Чжозеф Голл

(1745 – 1825 рр.)

Англійський суспільний діяч, автор утопічного трактату «Про вплив цивілізації на народні маси», яка вийшла у 1805 р., коли Голл вже був 60-тирічним старцем та не мала якогось особливого успіху. Про життя та суспільну діяльність Ч. Голла збереглося дуже мало інформації, оскільки він не мав такої відомості як наведені тут інші діячі. Навіть після його смерті праці та ідеї мислителя були надовго забуті. Помер Ч. Голл у борговій в'язниці у 1825 р. За своїми ідеями був близький до французьких філософів свого часу, особливо до Г. Б. де Маблі. У відміченій вище праці надав картину виникнення багатства, його природу та наслідки. Так, багатство, на його думку слід визначати як володіння тим, що дає владу над людиною та панування над її життям. Багатство є серйозним засобом для того, щоб отримати для своїх власників владу та забезпечити за ними всі права, які існують у більшості цивілізованих країн світу. Загалом його ідеї грунтуються на таких двох висунутих ним проектах: реформи права спадкоємства та заборони виробництва предметів розкоші. В якості віддаленого ідеалу він мріяв про рівномірне розподілення земельної власності.

Леже – Марі Дешан

(1716 — 1774 рр.)

Французький філософ-матеріаліст. Монах-бенедектинець, скарбник монастиря Монтрей-Беллє. За життя були видані дві його анонімні праці. Головний твір – "Істина, або істинна система" – була написана у 1770-х рр. Лише через 90 років після його смерті співробітник бібліотеки м. Пуатьє Сене-Дежарден знайшов рукопис "Істинної системи" та повідомив про неї місцевому професору історії філософії Е. Боссіру. Останній у 1865 р. опублікував книгу про вчення Дешана, щедро цитуючи його твір, але самої "Істинної системи" не видав. Протягом 50-ти років після цього ніхто навіть не бажав опубліковувати цей утопічний твір. Перша частина його побачила світ у 1930 р., причому не на батьківщині бенедектинця, а в СРСР у місті Баку. Як утопіст Дешан був переконаний, що із встановленням спільності майна та "моральної рівності" держава відімре. У майбутньому суспільстві відносини між людьми будуть регулюватися не правом, а моральним усвідомленням членів суспільства, їх моральністю – це так зване "становище норовів", інакше кажучи – ідеальний лад, який призведе до спільного благополуччя.

Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе

(1743 — 1794 рр.)

Представник французького просвітництва XVIII століття. Як і французькі енциклопедисти, визнавав мірилом суспільного розвитку людський розум; у питаннях філософії йшов за Дж. Локком, у питаннях економіки та політики розвивав ідеї фізіократа А. Тюрго. У 1785 р. займав посаду секретаря Академії наук. Був співробітником "Енциклопедії", де працював Д. Дідро. В 1789 р. Кондорсе був обраний до Паризької комуни, де йому доручили переробити план організації муніципалітету. У 1791 р. був обраний членом Законодавчих зборів, де брав участь в комісії по розробці конституції. Не погоджуючись з політикою Конвенту, Кондорсе складає проект конституції та виступає проти якобінського керівництва республіканської Франції. Конвент відкидає його проект та віддає наказ про арешт бунтівника. Переховуючись у будинку вдови скульптора Верне, він пише свій головний філософсько-історичний твір "Ескіз історичної картини прогресу людського розуму", де з позицій ідеалізму зробив спробу встановити закономірності історичного розвитку, його основні етапи та рушійні сили. У 1794 р. залишає своє сховище, після чого дуже скоро його було затримано та відправлено до в’язниці Бург-ля-Рень. Бажаючи уникнути публічної страти, він у в’язниці приймає отруту.