Спеціалізовані видання:

• Вісники університетів

• Дивосвіт: науково-популярний журнал

• Наука і освіта (Одеса)

• Наука і суспільство

• Наука та інновації

• Науковий світ

• Проблеми науки

• Світ науки (Львів

3. Білі плями у вивченні історії української журналістики

(Нечиталюк)

Корінною, але досі не розробленою ні істориками, ні теоретиками преси, проблемою наукового вивчення історії української журналістики, є проблема методологічних принципів і підходів до висвітлення журналістського процесу на всіх українських землях. Однією з принципово важливих проблем історично-журналістської методології є періодизація журналістського процесу.

Ленінська періодизація визвольного руху давала історикам журналістики орієнтири для побудови періодизації, але це не періодизація журналістського процесу. Завдання полягає в тому, щоб шукати інші критерії цієї періодизації. Одним з них є хронологічно-проблемний принцип.

Перший етап. Зародження та становлення української журналістики:

1. передісторія української журналістики

2. харківська періодика початку ХІХ ст.

3. альманаховий період (30-40)

4. преса часів буржуазної революції (1848-1849)

5. українська преса на межі 50-60 років

Другий етап. Формування та функціонування журналістських систем (60-90):

1. система народової преси

2. система конфесійно-москофільськох преси

3. система революційно-демокрачної преси

4. система соціально-демократичної та робітничої преси

5. система сатиричної і молодіжної преси

6. система просвітницької, галузевої і провінційної преси

7. система іншомовної преси.

Третій етап. Українська журналістика у національно-визвольні епохи першої народної революції і світової війни (1898-1914):

1. українська галузева журналістика на меді епох

2. система національно-демократичної преси

3. радянська преса в Галичині

4. журналістика Буковини і Закарпаття

5. літературні альманахи та збірники

6. періодичні видання культурно-просвітницьких товариств

винятково актуальним є принцип партійності преси.

Білою плямою в історії української журналістики залишається публіцистика Грушевського. Протягом 1898-1907 років у Літературно-науковому віснику він надрукував понад 50 статей та фейлетонів. Провідна тема – українське питання в російській Думі. Автор ганьбить російський царизм та Емський указ.

(Крупський)

Є чимало білих плям в історії української журналістики, оскільки замовчували або побіжно згадували з негативною характеристикою діяльність редакторів, видавців, публіцистів.

Білою плямою є преса УСС. Виникла стрілецька преса з початком воєнних дій. Часописи, які видавались на фронті здебільшого писались від руки. Видавались вони з дозволу стрілецької команди за власні кошти стрілецькі і на кошти з продажу. Початок преси УСС закладено журналом “Новініяда”, редактором якого був Роман Купчинський. Весь зміст журналу – це розширений віршований нарис, пісня про стрільця Новіну, його вояцькі будні та любовно-воєнні пригоди. Редакція стверджує, що це не вигаданий, а справжній персонаж – Лесь Новіна Роз луцький. Вийшов лише один рукописний номер цього журналу у 1915 році. Читачі доповнювали його зміст, тому згодом вийшла друга редакція.

Значно довше проіснував стрілецький гумористично-сатиричний журнал “Український самохотник”. Перший номер вийшов у п’яти рукописних посібниках 21 липня 1915 року. Через чотири дні – другий номер. Тематика: всебічна оперативна інформація, цікаві усмішки, анекдоти. Правдиво висвітлює події, викриває українських “патріотів”, які передусім відстоюють власні інтереси. Вийшло 40 номерів. Останній – 1918 рік.

Журнали, що видавались в польових умовах: “Республіканський самохотник” 31 грудня 1918 року. “Самопал” 15.05.16. великий вплив зробив журнал “Червона калина”. Засвідчив високий патріотичний порив народу, його волю до визволення, до побудови вільної, демократичної держави. Жива народна мова.

Після того як більшовики і Польща окупували українські землі і українське військо та уряд відступили за кордон, почалась нова хвиля української еміграції. Преса за кордоном: Український скиталець, Український стрілець, Голос табору.

Недостатньо дослідженою є преса перших емігрантів у США (1868 – “Аляска Геральд”, 1873 – російськомовна “Свобода”, 1886 – український часопис “Америка” – інформаційна хроніка з життя української еміграції).

Білою плямою є і українська преса Канади і Бразилії.

Зовсім недослідженою є українська журналістика кінця ХІХ – початку ХХ ст. в Росії та країнах Європи.

Білет 21