- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Ф. Буассель
Питання. Що стане з шлюбом?
Відповідь. Серед нових вихованців будуть встановлені правила для союзу чоловіка та жінки. Ці правила будуть націлені на те, щоб виконати наміри природи та її творця, а саме: покращити та збільшити населення чи, навпаки, затримати його дуже швидке зростання. У цьому разі будуть існувати лише батьки, матері, брати та сестри: ні природа, ні її творець зовсім не встановлювали ні інших ступенів спорідненості, ні іншого зобов’язання, окрім обов’язку любити один одного, робити один одного щасливим.
Е.-Г. Мореллі
«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
І
Будь-який громадянин повинен буде відразу ж після досягнення шлюбного віку одружитися; ніхто не може бути звільненим від цього, тільки якщо виконанню його заважатиме природа або стан здоров’я даної особи. Безшлюбність не буде дозволена нікому раніше сорокалітнього віку.
ІІ
На початку кожного року будуть публічно святкуватися весільні гуляння. Молоді люди (дівчата й хлопці) зберуться разом, у присутності міського сенату кожний молодий чоловік вибере дівчину, яка йому сподобалася; отримавши її згоду, він візьме її у дружини.
ІІІ
Перший шлюб не може бути розірваним протягом десяти років, після чого буде допущено розірвання шлюбу за згодою обох сторін або за бажанням лише однієї сторони.
ІV
Мотиви розлучення будуть оголошені перед зібраними головами родин даної триби, які намагатимуться шляхом умовлянь примирити обидві сторони.
V
Після оголошення розлучення особи можуть зійтися знову лише через шість місяців, до цього ж часу їм не дозволено буде ні бачитися, ні говорити один з одним; чоловік залишиться у своїй трибі або у своїй родині, а дружина повернеться до своєї. Вести переговори про примирення їм дозволено буде лише через посередництво спільних друзів.
VІ
Особам, які розірвали шлюб, буде дозволено брати шлюб з іншими лише через рік, після чого їм не дозволено буде знову брати шлюб один з одним.
VІІ
Особам, які розірвали шлюб, не можна буде брати шлюб з особами, молодшими, ніж вони самі, рівно як з більш молодими, ніж особа, яку вони полишили. Право це буде надане лише тим, що овдовіли.
VІІІ
Особам тої чи іншої статі, які раніше перебували у шлюбі, не буде дозволено шлюб з холостими ще або неодруженими молодими особами.
ІХ
Кожному громадянину дозволено буде взяти собі дружину з якої йому завгодно триби, міста чи провінції; але тоді дружина та діти будуть належати до триби чоловіка.
Х
У випадку розлучення діти обох статей залишаться при батькові, а його дружина згідно з останнім шлюбом одна буде вважатися їх матір’ю; кожна з наступних дружин вправі буде присвоювати собі це звання по відношенню до дітей свого чоловіка.
ХІІ
Одружені сини одного батька та ті, що мають дітей, стануть головами родин лише після смерті їх батька.
ХІІ
Під час публічного святкування весіль буде виконуватися щорічний перепис громадян кожного міста. Сенат буде вести точний облік осіб різного віку та професій по трибам та родинам. Число родин за трибами буде, по можливості, зрівнюватися; будуть утворені нові триби, а у випадку необхідності - нові міста, якщо виявиться достатнє для цього числа надлишкових триб або ж будуть поповнюватися триби та міста, які стали малолюдними внаслідок якого-небудь нещасного випадку.
ХІІІ
Коли ріст нації дійде до такого числа, що народжуваність буде майже рівна смертності, то триби, міста та інші стануть майже однаковими за населенням та будуть підтримуватися в цьому становищі.
