Економічна роль статутного фонду.

При вивченні корпоративного управління треба мати на увазі, що існує поняття статутного фонду, яке потребує аналізу та з'ясування його суті. Економічна суть статутного фонду полягає у створенні матеріальної бази для формування і розвитку товариства. За рахунок статутного фонду створюються основні та оборотні фонди товариства. Для того щоб створити таку матеріальну базу, в Україні статутний фонд має бути не меншим від 1250 мінімальних заробітних плат, які законодавчо визначені на момент створення акціонерного товариства. Для товариств з обмеженою відповідальністю вимоги значно полегшені, така сума має бути не меншою від 100 мінімальних заробітних плат. Особливістю статутного фонду також є те, що він складається з паїв (часток) учасників. В акціонерному товаристві такі частки представлені у вигляді акцій.

На практиці роль статутного фонду акціонерного товариства є важливою лише для його створення. Практично з перших днів функціонування товариства величина статутного фонду починає відрізнятись від величини активів товариства. Наприклад, для створення товариства необхідні організаційні витрати, які здійснюються з коштів, переданих до статутного фонду. Тому він одразу зменшується на цю суму організаційних витрат.

Капітал уже зареєстрованого АТ не є незмінним, товариство кожний день вступає у різні відносини з партнерами — споживачами продукції, постачальниками. Через нього проходять матеріальні та фінансові потоки, і при цьому активи підприємства увесь час змінюються. Тому поняття "статутний фонд" для економістів є лише тією величиною, яка показує стартові умови, з яких починало діяти АТ. При поганому веденні справ можна за короткий час "проїсти" статутний фонд, при доброму — збільшити капітал, зробити його набагато більшим, ніж статутний фонд.

Існують різні підходи до визначення капіталу корпорації, іноді його називають "реальний капітал", іноді — "власний капітал".

Капітал, який представлений цінними паперами акціонерного товариства, досить давно отримав назву фіктивного капіталу. Реальний, або власний, капітал, як правило, відрізняється від статутного фонду і включає статутний фонд, резервний фонд, капіталізований прибуток, інші надходження.

Для залучення додаткових коштів або для приведення статутного фонду у відповідність з активами АТ досить часто здійснює збільшення статутного фонду. Якщо товариство має гарні перспективи і хоче здійснити якісь інвестиційні проекти через залучення додаткових коштів і при цьому будуть змінюватись власники корпоративних прав на майно цього товариства, воно збільшує статутний фонд і за рахунок цього збільшення залучає гроші нових акціонерів. Можлива ситуація, за якої акціонерне товариство здійснює додаткову емісію для власних акціонерів, які хочуть додатково проінвестувати "своє" підприємство, при цьому застосовуються різні методи, щоб не втратити існуючого співвідношення власників і стану контролю над фірмою.

При приведенні статутного фонду до розмірів реального капіталу (активів) залежно від їх співвідношення можуть або збільшувати, або зменшувати статутний фонд. Це використовується іноді для зміни співвідношення прав власності, випуску додаткових акцій, а іноді для підвищення номінальної вартості акцій. Не є винятком випадки вилучення акцій з обігу (анулювання), а також зменшення номінальної вартості акцій.

Так, в Україні підприємства, які на початку та в середині 90-х років були приватизовані, мали невеликі у вартісному вираженні статутні фонди, оскільки не враховувались величезні темпи інфляції 1993-1995 років. Тому на багатьох з них не була проведена індексація основних фондів. Під невеликі у вартісному вираженні статутні фонди були випущені акції і на них проведена підписка. В результаті акціонери отримали невелику кількість акцій з низьким номіналом, але з великими реальними активами. Тобто було здійснене збільшення статутних фондів через зміну номінальної вартості акцій (наприклад, ВАТ "Готельний комплекс "Київська Русь", де номінальна вартість була збільшена з 25 коп. до 1 грн.). Деякі АТ пішли шляхом збільшення кількості акцій і зберегли їхню номінальну вартість.

Тому, аналізуючи статутний фонд, завжди слід мати на увазі, що ефективність господарювання товариства впливає на його матеріальний стан і відмінності між реальними активами і статутним фондом: неефективне призводить до збитків і, отже, до зменшення активів щодо статутного фонду, а ефективне — до перевищення власного (реального) капіталу над статутним фондом. Відповідно існують відмінності цієї величини в бухгалтерському обліку в господарських товариствах, де він залишається незмінним (крім випадків офіційного збільшення або зменшення), і державних підприємствах, де його величина змінна.

У разі аналізу власності окремих учасників треба враховувати їх внески, співвідношення та зміни часток, паїв, кількості акцій. Так, персональні зміни власності на акції якогось товариства можуть впливати на відповідне співвідношення у статутному фонді. Водночас слід зазначити, що для товариств з обмеженою відповідальністю існує законодавчо визначена вимога, відповідно до якої додаткові внески учасників не впливають на співвідношення їх паїв. Тому для змін такого співвідношення необхідно здійснювати більш складні дії.