- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Закони про управління»
І
Функції Верховного сенату будуть полягати в нагляді за тим, щоб рішення та регламенти сенаторів кожного міста не містили нічого, що могло б у теперішньому чи майбутньому опинитися у протиріччі з державними законами, за тим, щоб ухвалені закони поліцейського та господарського характеру знаходилися у розумному співвідношенні з розподільними та іншими законами. Внаслідок розгляду цих регламентів Верховний сенат затвердить або відкине їх повністю або частково. Те, що буде встановлено таким чином відносно міста, буде виконуватися за тим же предметом і в інших містах та отримає силу закону згідно з волевиявленням на те підлеглими сенату.
ІІ
Кожний сенат буде запитувати думку своєї ради та вислуховувати її подавання, з правом відхилити їх лише в тому випадку, якщо запропоноване радою виявиться у прямому чи посередньому протиріччі з цілями законів та якщо виникне можливість прийняти краще рішення.
ІІІ
Начальники міст, за наказом голови держави, будуть приводити у виконання рішення окремого сенату, що схвалене Верховним сенатом.
ІV
Окремим сенатам разом з Верховним сенатом буде належати вся політична влада, підкорена владі законів; це означає, що вони будуть в певній формі та без обговорення наказувати те, що формально приписується законами. Їм буде належати також право, за попереднім обговоренням та рішенням, розвивати та застосовувати в окремих випадках те з наказів цих законів, які сформульовані лише у загальних виразах.
V
Функції голови нації будуть складатися, згідно з наказами Верховного сенату, з нагляду за дотриманням законів та рішень, що до них відносяться. А саме йому буде належати загальне управління всіма державними корпораціями, що зайняті у землеробстві чи пов’язані з ним, а також головна інспекція над всілякого роду магазинами та роботами всіх ремісницьких корпорацій. …
VІІ
Всі начальники, кожний згідно зі своїм рангом та в своєму відомстві, вправі будуть у особливих та непередбачених випадках … використовувати ті засоби, які їм підкаже розсудливість. Накази їх будуть підлягати безумовному виконанню, коли діло буде йти про найвище благо для всіх. У менш важливих випадках вони запитають думки рівних собі та досвідчених людей. Звіт про свою поведінку та пояснення її вони будуть надавати кожний своєму окремому сенату та начальникам, яким вони підкорені; ці останні — голові держави, а голова держави — Верховному сенату.
VІІІ
Начальники триб (для цього вони й довічні) будуть мати нагляд за розпорядком та постачанням магазинів, за розподіленням запасів, які будуть виконуватися руками робітників-добровольців — тих, котрим по досягненні певного віку буде надане право обирати заняття за своїм бажанням; останнім, у випадку необхідності, будуть допомагати особи, відряджені корпорацією землеробів.
ІХ
Начальники міст та провінцій будуть займатися протягом року лише виконанням своїх посадових функцій; по закінченню періоду служби їм буде надано право займатися якою завгодно професією. Будь-який старшина ремісницької корпорації також увійде до числа робітників-добровольців, коли закінчиться рік його служби.
Х
Всім сенаторам, політичним керівникам, начальникам майстерень, ремісницьким майстрам будуть виявляти таку почесть та покору в їх загальній службі вітчизні, яким батьки родин користуються з боку своїх дітей.
ХІ
Формула всілякого суспільного наказу буде: «Розум вимагає, Закон наказує».
ХІІ
Всі ці основні закони про управління будуть шануватися, як священні та нерушимі. Вони не будуть підлягати ні змінюванню, ні відміні ні з якого боку, наприклад під страхом тощо.
