Додатки Гракх Бабьоф

(1760 — 1797 рр.)

Справжнє ім'я – Бабьоф Франсуа–Ноель. На честь римського трибуну взяв собі ім'я Гракх. Сукупність його поглядів прийнято називати "бабувізм". Французький революціонер, утопіст, керівник руху "в ім'я рівності" під час Директорії. Знайомство з ідеями Ж.-Ж. Руссо, Г.Б. де Маблі та Е.-Г. Мореллі перетворило його у прихильника досконалого устрою, в якому панує соціальна рівність та відсутня приватна власність. У 1789 р. сформулював аграрну реформу, яка передбачала повну ліквідацію феодальних прав без викупу, знищення великого земельного володіння, розподіл общинних земель, – ці ідеї було відображено у "Постійному кадастрі". Навесні 1796 р. очолює "Таємну повстанську директорію" та готує народне повстання. Проте план заколоту було розкрито офіцером Грізелем, який проникнув у ряди суспільства рівних, в результаті чого усі керівники руху були арештовані. Г. Бабьофа за вироком суду у Вандомі було страчено.

Ретіф–де–ла Бретон

(1734 – 1806 рр.)

Написав більше сорока творів, що в цілому складає біля 200 томів. Починаючи з першого свого твору «Розбещений селянин або Підступності міста» (1775 р.), він різко критикує не лише феодалізм, а й розвиток в сучасній йому Франції капіталістичних відносин. Спільність майна визнається необхідною у всіх творах Ретіфа, присвячених соціальним проблемам. Одним із засобів підготовки суспільства до кращого ладу він вважав зрівнення майна, яке, на відміну від Г. Б. де Маблі, не протиставляється ним як альтернатива усуспільнення власності. У 1781 р. вийшов найвідоміший його витвір – утопія «Південне відкриття, зроблене літаючою людиною, або французький Дедал». Тут Ретіф продовжує традицію, започатковану Т. Мором. Перед скликанням Генеральних Штатів він приходить до думки про необхідність втілення його соціальних ідей у життя. А саме, він поширює ідею «чорного переділу», в основі якого лежить ліквідація приватної власності, зрівняльне розподілення власності на землю. Навесні 1789 р. він звертається до Генеральних Штатів з памфлетом, у якому проголошує утопічні ідеї. Але на початку революційних дій він дещо відходить від ідеї «чорного переділу» та голосує за встановлення республіки. У 1793 р. бере участь в Конвенті по затвердженню Конституції. Під час диктатури якобінців перебуває на їх боці. Згодом виступає проти режиму Директорії. Після приходу Наполеона до влади відійшов від політичної діяльності.

Жак Пьєр Бріссо

(1754 – 1793 рр.)

Один з відомих діячів Великої французької революції, лідер жирондистів. Популярність отримав у кінці 70-х — початку 80-х рр. XVIII ст. завдяки своїм історико-філософським творам, у яких виступав як учень Ж.- Ж. Руссо. Найбільш відома праця Бріссо "Філософські роздуми про право власності та про крадіжку у природі в суспільстві" (1780), у якій він уперше сформував тезу: "власність є крадіжкою", яка була пізніше повторена П. Ж. Прудоном. З 1789 р. видавав газету «Патріот Франції» («Patriote Français»). У перший період революції, займаючи помітне місце в Якобинському клубі, виступав проти абсолютизму. У часи Вареннської кризи (1791 р.) висловився за встановлення республіки. Був обраний депутатом Законодавчих зборів, де 20 жовтня 1791 р. виступив з промовою, у якій закликав розпочати превентивну революційну війну проти європейських монархій. Після падіння монархії (1792 р.) та приходу до влади жирондистів відкрито вимагав припинення революції. Будучи обраним до Конвенту, очолив боротьбу жирондистів проти якобінців. Після народного повстання 1793 р. Бріссо тікає до провінції, де згодом його було заарештовано та за вироком Революційного трибуналу страчено