- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Принц — господар шинку»
- Чи хочете ви пообідати? — запитав мій проводир. — Прогулянка сприяє появі апетиту. Ну що ж, зайдемо до цього шинку.
Я відступив назад.
- Ви жартуєте, — сказав я йому, — подивіться, ось в'їзні ворота, ось герб зі щитом. Не інакше, як тут живе який-небудь принц.
- Ви абсолютно праві ! Це добрий принц, у нього завжди готові три столи — один для нього та його сім'ї, інший — для чужоземців, третій — для бідняків.
- Чи багато у місті подібних столів ?
- Так, вони є у всіх принців.
- Але цим, мабуть, користуються дармоїди та ледацюги?
- Зовсім ні; як тільки будь-яка людина — якщо вона тільки не чужоземець — внадиться ходити сюди кожний день, її відразу ж помічають міські охоронці норовів та підбирають їй підходяще заняття, враховуючи її здібності. Якщо ж виявляється, що ця людина здатна лише їсти, її виставляють з міста, подібно тому, як у бджолиній республіці з вулика виганяють тих бджіл, які нічого не вміють, окрім харчування зі спільної комірки.
- Виявляється, у вас існують охоронці норовів ?
- Так, хоча їх слід було б назвати інакше; це наставники, які несуть усім світ розуму; діючи то красномовством, то лагідністю, то хитрощами, вони виліковують норовливі або бунтівливі голови. Ці накриті столи призначені для старців, для хворих, для вагітних жінок, сиріт та чужинців. ...
- Ах, — відповів я йому, — ваші далекі пращури не були настільки щедрими та великодушними, як ви. Усі дні свої вони проводили у бенкетуванні та полюванні. Коли вдавалося підстрелити зайця, то робилося це від байдикування, а зовсім не для того, щоб нагодувати постраждалих від цих зажерливих гризунів. Думки їх ніколи не підносилися ні до чого високого, вони не думали про чию-небудь користь, натомість витрачали мільйони на собак, лакеїв, коней та підлесників. Словом, вони просто були царедворцями й зовсім не думали про користь для вітчизни.
Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
Р.-де-ла Бретон
Основою всієї нашої моралі є порядок. Необхідно, щоб порядок моральний походив на порядок фізичний. У нас ніхто від цього не ухиляється й не може ухилитися. Всі ми рівні. Існує всього один закон, простий, стислий та зрозумілий, лише один, що панує та ніколи не може бути замінений волею людини. Закон цей складається з небагатьох слів:
Будь правдивим по відношенню до свого брата, не вимагай від нього нічого та не роби йому нічого такого, чого б ти не хотів собі й чого не хотів би, щоб тобі зробили інші.
Будь правдивим по відношенню до тварин, поводь себе з ними так, як ти хотів би, щоб тварина, яка стоїть вище людини, ставилася до тебе.
Між рівними хай буде все спільним.
Кожний працює на спільну користь.
Хай буде рівноцінною участь кожного для суспільного блага.
Г.Б. Де Маблі
Свобода — це друга людська властивість, настільки істотна для нас, як і розум, вона навіть від’ємна від неї … . Закони, уряд, посадові особи повинні мати у суспільстві загалом ту ж владу, яку має розум кожної людини. Мій розум було мені надано для того, щоб я спрямовував, регулював і утихомирював свої пристрасті, щоб попередити себе про їх помилковість та вберегтися від них. Такими являються і обов’язки влади, оскільки люди створили закони і посадових осіб, озброївши їх державною владою лише для того, щоб знову надати розумову допомогу кожному індивідууму, шляхом якогось дива утвердити його, зробити їх такими ж корисними, якими вони могли бути також і згубними.