3. Сутність власного капіталу підприємства і його структура

Власний капітал - це вартість засобів, які належать власникам підприємства. Власний капітал можнатрактувати як залишок в активах після вирахування зобов'язань підприємства.

Зміна обсягу власного капіталу є показником ефективності як виробничої, так і фінансової та інвестиційної діяльності. Більш пов­но значення власного капіталу розкривають функції, які він виконує в процесі кругообігу коштів:

1. Функція довгострокового фінансування (знаходиться в розпорядженні підприємства до моменту ліквідації).

2. Функція відповідальності і захисту прав кредиторів (обсяг власного капіталу є гарантією захисту прав кредиторів і критерієм відповідальності).

3. Функція компенсації понесених збитків (збитки покриваються власним капіталом).

4. Функція кредитоспроможності (частка власного капіталу в активах є показником кредитоспроможності).

5. Функція фінансування ризику (власний капітал фінансує ризикові проекти, під які важко залучити кошти сторонніх інвесторів).

6. Функція самостійності і влади (чим більша частка власного капіталу, тим більша незалежність та вплив власників на підприємство).

7. Функція розподілу доходів і активів (дивіденди та майно при ліквідації розподіляються пропорційно часткам окремих власників в статутному капіталі).

Вартість власного капіталу визначається у відповідності до прийнятих умов оцінки активів в бухгалтерському обліку, а тому не співпадає за ринковою ціною акцій і майна підприємства в цілому. Але не дивлячись на це, динаміка цього показника в фінансовій звітності є однією з найсуттєвіших характеристик перспектив розвитку підприємства.

До складу власного капіталу входять:

1.Статутний капітал або пайовий капітал, джерелом формування якого є внески засновників, зафіксовані в установчих документах.

2. Додатково вкладений капітал (сума перевищення номінальної вартості акцій, отримана при їх реалізації).

3. Інший додатковий капітал (сума дооцінко необоротних активів, безкоштовно передані активи, інші).

4. Резервний капітал (сума резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку).

5. Нерозподілений прибуток (сума априбутку, реінвестована в підприємство).

Більш детальна інформація про всі зміни у складі власного капіталу на протязі звітного року наводиться в річній формі № 4 "Звіт про власний капітал" Згідно даних цього звіту власники, інвестори і інші зацікавлені особи отримують інформацію про наявність власного капіталу, збільшення (зменшення) його обсягів в результаті переоцінки, чистого при­бутку (збитку), внесків власників, вилучення капіталу. Розкриваєтья політика використання прибутку: на виплату дивідендів, поповнення статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу. Додатково в примітках до фінансових звітів підприємства наво­диться інформація про загальну кількість і номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату, загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями і т.д.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

• статутний капітал (зареєстрований у державному реєстрі);

• додатковий капітал (додатково вкладений капітал, дарчий капітал, резервний та нерозподілений прибуток).

Статутний капітал відіграє основну роль у функціонуванні підприємства. По-перше, це стартовий капітал, необхідний для виробничої діяльності і отримання прибутку. По-друге, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму (1 250 мінімальних заробітних плат для акціонерних товариств, 625 мінімальних заробітних плат для товариств з обмеженою відповідальністю). По-третє, статутний капітал регулює відносини власності, розподілу дивідендів і управління підприємством.

Джерелами формування статутного капіталу є власні грошові кошти, майнові і інші активи засновників. Внесками учасників і засновників господарських товариств до статутного фонду можуть бути: будівлі, споруди, обладнання, інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними ргсурсами, будівлями, спорудами, інтелектуальна власність, грошові кошти, в тому числі валютні. Порядок оцінки внесків до статутного фонду визначається засновницькими документами. Забороне­но використовувати при формуванні статутного фонду бюджетні кошти, кредитні ресурси і кошти, одержані під заставу.

Найбільш складна система формування і зміни статутного капіталу встановлена законодавством для акціонерних товариств.

Державна комісія по цінних паперах та фондовому ринку рішен­ням від 9.02.2001 року № 18 затвердила Положення про порядок реєстарації випуску акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств в новій редакції.

Реєстрація випуску цінних паперів, інформації про їх емісію і звіту про результати підписки на акції здійснюється уповноважени­ми особами Державної комісії по цінних паперах і фондовому ринку або її територіальних органів у відповідності з установленим порядком і є підставою, для внесення випуску цінних паперів в Загальний реєстр випуску цінних паперів.

Дане положення удосконалює і спрощує діючий порядок реєстрації випуску акцій ВАТ, облігацій підприємств та інформації про їх випуск.

Виходячи з вимог нового положення, випуск акцій здійснюється в наступній послідовності:

• прийняття рішення про випуск акцій;

• подання документів для реєстрації інформації про випуск акцій;

• розгляд документів Комісією по цінних паперах і фондовому ринку на протязі 10 днів з дати подання заяви і всіх необхідних документів;

• реєстрація інформації про випуск акцій;

• публікація зареєстрованої інформації не пізніше 10 днів до початку підписки на акції;

• в разі необхідності подання документів на реєстрацію змін в інформації про випуск акцій (термін внесення змін – до закінчення 30-денного строку з дня публікації інформації, і не пізніше чим за 10 днів до початку підписки на цінні папери);

• реєстрація змін в інформації на протязі 15 днів з дня подання документів;

• проведення підписки на акції;

• реєстрація звіту про результати підписки на протязі 15 днів з дати подання заяви і всіх необхідних документів;

• подання документів для реєстрації випуску акцій не пізніше 60 днів з дати державної реєстрації статуту або змін в статуті, що пов'язані зі змінами в статутному капіталі;

• реєстрація випуску акцій на протязі ЗО календарних днів з дати подання заяви і всіх необхідних документів.

Відкрита підписка на акції здійснюється в декілька етапів:

1-й етап: Публікується повідомлення про відкриту підписку на акції, строк якої не може перевищувати 6 місяців.

2-й етап: Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості заявлених акцій і отримати письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій від засновників.

3-й етап: Якщо через 6 місяців не вдалося покрити підпискою 60 % акцій, акціонерне товариство являється не заснованим. Особамм, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно.

4-й етап: Якщо підписка відбулася, то до дня скликання установчих зборів особи, що підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. В разі, коли всі акції розподіляються між засновниками, вони понинні внести до скликання не менше 50% номінальної вартості акцій.

5-й етап: Не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, акціонери зобов'язані оплатити повну вартість акцій. В іншому разі вони сплачують штраф в розмірі 105% річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3-х місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реаілізувати акції в установленому порядку.

В процесі господарської діяльності власники мають право змінювати розмір статутного капіталу, керуючись логікою економічної доцільності. Однак будь-які зміни, не зареєстровані у встановленому порядку, є порушенням і тягнуть за собою покаран­ня у вигляді адміністративних штрафів за порушення обліку і звітності, може бути анульована державна реєстрація підприємства, а воно - ліквідоване. Таким чином, при зміні статутного капіталу потрібно внести зміни в установчі документи і реєстраційну карту.

При всіх видах змін розмірів статутного капіталу постає питання про порядок розподілу по внесках і частках сум, на які пройшли зміни, якщо це не пов'язано з рішенням по окремих учасниках. Так, у випадку збільшення розміру статутного капіталу за рахунок кош­ів конкретних інвесторів їх частка відображається або збільшуєть­ся пропорційно розміру внеску. Якщо статутний капітал збільшився в результаті дооцінки майна, сума приросту розподіляється між учасниками пропорційно їх частці в статутному капіталі на момент проведення переоформлення.

Основними напрямками використання додаткового капіталу можуть бути: передача дочірнім підприємствам, покриття витрат по випуску акцій чи облігацій, взяття суми зносу на облік підприємства при безоплатному одержанні основних засобів, списання суми уцінки товарно-матеріальних цінностей, здійснення капітальних вкладень, нематеріальних активів та інші напрямки.

Судячи з перелічених напрямків використання додаткового капіталу, його основними функціями є:

• фінансування витрат по залученню додаткових коштів (ви­пуск акцій чи облігацій для фінансування своєї діяльності);

• фінансування придбання нематеріальних активів та основ­них засобів;

• покриття сум уцінки активів та сум зносу засобів, які під­приємство отримало безоплатно.