- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
Апарати такого типу застосовують здебільшого як холодильники і конденсатори, в яких майже половина тепла відводиться під час випаровування охолоджувальної води. Тому витрата води в них є значно меншою порівняно з апаратами інших типів. Вони мають просту конструкцію, а зовнішня поверхня труб легко очищається за потреби.
Схему зрошувального теплообмінника показано на рис. 3.9. Змійовики прямих труб 1, розміщені один над другим, з’єднані між собою калачами 2. Труби здебільшого розміщені паралельними вертикальними секціями із загальними колекторами для подання і відведення охолоджуваного середовища. Зверху змійовики зрошуються водою, яка рівномірно розподіляється на краплі і струминки за допомогою жолоба 3 із зубчастими краями. Під змійовиками встановлено піддон 4 для відведення відпрацьованої води.
До недоліків зрошувальних теплообмінників відносять громіздкість, нерівномірність змочування зовнішньої поверхні труб, нижні кінці яких у разі зменшення витрати зрошувальної води дуже погано змочуюються і майже не задіяні у теплообміні, труби кородують під дією кисню повітря. Коефіцієнти теплопередачі таких апаратів з перехресним током є вищими, ніж занурених теплообмінників, однак порівняно з іншими теплообмінниками вони є низькими, оскільки працюють за невеликих теплових навантажень. Виготовляють зрошувальні теплообмінники з хімічно стійких матеріалів.
Рис. 3.9. Зрошувальний теплообмінник: 1 – секції прямих труб; 2 – калачі; 3 – розподільний жолоб; 4 – піддон
У разі недостатнього зрошування посилюється випаровування води, оскільки зрошувальні теплообмінники встановлюють на відкритому повітрі, і щоб зменшити винесення бризок води, їх огорожують дерев’яними решітками.
3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
Поверхнею теплообміну в таких апаратах є гофровані паралельні пластини, які утворюють велику кількість вузьких каналів з хвилястими стінками, ширина яких коливається від 3 до 6 мм. Рідини, задіяні в теплообміні, рухаються каналами, розділеними суміжними пластинами і омивають протилежні бокові сторони кожної пластини. Схему однієї такої пластини показано на рис. 3.10. На передній поверхні вона містить велику прокладку 1, що обмежує канал для руху рідини І між пластинами, отвори 2 і 3 для входу рідини І в канал і виходу з нього. Ще дві маленькі кільцеві прокладки 4 ущільнюють отвори 5 і 6, через які подається і видаляється рідина ІІ, що рухається протитоком.
Рис. 3.10. Пластина пластинчастого теплообмінника: 1, 4 – прокладки; 2, 3 – отвори для рідини І; 5, 6 – отвори для рідини ІІ
Перевагою такої конструкції є те, що у вузьких каналах створюється висока швидкість теплоносіїв, яка приводить до збільшення коефіцієнтів теплопередачі (до 3800 Вт/м2·с) за малого гідравлічного опору. Крім цього, вони є зручними в обслуговуванні. До недоліків належить неможливість їхньої роботи за високих тисків і складність підбору еластичних хімічно стійких матеріалів для прокладок.
3.2.4. Реберні теплообмінники
Теплообмінні апарати з реберними поверхнями є компактними і ефективними. Ребра з боку теплоносія з низькими значеннями коефіцієнтів тепловіддачі значно зменшують теплові навантаження цих апаратів. Поперечні ребра на трубах теплообмінників можуть мати різну форму: прямокутну (рис. 3.11, а), трапецієподібного перерізу (рис. 3.11, б), а також поздовжні плавникові, дротяні, голчасті, спіральні тощо. Найчастіше використовують для нагрівання повітря і його охолодження труби з поперечними ребрами (калорифери) (рис. 3.12).
Рис. 3.11. Елементи реберного теплообмінника: а – прямокутні ребра; б – трапецієподібні ребра
Для нагрівання повітря здебільшого використовують насичену водяну пару, яка подається в колектор 1 і рухається пучком реберних труб 2. Конденсат виводиться з колектора 3. Для турбулізації пограничного шару під час використання поздовжніх ребер останні на певній відстані надрізають.
Теплообмінники, схему яких показано на рис. 3.12, придатні, наприклад, для низькотемпературного розділення повітря, і є протитоковими.
Рис. 3.12. Пластинчастий калорифер: 1 – колектор для входу пари; 2 – ребриста трубка; 3 – колектор для приймання конденсату
Загалом конструкції реберних теплообмінників є різноманітними.
