Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Частина 3.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

3.2.2. Зрошувальні теплообмінники

Апарати такого типу застосовують здебільшого як холодильники і конденсатори, в яких майже половина тепла відводиться під час випаровування охолоджувальної води. Тому витрата води в них є значно меншою порівняно з апаратами інших типів. Вони мають просту конструкцію, а зовнішня поверхня труб легко очищається за потреби.

Схему зрошувального теплообмінника показано на рис. 3.9. Змійовики прямих труб 1, розміщені один над другим, з’єднані між собою калачами 2. Труби здебільшого розміщені паралельними вертикальними секціями із загальними колекторами для подання і відведення охолоджуваного середовища. Зверху змійовики зрошуються водою, яка рівномірно розподіляється на краплі і струминки за допомогою жолоба 3 із зубчастими краями. Під змійовиками встановлено піддон 4 для відведення відпрацьованої води.

До недоліків зрошувальних теплообмінників відносять громіздкість, нерівномірність змочування зовнішньої поверхні труб, нижні кінці яких у разі зменшення витрати зрошувальної води дуже погано змочуюються і майже не задіяні у теплообміні, труби кородують під дією кисню повітря. Коефіцієнти теплопередачі таких апаратів з перехресним током є вищими, ніж занурених теплообмінників, однак порівняно з іншими теплообмінниками вони є низькими, оскільки працюють за невеликих теплових навантажень. Виготовляють зрошу­вальні теплообмінники з хімічно стійких матеріалів.

Рис. 3.9. Зрошувальний теплообмінник: 1 – секції прямих труб; 2 – калачі; 3 – розподільний жолоб; 4 – піддон

У разі недостатнього зрошування посилюється випаровування води, оскільки зрошувальні теплообмінники встановлюють на відкритому повітрі, і щоб змен­шити винесення бризок води, їх огорожують дерев’яними решітками.

3.2.3. Пластинчасті теплообмінники

Поверхнею теплообміну в таких апаратах є гофровані паралельні пластини, які утворюють велику кількість вузьких каналів з хвилястими стінками, ширина яких коливається від 3 до 6 мм. Рідини, задіяні в теплообміні, рухаються каналами, розділеними суміжними пластинами і омивають протилежні бокові сторони кожної пластини. Схему однієї такої пластини показано на рис. 3.10. На передній поверхні вона містить велику прокладку 1, що обмежує канал для руху рідини І між пластинами, отвори 2 і 3 для входу рідини І в канал і виходу з нього. Ще дві маленькі кільцеві прокладки 4 ущільнюють отвори 5 і 6, через які подається і видаляється рідина ІІ, що рухається протитоком.

Рис. 3.10. Пластина пластинчастого теплообмінника: 1, 4 – прокладки; 2, 3 – отвори для рідини І; 5, 6 – отвори для рідини ІІ

Перевагою такої конструкції є те, що у вузьких каналах створюється висока швидкість теплоносіїв, яка приводить до збільшення коефіцієнтів теплопередачі (до 3800 Вт/м2·с) за малого гідравлічного опору. Крім цього, вони є зручними в обслуговуванні. До недоліків належить неможливість їхньої роботи за високих тисків і складність підбору еластичних хімічно стійких матеріалів для прокладок.

3.2.4. Реберні теплообмінники

Теплообмінні апарати з реберними поверхнями є компактними і ефективними. Ребра з боку теплоносія з низькими значеннями коефіцієнтів тепловіддачі значно зменшують теплові навантаження цих апаратів. Поперечні ребра на трубах теплообмінників можуть мати різну форму: прямокутну (рис. 3.11, а), трапецієподібного перерізу (рис. 3.11, б), а також поздовжні плавникові, дротяні, голчасті, спіральні тощо. Найчастіше використовують для нагрівання повітря і його охолодження труби з поперечними ребрами (калорифери) (рис. 3.12).

Рис. 3.11. Елементи реберного теплообмінника: а – прямокутні ребра; б – трапецієподібні ребра

Для нагрівання повітря здебільшого використовують насичену водяну пару, яка подається в колектор 1 і рухається пучком реберних труб 2. Конденсат виводиться з колектора 3. Для турбулізації пограничного шару під час використання поздовжніх ребер останні на певній відстані надрізають.

Теплообмінники, схему яких показано на рис. 3.12, придатні, наприклад, для низькотемпературного розділення повітря, і є протитоковими.

Рис. 3.12. Пластинчастий калорифер: 1 – колектор для входу пари; 2 – ребриста трубка; 3 – колектор для приймання конденсату

Загалом конструкції реберних теплообмінників є різноманітними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]