- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Про суспільний домен»
Домен та суспільні прибутки складаються з податків, спадщини, що переходять до республіки та національного майна.
Буде встановлено лише один податок: обов'язок кожного громадянина по досягненні двадцяти одного року передавати державному службовцю десяту частину свого прибутку та п'ятнадцяту частину продуктів свого промислу.
Список платежів кожний рік друкується у вигляді афіш.
Суспільний домен призначено для допомоги незаможним членам суспільного організму.
Суспільний домен рівним чином призначається для того, щоб у тяжкі часи полегшити народу нести тягар податків.
Добродійність, благодійна діяльність дають право на допомогу з суспільного домену. На нього може претендувати лише той, хто заслужить його перед вітчизною своєю безкорисливістю, мужністю та людяністю.
Республіка надає допомогу покаліченим солдатам та людям похилого віку, яким у дитинстві довелося тримати зброю, хто утримував батька та матір, хто всиновив дітей, хто має більше чотирьох дітей від одного шлюбу, старим подружжям, які перебувають у шлюбі, сиротам, кинутим дітям, заслуженим людям, хто пожертвував собою заради дружби, хто позбувся своєї худоби, хто постраждав від пожежі, хто втратив свою власність із-за війни, з-за бурі або іншого природного лиха.
З суспільного домену оплачується освіта дітей, видаються позики молодому подружжю, надається оренда тим, хто не має землі.
Можуть сказати, що суспільного домену не вистачить знедоленим. Але якщо бути точним, у вітчизни не буде їх зовсім.
Фонди державної скарбниці не можуть бути ні довірені, ні авансовані ніякому чиновнику, ними не можна розпоряджатися інакше, ніж за мандатом на державну скарбницю, яка здійснює виплати лише на основі виправдних документів.
Л.А. Сен-Жюст
«Що таке громадська община»
Громадська община — це суспільний організм, який складається із законодавця, короля та суверена. Вона неподільна, оскільки розділене суспільство перестає бути суспільством.
Усі члени громадської общини рівні; як тільки рівність зникає, суспільство перестає існувати, нерівність — те ж, що і сила, а суспільство, побудоване на силі, є нічим іншим, як зборищем дикунів.
Оскільки суспільство може існувати, будучи побудованим на природі, громадська община не може знати ніяких законів, окрім законів природи. Цими законами є незалежність та збереження. Таким чином, закон є вираженням природи, а не вираженням волі.
Отже, закони повинні забезпечити людині незалежність та збереження таким чином, щоб незалежність та збереження кожного забезпечували незалежність та збереження усіх.
Громадська община є одночасно королем, сувереном та законодавцем. Як законодавець — вона встановлює відносини, як король — керує, як суверен — чинить опір пригніченню.
З усього цього виходить, що громадська община, залишаючись неподільною, утворює три форми, які сприяють її єдності; коли нема цього розподілення, тоді все в суспільстві перемішується — і єдність втрачається,.
Це зовсім не означає, що суспільний організм складається з трьох окремих організмів: він одночасно являється кожним з них.
Розподіл полягає не в тому, що час від часу народ наділяє своїх особливих представників повноваженнями, оскільки ці представники дійсно розділені і представляють організм, який не є розділеним. До того ж вони представляють не неподільний організм, проте його повноваження, які розділяються....
Л.-С. Мерсьє
