«Закони про управління»

І

Функції Верховного сенату будуть полягати в нагляді за тим, щоб рішення та регламенти сенаторів кожного міста не містили нічого, що могло б у теперішньому чи майбутньому опинитися у протиріччі з державними законами, за тим, щоб ухвалені закони поліцейського та господарського характеру знаходилися у розумному співвідношенні з розподільними та іншими законами. Внаслідок розгляду цих регламентів Верховний сенат затвердить або відкине їх повністю або частково. Те, що буде встановлено таким чином відносно міста, буде виконуватися за тим же предметом і в інших містах та отримає силу закону згідно з волевиявленням на те підлеглими сенату.

ІІ

Кожний сенат буде запитувати думку своєї ради та вислуховувати її подавання, з правом відхилити їх лише в тому випадку, якщо запропоноване радою виявиться у прямому чи посередньому протиріччі з цілями законів та якщо виникне можливість прийняти краще рішення.

ІІІ

Начальники міст, за наказом голови держави, будуть приводити у виконання рішення окремого сенату, що схвалене Верховним сенатом.

ІV

Окремим сенатам разом з Верховним сенатом буде належати вся політична влада, підкорена владі законів; це означає, що вони будуть в певній формі та без обговорення наказувати те, що формально приписується законами. Їм буде належати також право, за попереднім обговоренням та рішенням, розвивати та застосовувати в окремих випадках те з наказів цих законів, які сформульовані лише у загальних виразах.

V

Функції голови нації будуть складатися, згідно з наказами Верховного сенату, з нагляду за дотриманням законів та рішень, що до них відносяться. А саме йому буде належати загальне управління всіма державними корпораціями, що зайняті у землеробстві чи пов’язані з ним, а також головна інспекція над всілякого роду магазинами та роботами всіх ремісницьких корпорацій. …

VІІ

Всі начальники, кожний згідно зі своїм рангом та в своєму відомстві, вправі будуть у особливих та непередбачених випадках … використовувати ті засоби, які їм підкаже розсудливість. Накази їх будуть підлягати безумовному виконанню, коли діло буде йти про найвище благо для всіх. У менш важливих випадках вони запитають думки рівних собі та досвідчених людей. Звіт про свою поведінку та пояснення її вони будуть надавати кожний своєму окремому сенату та начальникам, яким вони підкорені; ці останні — голові держави, а голова держави — Верховному сенату.

VІІІ

Начальники триб (для цього вони й довічні) будуть мати нагляд за розпорядком та постачанням магазинів, за розподіленням запасів, які будуть виконуватися руками робітників-добровольців — тих, котрим по досягненні певного віку буде надане право обирати заняття за своїм бажанням; останнім, у випадку необхідності, будуть допомагати особи, відряджені корпорацією землеробів.

ІХ

Начальники міст та провінцій будуть займатися протягом року лише виконанням своїх посадових функцій; по закінченню періоду служби їм буде надано право займатися якою завгодно професією. Будь-який старшина ремісницької корпорації також увійде до числа робітників-добровольців, коли закінчиться рік його служби.

Х

Всім сенаторам, політичним керівникам, начальникам майстерень, ремісницьким майстрам будуть виявляти таку почесть та покору в їх загальній службі вітчизні, яким батьки родин користуються з боку своїх дітей.

ХІ

Формула всілякого суспільного наказу буде: «Розум вимагає, Закон наказує».

ХІІ

Всі ці основні закони про управління будуть шануватися, як священні та нерушимі. Вони не будуть підлягати ні змінюванню, ні відміні ні з якого боку, наприклад під страхом тощо.