Приклад

Використовуючи вихідні дані попередніх прикладів, розрахуємо в таблиці 6.5 амортизаційні відрахування за методом подвійного зменшення залишку.

Таблиця 6.5

Нарахування амортизації за методом подвійного зменшення залишку

Рік	Методика розрахунку	Амортизаційні відрахування	Балансова вартість обладнання
1-ий	2* 1/3 * 250 000	166 667	83 333
2-ий	2 * 1/3 * 83 333	55 555	27 778
3-ий		27 778	0

Проведення в корпорації прискореної амортизаційної політики є важливим стимулом для розвитку науково-технічного прогресу та активного запровадження інновацій у виробничий процес. В результаті прискореної амортизації скорочується строк окупності обладнання, прискорюється вибуття старих основних засобів, інтенсивніше відбувається процес накопичення амортизації, що дозволяє вчасно купити нове обладнання і уникнути морального зносу технічних засобів.

Обґрунтовуючи доцільність використання окремих методів нарахування амортизації, фінансовий менеджер повинен намагатися максимізувати не лише розмір накопиченої амортизації, але й забезпечити якомога більше значення чистого грошового потоку, що залишається у розпорядженні корпорації (сума чистого прибутку від основної діяльності та амортизаційних відрахувань у поточному періоді).

7. Робочий капітал, його фінансування

Структура активів і пасивів постійно змінюється, що в значній мірі залежить від фінансової стратегії і політики корпорації. Основне призначення активів – генерувати прибутки, а прибуток призначений для розрахунку по зобов’язаннях:

• для виплати процентів;

• для виплати дивідендів;

• для розрахунків з державою;

• для забезпечення умов розширення виробництва.

Сума грошей, яка залишається після віднімання поточних пасивів (поточних боргових зобов’язань) від поточних активів, представляє собою чистий робочий капітал (у вітчизняній практиці він асоціюється з власним оборотним капіталом (власними оборотними коштами)):

ЧРК = ПА – ПБЗ.

У фінансовому аналізі до поточних зобов’язань відносять такі, за якими не сплачуються проценти:

• кредиторська заборгованість в частині стійких пасивів;

• заборгованість по податках і дивідендах;

• нарахована, але не виплачена заробітна плата;

• інші поточні зобов’язання.

Отже, чистий робочий капітал можна вважати частиною поточних активів, які фінансуються за рахунок довгострокових позик або власного капіталу.

При цьому необхідно пам’ятати, що коли поточні пасиви (поточні зобов’язання) залишаються незмінними, чистий робочий капітал зростатиме із збільшенням поточних активів. З огляду на це чистий робочий капітал вважається показником ліквідності корпорації. У корпорацій однієї галузі за рівних обсягів активів вищу ліквідність має та, у якої більший обсяг ЧРК, бо в неї більше ліквідних активів для покриття короткострокових боргів.

Поточні активи, які сформовані за рахунок оборотного капіталу, повністю споживаються в кожному виробничому циклі шляхом зміни своєї натурально-речової форми і повністю включаються до вартості виготовленої продукції. Кругооборот капіталу характеризується поняттям тривалості операційного циклу – інтервалу часу з моменту придбання виробничих ресурсів до моменту надходження грошових коштів за реалізований товар. На тривалість операційного циклу впливають:

• період кредитування корпорації постачальниками;

• період кредитування корпорацією покупців;

• період перебування сировини і матеріалів в запасах;

• період виробництва і зберігання готової продукції на складі.

Завданням фінансових менеджерів є скорочення тривалості операційного циклу. Джерелом життєвої сили корпорації вважаються її грошові кошти, що з однієї сторони забезпечують розрахунки за зобов’язаннями, з іншої – корпорація не виживає при нерозрахунках.

Одним з найважливіших напрямків фінансової стратегії корпорації є політика щодо фінансування робочого (оборотного) капіталу. На формування ЧРК та динаміку його обсягів впливає співвідношення структури джерел фінансування поточних активів:

• при незмінному обсязі поточних зобов’язань, зростатиме частка поточних активів, профінансованих власним капіталом чи довгостроковими борговими зобов’язаннями, а як наслідок обсяг ЧРК, і відповідно, зросте СВК, знизиться ефект фінансового лівериджу, підвищиться фінансова стійкість корпорації ;

• при незмінній питомій вазі власного капіталу та довгострокових зобов’язань у формуванні поточних активів, буде спостерігатися зростання поточних зобов’язань, а як наслідок, обсяг ЧРК буде скорочуватися, і відповідно, зменшиться СВК, збільшиться ефект фінансового лівериджу, знизиться фінансова стійкість корпорації.