- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
Значення коефіцієнта
Значення
критерію
|
Співвідношення
|
||||
10 |
20 |
30 |
40 |
50 та більше |
|
1.104 |
1,23 |
1,13 |
1,07 |
1.03 |
1 |
2.104 |
1,18 |
1,10 |
1,05 |
1,02 |
1 |
5.104 |
1,13 |
1,08 |
1,04 |
1,02 |
1 |
1.105 |
1,10 |
1,06 |
1,03 |
1,02 |
1 |
1.106 |
1,05 |
1,03 |
1,02 |
1,01 |
1 |
Для
зігнутих труб (змійовиків) отримане за
формулою (I-III.17) значення
множать на коефіцієнт
,
що враховує відносну кривизну змійовика:
; (I-III.19)
, (I-III.20)
де
– внутрішній діаметр труби змійовика;
– діаметр витка змійовика.
Для газів розрахункова формула (I-III.17) спрощується. Оскільки в цьому випадку , а залежить лише від атомності газу:
. (I-III.21)
Наприклад, для повітря
. (I-III.22)
8. Тепловіддача
в прямих трубах та каналах за
та
для вертикального або горизонтального
розміщення труб (табл. І-ІІІ.4):
а)
:
. (I-III.23)
Коефіцієнт
вводиться, якщо перед ділянкою труби,
яка нагрівається, немає ділянки
гідродинамічної стабілізації. Величина
здебільшого є близькою до одиниці і для
наближених розрахунків може не
враховуватись. Інші позначення (рівняння
(I-III.11) – (I-III.16) та табл. І-ІІІ.2). Для газів
не враховують.
Визначальна
температура
,
де
.
Формула
(I-III.23) виведена за значень
та
.
За
значень
величина
асимптотично наближається до граничного
значення
; (I-III.24)
б)
.
У цій області надійних розрахункових
формул немає. Наближений розрахунок
можна виконати за графіком (рис. І-ІІІ.1).
Проектувати теплообмінники в цьому
режимі не рекомендується.
Рис.
І-ІІІ.1. Залежність
від критерію Рейнольда за значень
9. Тепловіддача
в прямих трубах та каналах за
та
(табл. І-ІІІ.4).
Визначальна температура :
а)
горизонтальне розміщення труб
:
.
(I-III.25)
Позначення
(див. у рівняннях (I-III.11) – (І-ІІІ.16) та
табл. І-ІІІ.2). Для газів
не враховують.
Формула
(I-III.25) виведена за значень
;
;
.
За
значення
визначають за рівнянням
; (I-III.26)
б)
горизонтальне розміщення труб
:
, (I-III.27)
де
– під час нагрівання;
– під час охолодження.
Формули
(I-III.25) та (I-III.27) виведені на основі
експериментальних даних за
.
Для наближених розрахунків ці формули
можна застосовувати і за
;
в) вертикальне розміщення труб під час незбігу вільної та вимушеної конвекції (рух рідини у вертикальній трубі знизу вверх під час охолодження і зверху вниз під час нагрівання):
, (I-III.28)
де n = 0,11 – під час нагрівання; n = 0,25 – під час охолодження.
Таблиця І-ІІІ.4
Вказівник формул для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі в прямих трубах та каналах за Re<10 000
Значення
|
Розміщення прямих труб |
Границі застосування |
Номер формули або рисунка |
|
< 8105 |
Будь-яке |
Re < 2300
|
20
|
(I-III.23)
|
< 20 |
(I-III.24) |
|||
2300 < Re < 10000 |
– |
Рис. 4.1 |
||
> 8105 |
Горизонтальне |
Re < 3500
|
20 120 |
(I-III.25) |
10 |
(I-III.26) |
|||
Re > 3500 |
– |
(I-III.27) |
||
Вертикальне під час незбігу вільної та вимушеної конвекції |
250 < Re < 10000 |
– |
(I-III.28) |
|
Формула (I-III.28) виведена за значень 250 < Re < 20 000; 1,5106 < (Gr · Pr) < < 12106. Для наближених розрахунків цю формулу можна застосовувати і для (GrPr) > 12106;
г) вертикальне розміщення труб у разі збігу вільної та вимушеної конвекцій (рух рідини у вертикальній трубі знизу вверх під час нагрівання і зверху вниз під час охолодження). Коефіцієнти тепловіддачі за такої схеми руху теплоносіїв значно нижчі від коефіцієнтів тепловіддачі за горизонтального розміщення труб і за вертикального розміщення під час незбігу вимушеної та вільної конвекцій. Тому апарати з такими напрямками руху теплоносіїв застосовувати не рекомендується і розрахункова формула не наводиться.
Вказівник розрахункових формул за Re < 10 000 наведено у табл. І-ІІІ.4.
10. Тепловіддача під час поперечного обтікання пучка гладких труб:
а) апарати з одноразово-поперечним рухом рідини.
Приклад – міжтрубний простір апарата, зображеного на рис. І-ІІІ.2. Рух рідини по В – В. Вигляд розрахункової формули залежить від величини критерію Re.
Рис. І-ІІІ.2. Схема апарата з однократноперехресним рухом рідини
За Re < 1000 для коридорних та шахових пучків:
. (I-III.29)
За Re > 1000 для коридорних пучків:
; (I-III.30)
для шахових пучків:
. (I-III.31)
Визначальна
температура – середня температура
рідини, визначальний розмір – зовнішній
діаметр труби. Розрахунок швидкості w
за рівнянням (I-III.35). Коефіцієнтом
враховується вплив кута атаки
(І-ІІІ.3). Значення
наведено у табл. І-ІІІ.5.
Рис. І-ІІІ.3. Кут атаки
За формулами (I-III.29) – (I-III.31) знаходять значення коефіцієнтів тепловіддачі для третього і наступних рядів труб в пучку. За достатньо великої кількості рядів ці значення наближено можна приймати середніми для всього пучка (табл. І-ІІІ.5).
Таблиця І-ІІІ.5
Середні значення для пучка
|
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
10 |
|
1 |
1 |
0,98 |
0,94 |
0,88 |
0,78 |
0,67 |
0,52 |
0,42 |
Для газів формули спрощуються, оскільки Pr/Рrcт = 1, а Pr залежить тільки від атомності газу. Для повітря за Re > 1000 і шахового розміщення труб:
; (I-III.33)
б) апарати з багатократноперехресним рухом рідини.
Приклад – міжтрубний простір кожухотрубних теплообмінників з поперечними перегородками (рис. І-ІІІ.4); рух рідини за В – В.
Рис. І-ІІІ.4. Кожухотрубний теплообмінник з сегментними поперечними перегородками
Для
кожухотрубних теплообмінників з
поперечними перегородками (рис. І-ІІІ.4)
у формулах (I-III.29) – (I-III.31) приймають
коефіцієнт
= 0,6, враховуючи, що теплоносій у міжтрубному
просторі тільки частину шляху рухається
впоперек труб і за кута атаки, який
менший від 90;
крім того, він може протікати через
щілини між перегородками і кожухом чи
трубами.
Поперечні перегородки в міжтрубному просторі рекомендується розміщати на такій відстані одна від одної, щоб живий переріз поздовжнього потоку в сегментному вирізі перегородки дорівнював живому перерізу поперечного потоку біля краю перегородки.
За цієї умови для стрілки сегмента b = 0,25 · Dвн відстань між перегородками дорівнюватиме
, (І-ІІІ.34)
де
– коефіцієнт, який залежить тільки від
зовнішнього діаметра d і кроку t труб:
. (I-III.35)
За інших співвідношень d та Dвн розрахунок можна здійснювати наближено за цими самими формулами.
Розрахункова швидкість потоку:
, (I-III.36)
де V – витрата рідини, м3/с; S c.p – площа прохідного перерізу у вирізі перегородки, м2. Для стандартних теплообмінників в ГОСТах подаються площі прохідних перерізів.
11. Тепловіддача під час обтікання пучка труб з поперечними ребрами.
Розрахункова формула
. (I-III.37)
У цій формулі (рис. І-ІІІ.5): d – зовнішній діаметр несучої труби, м; t – крок ребра, м; h = (D – d) / 2 – висота ребра, м.
Рис. І-ІІІ.5. Труба з поперечними ребрами
Для коридорних пучків: С = 0,116; n = 0,72; для шахових пучків: С = 0,25; n = 0,65.
Визначальна температура – середня температура рідини, визначальний розмір – крок ребер t.
Формула (I-III.36) застосовується для значень Re = 3000 – 25 000 та 3 < (d / t) < 4,8.
За
обчисленим у рівнянні (I-III.36) коефіцієнтом
тепловіддачі визначають на графіку
(рис. І-ІІІ.6) приведений коефіцієнт
тепловіддачі
,
який підставляють у формулу для
коефіцієнта тепловіддачі (віднесеного
до повної площі зовнішньої поверхні
Fз):
Рис. І-ІІІ.6. Залежність пр від
,
де
Fз –
площа повної
зовнішньої поверхні реберної труби на
одиницю довжини, включаючи поверхню
ребер; Fв
– площа внутрішньої поверхні несучої
труби на одиницю довжини;
– коефіцієнт тепловіддачі для потоку,
який проходить всередині труби, Вт/(мК);
– сума термічних опорів стінки і
забруднень.
12. Тепловіддача під час руху вздовж плоскої поверхні.
Розрахункові формули:
а)
; (I-III.38)
б)
. (I-III.39)
Визначальна температура – середня температура рідини, визначальний розмір – довжина обтічної стінки за напрямком руху потоку. Для розрахунків за формулою (I-III.38) можна використати номограму (рис. 13Д), перемножуючи отримане значення критерію на величину 0,037 / 0,021 = 1,76.
Для газів формули спрощуються. Для повітря рівняння (I-III.39) приводиться до вигляду
. (I-III.40)
13. Тепловіддача під час стікання рідини плівкою по вертикальній поверхні:
а) під час турбулентного стікання плівки (Rе > 2000):
; (I-III.41)
б) під час ламінарного стікання плівки (Rе < 2000):
. (I-III.42)
Визначальна температура – середня температура пограничного шару, дорівнює 0,5·(tст + tcp.p). Визначальні розміри в критеріях Nu, Gа та Rе є різними:
;
;
,
де
Н
–
висота поверхні, м;
– еквівалентний діаметр плівки, м; f –
площа
поперечного перерізу плівки, м2;
П – периметр, що омивається плівкою, м.
Для трубчастих плівкових теплообмінників, у яких рідина стікає плівкою по внутрішній поверхні вертикальної труби:
;
;
,
де d – внутрішній діаметр труби, м; b – товщина плівки, м.
Якщо в плівковому теплообміннику, що складається з п труб, за секунду стікає трубами G кг рідини, то з рівняння витрати одержимо:
.
Отже
, (I-III.43)
де
– лінійна густина зрошення, кг/(мс).
За Rе 1500 товщина плівки b визначається за теоретичним рівнянням
. (I-III.44)
14. Тепловіддача під час перемішування рідин мішалками. Коефіцієнт тепловіддачі в апаратах зі змійовиками, сорочками та мішалкою можна розрахувати за рівнянням
:
(I-III.45)
;
;
,
де D – діаметр посудини; п – частота обертання мішалки; dм – діаметр окружності дії мішалки; ст – динамічний коефіцієнт в’язкості рідини за температури стінки сорочки або змійовика; – динамічний коефіцієнт в’язкості рідини за середньої температури 0,5’ (tср.р. + tст).
Значення інших фізичних констант необхідно вибирати за середньої температури рідини в посудині tср.р. Для апаратів із сорочками: C = 0,36; т = 0,67; для апаратів із змійовиками: C = 0,87, т = 0,62.
Формула (I-III.44) дає задовільні результати для турбінних, пропелерних і лопатевих мішалок з Г = D / dм = 2,5–4 в апаратах з діаметром до 1,5 м.
15. Тепловіддача під час вільного руху (за природної конвекції).
Розрахункові рівняння:
А. Тепловіддача ззовні горизонтальних труб за 103 < Gr·Рr < 109:
. (I-III.46)
Б. Для вертикальних поверхонь, плоских і циліндричних
а) за 103 < Сr·Рr < 109
(I-III.47)
б) за Gr·Рr > 109
. (I-III.48)
Визначальна температура – температура оточуючого середовища; визначальний розмір: для горизонтальних труб – діаметр, для вертикальних поверхонь – висота.
16. Тепловіддача під час плівкової конденсації пари.
У наведених нижче формулах усі фізичні властивості визначаються за температурою конденсації (насичення) tконд..
А. Конденсація чистої насиченої пари:
а) конденсація пари на зовнішній поверхні пучка вертикальних труб з висотою Н за ламінарного режиму протікання плівки конденсату з врахуванням хвилеутворення в плівці
, (I-III.49)
де
– поправковий коефіцієнт,
що
враховує залежність фізичних властивостей
конденсату від температури;
– коефіцієнт теплопровідності конденсату,
Вт/(мrК);
– густина конденсату, кг/м3;
r
–
теплота конденсації (пароутворення),
Дж/кг;
–
динамічний коефіцієнт в’язкості
конденсату, Па.с;
– різниця
температур конденсації й поверхні
стінки, К; d
–
зовнішній діаметр труб, м; п
–
кількість труб;
–
масова витрата
пари, що конденсується,
кг/с.
Поправковий коефіцієнт визначають за формулою
. (I-III.50)
Індекс «ст» означає, що ст і ст визначають за температури поверхні стінки, яка стикається з плівкою конденсату. Значення для дуже в’язких конденсатів (наприклад, парів гліцерину) за більших перепадів може мати значну величину. Для рідин з невеликою в’язкістю, наприклад для води, величину можна прийняти такою, що дорівнює одиниці:
.
(I-III.51)
Для водяної пари у разі конденсації на пучку вертикальних труб за = 1:
, (I-III.52)
де
;
.
Значення At і·Bt для води залежно від температури конденсації наведені у табл.І-ІІІ.6;
б) конденсація на зовнішній поверхні пучка горизонтальних труб.
Таблиця І-ІІІ.6
