- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
Тепловіддача
У табл. І-ІІІ.1 подано перелік основних видів тепловіддачі і відповідних розрахункових формул.
Таблиця І-ІІІ.1
Основні види тепловіддачі
Вид тепловіддачі |
Номер рівняння |
А. Конвективна тепловіддача, яка не супроводжується зміною агрегатного стану І. Вимушений рух
а) розвинутий турбулентний рух б) Re<10 000
а) гладких б) реберних
ІІ. Вільний рух (природна конвекція) Б. Тепловіддача за зміни агрегатного стану
В. Тепловіддача за теплового випромінювання твердих тіл |
(I-III.17)-(I-III.22) (I-III.23)-(I-III.28)
(I-III.29)-(I-III.35) (I-III.36)-(I-III.37) (I-III.38)-(I-III.40) (I-III.41)-(I-III.44) (I-III.45)
(I-III.46)-(I-III.48)
(I-III.49)-(I-III.59) (I-III.60)-(I-III.65) (I-III.66)-(I-III.71) |
5. Основні критерії подібності, що входять до критеріальних рівнянь конвективної тепловіддачі.
Критерій Нуссельта
, (I-III.11)
який характеризує інтенсивність переходу тепла на границі потік-стінка.
Критерій Прандтля
, (I-III.12)
який характеризує відношення в’язкості та температуропровідних властивостей теплоносія.
Критерій Рейнольдса
, (I-III.13)
який характеризує співвідношення сил інерції та тертя у потоці.
Критерій Ґалілея
, (I-III.14)
який характеризує співвідношення сил тяжіння, інерції та тертя в потоці.
Критерій Грасгофа
, (I-III.15)
який характеризує співвідношення сил тертя, інерції та підйомної сили, зумовленої різницею густин в окремих точках неізотермічного потоку.
Критерій Пекле
, (I-III.16)
який характеризує співвідношення між теплом, що переноситься конвекцією, і теплопровідністю під час конвективного теплообміну.
Величини, які входять у вирази для критеріїв подібності, і їхні одиниці вимірювання наведені у табл. І-ІІІ.2.
Таблиця І-ІІІ.2
Величини критеріїв подібності і їхні одиниці вимірювання
Величина |
Одиниця вимірювання |
1 |
2 |
– коефіцієнт тепловіддачі.......................................................................... |
Вт/(м2К) |
– коефіцієнт об’ємного розширення........................................................ |
К-1 |
Продовження табл. І–ІІІ.2
1 |
2 |
– густина....................................................................................................... |
кг/м3 |
– коефіцієнт теплопровідності.................................................................. |
Вт/(мК) |
|
К |
– динамічний коефіцієнт в’язкості........................................................... |
Пас |
ν – кінематичний коефіцієнт в’язкості.......................................................... |
м2/с |
|
м2/с |
|
Дж/(кгК) |
|
м/с2 |
|
м |
– швидкість................................................................................................. |
м/с |
|
Дж/кг |
Фізико-хімічні константи рідини (газу), які входять до критеріальних рівнянь конвективної тепловіддачі, необхідно вибирати із довідникових даних за визначальної температури. Яка температура приймається за визначальну, вказується для кожного окремого випадку тепловіддачі.
6.
До критеріальних рівнянь конвективної
тепловіддачі входить множник
,
який враховує напрям теплового потоку
і є близьким до одиниці, коли температури
рідини і стінки не дуже відрізняються.
Під час обчислення критерію
значення фізико-хімічних констант
необхідно вибирати за температурою
стінки. Наближене значення критерію
для крапельних рідин можна визначити
за номограмою (рис. 3Д додатка). Для води
значення критерію подано у табл. 1Д
додатка.
У
крапельних рідин із збільшенням
температури величина критерію
зменшується (див. рис. 3Д додатка). Отже,
для крапельних рідин під час нагрівання
.
Тому під час проектування теплообмінників
в розрахунках коефіцієнтів тепловіддачі
для рідин, що нагріваються, можна приймати
,
допускаючи невелику похибку в бік
зменшення коефіцієнта тепловіддачі,
тобто в бік запасу. Для рідин, що
охолоджуються, коли
,
з достатньою точністю можна приймати
середнє значення
.
Для
газів
як під час нагрівання, так і під час
охолодження, оскільки для газу цієї
атомності (за невисоких тисків) критерій
є величиною приблизно сталою, що не
залежить від температури та тиску.
Наближені значення критерію для газів:
Одноатомні гази..... .....................0,67
Двоатомні гази............................0,72
Триатомні гази...........................0,8
Чотири- та багатоатомні гази.....1,0
7. Тепловіддача
під час розвинутого турбулентного руху
в прямих трубах та каналах
.
Розрахункова формула
. (I-III.17)
За
рівнянням (I-III.17) побудовано номограму
(13Д додатка), яку рекомендують для
проведення розрахунків. Вирази для
критеріїв
(див. рівняння (I-III.11) та інші, а також
табл. І-ІІІ.2).
Визначальна
температура – середня температура
рідини (газу), визначальний геометричний
розмір
– еквівалентний діаметр
:
, (I-III.18)
де
– площа поперечного перерізу потоку,
а
– повний периметр поперечного перерізу
потоку, незалежно від того, яка частина
цього периметра бере участь у теплообміні.
Для
труб круглого перерізу
.
Значення
поправкового коефіцієнта
,
що враховує вплив на коефіцієнт
тепловіддачі відношення довжини труби
до її діаметра
,
наведено у табл. І-ІІІ.3.
Таблиця І-ІІІ.3
