Тема. Доходи і видатки корпорації

1. Доходи, прибуток корпорації, їх сутність, абсолютні та відносні показники.

2. Сутність та класифікація видатків корпорації.

3. Формування прибутку корпорацій, його принципи та складові.

4. Розподіл та використання прибутку корпорації. Характеристика форм розподілу.

1. Доходи, прибуток корпорації, їх сутність, абсолютні та відносні показники

Прибуток найбільш повно відображає фінансовий результат підприємницької діяльності, забезпечує фінансування розширеного виробництва, соціально-економічного розвитку підприємства, є джерелом матеріального заохочення працівників і базою для розрахунків показників інвестиційної привабливості підприємства. Прибуток виступає джерелом формування доходів державного бюджету і в цій своїй якості узгоджує інтереси держави і підприємницьких структур.

Слід відмітити і той факт, що прибуток займає одне з центральних місць в загальній системі вартісних інструментів управління, оскільки всі вони прямо або опосередковано пов'язані з прибутком. Це відноситься до кредиту, ціни, собівартості. В силу цих обставин прибуток є одним з основних об'єктів управління фінансового менеджменту. Тому важливо визначити види прибутку:

• за видами діяльності: прибуток від операційної діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності;

• за джерелами утворення: прибуток від реалізації продукції, прибуток від реалізації активів, прибуток від позареалізаційних операцій;

• за складом: прибуток від звичайної діяльності, валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, надзвичайний прибуток, чистий прибуток;

• за напрямами використання: прибуток для перерахування в бюджет, прибуток для споживання, капіталізований (нерозподілений) прибуток.

Основну частину прибутку підприємство отримує від операційної (основної) діяльності. Далеко не кожне підприємство займається фінансовими і інвестиційними операціями. Але якщо вони мають місце в діяльності підприємства, розширюються джерела утворення прибутку. За складом розрізняють прибуток від звичайної діяльності, маржинальний (валовий) прибуток, операційний прибуток, прибуток від надзвичайних подій, чистий прибуток.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - це загальна сума прибутку, отримана підприємством від усіх видів діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової).

Маржинальний (валовий прибуток) визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції та собівартістю цієї продукції (змінними витратами).

Надзвичайний прибуток - це різниця між доходами і витратами від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Чистий прибуток - представляє собою суму, яка залишилась в розпорядженні підприємства після сплати податків, надзвичайних збитків і підлягає перерозподілу по напрямках використання.

Разом з тим, кожна з цих підсистем знаходиться під впливом інших. Наприклад, обсяги прибутку, сформованого на першому етапі, визначають напрями його розподілу. Чим більший прибуток підприємства, тим більше задач економічного, технічного, соціального плану воно може вирішити, розподіливши кошти по певних напрямках використання. В той же час ефективність використання впливає на майбутні можливості по збільшенню прибутку на етапі його формування.

Системний підхід до управління прибутком передбачає дослідження способів організації підсистем в єдине ціле і вплив процесів функціонування системи в цілому на окремі її ланки. До складових системи управління прибутком входять: формування (управління доходами, витратами, оптимізація доходів і витрат), розподіл (податки, фонд споживання, фонд накопичення) та використання (в процесі споживання, в процесі використання на розширене відтворення) прибутку. Необхідно відмітити, що система управління прибутком буде вирішальною тільки в тому випадку, коли цілі кожної підсистеми будуть визначатись глобальними цілями розвитку підприємства в цілому.

В загальному вигляді прибуток визначається як різниця між сумою доходів та витратами на виробництво і реалізацію продукції із урахуванням збитків від різних господарських операцій. Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьох компонентів.

На величину прибутку впливає сукупність багатьох факторів, які необхідно враховувати в процесі управління. Ці фактори можна розділити на дві великі групи: зовнішні, які не залежать від підприємства, і внутрішні, на які підприємство може впливати.

Зовнішні фактори, як правило, не залежать від підприємницької діяльності. Фінансовий менеджер повинен їх враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень. До них належать фактори, пов'язані з загальною економічною ситуацією, з рівнем інфляції, специфікою окремих товарних ринків, з впливом природних, географічних, транспортних і технічних умов на виробництво і реалізацію продукції.

Внутрішні фактори (обсяги реалізації продукції, структура продукції, собівартість, ціни, якість продукції) є безпосереднім об'єктом впливу з боку управлінської системи підприємства та джерелом збільшення прибутку за рахунок їх втілення в систему конкретних заходів і практичної реалізації.