3. Стилістичні властивості слова в журналістському тексті

Говорити про багатозначність слів (ніс, коса), омоніми (побував на дні науки від слів день і дно), пароніми (ефектний – ефективний), стилістичні синоніми (підстава, рація, сенс, глузд, резон), антоніми (у заголовках ефективно війна-мир, чорне-біле), слова іншомовного походження, діалектизми, архаїзми, неологізми, історизми для виразності журналістського тексту.

Канцеляризми та штампи — не найкраще для мови журналіста. люди в білих халатах (лікарі), рідке золото (нафта), чорне золото (вугілля), за рахунок підвищення продуктивності праці, набути широкого розмаху, піддати різкій критиці, приділяти найсерйознішу увагу, активна підтримка громадськості, викликає занепокоєння 

Перифрази – описові звороти, за допомогою яких явище, предмет, особа подаються не прямо, а через опис характерних рис (обмежений = евфемізм від дурний, розгорнутий опис).(часто користуються). Компонентом синонімічного ряду виступають також евфемізми. Це слова чи словосполучення, що передають зміст у пом’якшеній формі (напр., вигадка або фантазія замість брехня; лібералізація цін замість подорожання).

Окремою зі стилістичного погляду групою виступають старослов’янізми: раб, град, єдиний, приязнь, братство, святиня, небеса тощо. Частина їх уживається в номінативній функції: учитель, глава (уряду), область, проте більшість із них для надання мові урочистого чи сатиричного звучання(часто в публіцист. Жанрах). В українській мові є слова, що позначають реалії з життя інших народів – екзотизми: сантим (монета), мді, чайхана (чайна), а також варваризми – для надання мові колориту та посилення експресії. Варваризми зберігають іншомовну графіку, напр., alma mater, lêt-à-lêt (= face to face) тощо.

 

 

Білет 28

1. Політичний портрет у сучасних змі/ Формування політичного іміджу у виборчому процесі(7)

Політичний портрет завжди має чітко виражений ревізіоністський характер. Працівники редакційних колективів мають пам"ятати, що будь-якого політика завжди супроводжують чутки, домисли, часто неправдиві.

На політичний портрет завжди накладає відбиток час і політична ситуація. Політичний портрет як журналістський твір має високий ступінь актуальності і елемент суб"єктивізму дуже сильний. Автор політичного портрету має відчувати момент.

• при підготовці політичного портрету треба чітко охарактеризувати епоху, в яку працює діяч, дати характеристику суспільству в цілому

• ключове питання: які складові успіху цього політичного діяча.

Типологія лідерів за Дженінгтоном:

1. Супермен – ламає старі порядки і творить нові цінності

2. Герой – присвячує себе шляхетним справам

3. Принц – діяльність мотивована прагненням панувати, результат не має значення.

Часто політичні портрети трапляються у Експресі та Шляху перемоги. Подекуди – Високий Замок. Характерні ознаки:

*відсутність аналізу діяльності

*особлива увага до сімейного життя та життєвих курйозів

*позитивне забарвлення

Відрізняються політичні портрети у таких виданнях як День та Дзеркало тижня:

*глибша аналітичність

*менша увага до особистого життя, більша – до діяльності

*відчутна критика, але рідко

Варто зазначити, що таких політичних портретів, про які говорить теорія сьогодні немає. Форма подачі залежить від стилю видання. Що серйозніша газета, то аналітичніший портрет, і навпаки. Що важливо, епоха, у якій живе та чи інша особа, яку описують, до уваги не береться.