- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
Більша частина нашої добродійності є витонченими вадами. Чим більш розбещені норови, тим більш суворі закони.
Римляни, найбільш розбещений народ у світі, мали найсуворіші шлюбні закони з двох причин, про які я зараз розкажу. Війни зменшували населення країни, а велика воєнна здобич спонукала до лінощів та безшлюбності. З цих двох причин чисельність населення занепадала, що призвело до утворення тих жахливих законів про шлюб, які ми бачимо.
… Той потік задоволень, в якому купався Рим до самого кінця своїх завоювань, породив відразу до шлюбу разом з відразою до цнотливості. … Ульпіан15 та Авл Геллій16 говорять про закони, що карають безшлюбність. Але даремно старалися цензори та закони: порок вкоренився в самому серці громадянської общини. Август видав закон про шлюби Папія та Поппея, що носить ім’я двох консулів-холостяків.
Ці насильницькі закони, присвячені сповільненню скорочення народонаселення імперії, створили в державі небачене до тих пір поневолення. Доводилося приваблювати подружжя принадами шлюбу, а потім утискувати їх свободу, щоб вони не розійшлися. Слабка стать була найбільш пригніченою; все було пущено в хід, щоб збільшити у чоловіків зарозумілу жагу.
Ще однією причиною розбещеності шлюбів стало релігійне святенництво. Імператори-християни знищили шлюбні закони республіки. Імперію, що похитнулася від падіння кількості населення, зруйнували варвари та безшлюбність служителів церкви.
Коли Паппієві закони були спаплюжені та скасовані, римляни-язичники перестали брати шлюб, а римляни-християни й взагалі не одружувалися. …
Е.-Г. Мореллі
Єдиний порок, який я знаю у всесвіті, - це жадібність; всі інші пороки, яку б назву їм не надавали, являють собою його відтінки та ступені: це Протей17, Меркурій18, це основа, яка призводить до всіх пороків. Аналізуйте пиху, фатівство, гордовитість, хитрість, лицемірство, злодійство, розкладіть на складові навіть більшість наших примарних доброчесностей — всюди ви отримаєте у кінцевому результаті цей тонкий, згубний елемент — перелюбство. Ви знайдете його навіть на дні безкорисливості.
Між тим, могла б ця всесвітня чума, ця виснажлива лихоманка, ця згубна хвороба всякого суспільства — приватний інтерес, чи могла б вона прижитися там, де ніколи не знаходила не тільки їжі, а й ніякого небезпечного збудника?
Я думаю, ніхто не стане сперечатися проти наступного положення: при відсутності власності не існувало б жодне з її згубних наслідків.
Е.-Г. Мореллі
«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
На основі тих принципів, які я спробував відкрити, насмілююся тут майже математично доказати, що будь-який розподіл власності, рівний або нерівний, будь-яка приватна власність на ці частки являють собою в суспільстві те, що Горацій19 називає summi material mali20. Всі політичні та моральні явища є наслідком цієї згубної причини: не можна пояснити та вирішити всі теореми або проблеми про походження та прогрес, взаємний зв’язок та юродство чеснот та вад, безладу та злочинів, про істинні мотиви хороших та поганих вчинків, про всі рішення та коливання людської волі, про розбещеність пристрастей, про неспроможність указів та законів стримувати їх, про технічні недоліки цих уроків, нарешті — про всі жахливі породження омани розуму та серця. Причиною всіх цих дій можна вважати наполегливість, з якою законодавці розривали або дозволяли розривати основний зв’язок всілякої суспільності шляхом узурпації володінь з фонду, який нероздільно повинен був належати усьому людству.
Ж.П. Бріссо
