- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Богослов'я та юриспруденція»
О найщасливіші зі смертних! Виходить, що у вас немає більше богословів! І я не побачу тут тих товстенних томів, що вважалися наріжним каменем наших бібліотек, цих важких цеглин, які читав, мабуть, один лише складач. Але все ж богослов’я є наука велична ...
Оскільки Верховну істоту у нас прийнято любити беззастережно і не згадувати інакше, як проголошуючи їй похвалу, ми не вдаємося ні в які суперечки про її атрибути, які є непізнаними; було раз і назавжди вирішено більше нічого не писати про цей величний предмет, недоступний нашому розумінню. Бога ми пізнаємо душею, а душі не потрібно зовнішньої допомоги, щоб прагнути до нього. Всі богословські книги, як і книги з юриспруденції, зберігаються у нас за залізними ґратами у підвалах бібліотеки; та якщо коли-небудь нам доведеться вступити у війну з кимось із сусідніх народів, ми замість того, щоб направити на них гармати, просто пошлемо їм ці небезпечні книги. Ми збережемо ці вогнедишні вулкани, щоб задіяти їх проти наших ворогів, яких негайно приведемо до загибелі за допомогою цих витончених трут, що одночасно отруюють розум та серце.
Можна обійтися без богослов'я, це я собі можу уявити, але як ви обходитеся без юриспруденції?
Ми маємо юриспруденцію; вона не схожа на вашу — застарілу та досить чудернацьку, адже на ній ще лежить печать рабства, у якому ви перебували донедавна. Ви запозичили закони, які не підходять ні до ваших умів, ні до ваших норовів. Оскільки просвітництво поступово заволоділо майже усіма головами, негідні норови, що перетворювали святилище правосуддя у розбійницький вертеп, були викоренені. Тепер вважається просто неймовірним, як могли ці чудовиська у чорних мантіях, грабуючи вдів та сиріт, стільки часу безкарно здійснювати свої злочини.... Але знайшлася управа на це зборище бездушних тварин: хижих, як вовки, хитрих, як лисиці, галасливих, як ворони; їх покарала рука і меч правосуддя. Їх власні писаки, доведені до смерті з голоду та нудьги, першими підняли бунт і розкрили їх злочини. Феміда виголосила свій вирок — і ненависне плем'я було стерте з лиця землі. Таким був кінець усіх цих шахраїв, які розоряли цілі родини, переводячи папір.
... Але як же у вас ведуться судові розбори? Як ви обходитеся без державного обвинувача?
О, напрочуд спокійно. Ми зберегли верству адвокатів, які розуміють усе благородство та відповідальність свого призначення. Ставши безкорисними, вони заслужили у нас велику повагу. Їх обов’язок — ясно, а головне — коротко викласти суть справи своїх підзахисних без усіляких високих слів та ораторських визисків. Ви не почуєте більше тих довгих, тягучих виголошень, начинених усілякими інвективами, що позбавляли підзахисних життя. ... Кожна людина у нас може здійснити своє споконвічне право — самостійно захищати свої інтереси. У нас нікому не дозволено заплутувати судові справи — їх впроваджують у виробництво з того моменту, коли воно потрапляє до суду, і найбільший строк, який надається на його розгляд, якщо справа дуже заплутана, — один рік. Зате судді уже не отримують від своїх клієнтів "подарунки", вони соромляться ганебного права брати хабар, досить невеликий спочатку, який згодом виріс до нечуваних розмірів. Вони зрозуміли, що цим самі ж подають приклад хабарництва та що у той великий та страшний час, коли священним іменем правосуддя оголошується вирок, будь-який особистий інтерес повинен мовчати.
Я бачу, ви зовсім змінили наші закони.
Ваші закони! Помилуйте, як могли ви називати законами хаотичне нагромадження установ, що суперечать один одному, ці не зв'язані між собою застарілі поняття, ці безглузді запозичення?... Нові закони з особливою обережністю поставилися до пролиття людської крові; у нас покарання відповідне злочину. Ми зруйнували і ваші підступні допити, гідні суду інквізиції, та ваші жахливі катування, розраховані на канібалів. Ми уже не оголошуємо смертну кару за крадіжку, оскільки не по-людськи та несправедливо вбивати того, хто сам не вбивав. Усе золото світу не варте життя людини: такого роду злочинців ми караємо позбавленням волі. Ми рідко проливаємо кров, але якщо вже й змушені пролити її заради залякування злодіїв, то проводимо це з усією урочистістю. ... Злочинець у нас не томиться у в'язниці: покарання раптово слідує за злочином; та якщо виникне найменший сумнів у його причетності до злочину, ми віддаємо перевагу рішенню краще помилувати його, аніж піддатися ризику довго тримати у в'язниці невинного. Злочинець, якого ми позбавляємо волі, утримується у в'язниці зовсім привселюдно. Будь-хто має право бачити його, адже ув’язнений повинен слугувати красномовним прикладом невсипущої обачливості правосуддя. Над ґратами, за якими він знаходиться, завжди є напис, в якому повідомляється причина перебування людини у в'язниці. Ми вже не закриваємо людей у могильній пітьмі — це безплідне покарання страшніше, аніж сама смерть! Ганьбу покарання він несе при денному світлі. ... Проте, якщо людина, будучи тричі притягнута до відповідальності, все ж не виправляється, її таврують залізом (при цьому тавро ставиться не на плечі, а на чолі) і назавжди виганяють з країни.
Скажіть, як у вас справи з секретними розпорядженнями — з цим настільки швидким та зручним засобом розправи, що так на руку був помсті набундючених?
- Звісно, ви жартома задали таке питання, — суворо відповів мій провідник, — інакше він був би образою і для правителя, і для всієї нації, і для мене. Це питання й накази нині в минулому, бо вони знеславлюють сторінки історії, що розповідають про ваш час.
