- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
Розглянемо
передачу тепла теплопровідністю через
плоску стінку (рис. 1.3), довжина і ширина
якої набагато більші від її товщини;
вісь х розміщена за нормаллю до поверхні
стінки. На зовнішніх поверхнях стінки
підтримуються постійні температури
tст.1
і tст.2.
Коефіцієнт теплопровідності незмінний
і дорівнює λ. Процес перебігає стаціонарно
.
Згідно з рис. 1.3 температура змінюється
в напрямку до осі х (поле одновимірне
;
).
Рис. 1.3. Передача тепла теплопровідністю через плоску стінку
Приймемо tст.1 > tст.2. Тоді з рівняння теплопровідності (1.18) отримаємо
. (1.23а)
Після першого інтегрування отримаємо
. (1.24)
Після другого інтегрування
,
(1.25)
де С1 і С2 – константи інтегрування.
Рівняння (1.25) показує, що за товщиною стінки температура змінюється за законом прямої лінії.
Константа інтегрування визначається з таких граничних умов:
за х = 0, t = tст.1 і з рівняння (1.25)
tст.1 = С2,
за
;
t = tст.2
і рівняння (1.25) набуває вигляду
,
звідки знайдемо С1:
.
Підставимо значення констант С1 і С2 в рівняння (1.25) і знайдемо
, (1.26)
після диференціювання рівняння (1.26) отримаємо:
.
Підставимо значення градієнта температури в рівняння теплопровідності (1.9) і визначимо кількість переданого тепла:
або
, (1.27)
де λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу стінки; δ – товщина стінки; tст1 – tст2 – різниця температур поверхонь стінки; F – поверхня стінки; τ – час.
Для безперервного процесу рівняння (1.27) матиме такий вигляд:
. (1.27а)
Рівняння (1.27) і (1.27а) відповідно є рівняннями теплопровідності плоскої стінки для невстановленого і встановленого процесів теплообміну.
Відношення
називають тепловою
провідністю,
а обернену величину
– термічним
опором стінки.
Оскільки коефіцієнт теплопровідності
λ залежить від температури, то його
необхідно приймати за середньої
температури стінки:
.
Розглянемо передачу тепла через багатошарову стінку (рис. 1.4), яка складається з n шарів, що відрізняються один від одного товщиною і теплопровідністю.
Рис. 1.4. Передача тепла теплопровідністю через багатошарову стінку
Під час встановленого руху кількість тепла, що передається через кожний шар, є постійною і описується рівнянням:
або
;
або
;
............................................ .............................................
або
.
Склавши ліві і праві частини рівнянь, отримаємо:
.
Звідки
, (1.28)
де і – порядковий номер шару; n – кількість шарів.
Рівняння (1.28) придатне для визначення теплопровідності для тіл, які мають форму безмежно довгого циліндра або кулі.
1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
Розглянемо передачу тепла теплопровідністю через циліндричну стінку завдовжки L, з внутрішнім rв і зовнішнім радіусом rз (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Передача тепла теплопровідністю через циліндричну стінку
Температури внутрішньої і зовнішньої поверхонь стінки незмінні і дорівнюють tст1 і tст2 відповідно, тобто процес теплообміну встановлений.
Оскільки внутрішня і зовнішня поверхні не є рівними, то рівняння (1.27) в цьому разі не можна використати. Припустимо, що tст1 > tст2 і температура змінюється в радіальному напрямку. Для циліндричної стінки її поверхня в деякому перерізі, який відповідає потоковому значенню радіуса r, становить F = 2 π r L.
Підставляючи значення F в рівняння Фур’є (1.9), знаходимо для одновимірного поля
,
і
dδ
заміняємо на dr.
.
Розділяючи змінні
,
після інтегрування отримаємо
.
Враховуючи,
що
:
, (1.29)
де
– відношення зовнішнього діаметра
циліндричної стінки до її внутрішнього
діаметра; L – довжина стінки; tст.1
і tст.2
– температури внутрішньої і зовнішньої
поверхонь стінки, які є постійними.
Рівняння (1.29) показує, що за товщиною циліндричної стінки температура змінюється за логарифмічним законом. Це рівняння є рівнянням теплопровідності циліндричної стінки для встановленого процесу теплообміну.
Для циліндричної стінки, що складається з n шарів, кількість тепла, яка передається теплопровідністю, становить
, (1.29а)
де і – порядковий номер шару стінки.
Рівняння (1.27) і (1.29а) для плоскої і циліндричної стінок отримані для стаціонарного (встановленого) процесу перенесення тепла теплопровідністю. Для тонких циліндричних стінок розрахунок може бути спрощений і зводиться до розрахунку плоскої стінки. Таке спрощення може існувати за умови, що відношення δ/dв не перевищує 0,3–0,4, тобто
δ/dв = 0,3÷0,4.
