- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
Мілорде, якщо я не помиляюся, ось ті міркування, які законодавці не повинні ніколи втрачати з огляду під час складання законів. Вони повинні бачити себе співучасниками провидіння й повинні розуміти, що закликають нас об’єднатися в суспільство лише для того, щоб надати більше сили нашим соціальним якостям та не дати їм ухилитися від тієї мети, для якої вони були надані нам. Закони повинні керувати нами відповідно до намірів природи, а правителі повинні примусити нас поважати цих керівників.
Якщо рівність не існує більше, якщо громадяни розподілили між собою землі, якщо спільність власності не може бути повернена, які ж, спитаєте ви, обов’язки законодавця? Він повинен слідувати за керманичем, якого супротивні вітри владно збивають з його шляху. Він не підкоряється їх гніву, лавірує, розправляє свої вітрила так, щоб іти найближчим шляхом. Пристрасті, породжені власністю, являються у державі тим, чим являються вітри на морі. Не потурайте їм, вони потягнуть вас - і ви загинете. Але між керманичем та законодавцем різниця в тому, що один, підкорений змінам погоди, не може справитися з бурями, а інший, подібно Нептуну Вергілія, може пов’язати Аквілона24 і Борея25 та пустити по хвилях Зефіра26, якщо побажає. Щоб дізнатися про наміри природи, законодавець повинен спуститися у людське серце та проникнути у всі звивини і таємниці; щоб дізнатися, як виправити наші нещастя, він повинен вивчити походження та гру наших пристрастей, їх примхи, виявити, на які пориви вони здатні та як можна їх приборкати. …
Мистецтво законодавця складається у зменшенні потреб держави, а не у збільшенні доходів, що полегшують задоволення його потреб … .
Оскільки пороки республіки неминуче помножуються разом із збільшенням багатств державної казни, законодавець повинен без утоми прагнути зменшити податки… .
Нехай же законодавці навчаться бачити навіть у незначних розладах у країні зародження великих потрясінь…
Я сподіваюся, що простотою ми відвернемо королівську сім'ю від її згубної переваги з’являтися в одягу, прикрашеному позументами та вишиванням…
Чим суворішими будуть закони, тим безпечнішою буде нерівність власності. … .
… Республіка була б щасливою, якби її законодавець, такий же передбачливий, як Платон, вважав би сусідство з морем спокусою для заняття торгівлею та вжив би заходи, щоб відвернути від неї громадян.
Після законів, покликаних заборонити торгівлю та державні прибутки, зменшити потреби та сприти скромності норовів, немає більш необхідних законів, аніж ті, які регулюють порядок наслідування. У цьому відношенні прекрасними були закони давніх римлян: вони забороняли перехід родового маєтку однієї родини до іншої у вигляді спадку…. У добре керованій державі законодавець, безсумнівно, впровадить формальності, які перешкодять продажу та відчуженню майна. … Гарне законодавство повинно беззаперечно роздрібнювати та розподіляти майно, накопичене жадібністю та пихою.
Ви ніколи не зможете втримати ці сильні та владні пристрасті, якщо ви не звернетеся до аграрних законів. Держава, в якій існує лише одна верства громадян, повинна встановити певний перерозподіл володінь кожного громадянина або не повинна дозволяти громадянам володіти землею більше визначеної кількості.
Л.А. Сен-Жюст