- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
Підвищення інтенсивності випарювання досягають не тільки за рахунок збільшення різниці густин рідини і парорідинної суміші в циркуляційному контурі, але і за рахунок збільшення довжини кип’ятильних труб у разі розміщення нагрівальної камери за межами корпусу апарата.
Апарат з виносною нагрівальною камерою, показаний на рис. 4.12, містить кип’ятильні труби завдовжки 7 м. Інтенсивна природна циркуляція в ньому обумовлена тим, що циркуляційна труба не обігрівається, а підіймальна і опускна ділянки циркуляційного контура мають значну висоту. Виносна нагрівальна камера 1 легко відділяється від корпусу апарата, що полегшує її обслуговування. Огляд та ремонт нагрівальної камери можна проводити без повної зупинки апарата (під час зменшення його продуктивності), якщо приєднати до його корпусу дві камери.
Вихідний розчин надходить під нижні трубні решітки нагрівальної камери і, підіймаючись кип’ятильними трубами, випарюється. Інколи подачу вихідного розчину проводять, як показано на рис. 4.11, в циркуляційну трубу. Вторинна пара відділяється від рідини в сепараторі 2. Рідина опускається циркуляційною трубою 3, яка не обігрівається, змішується з вихідним розчином, і цикл циркуляції повторюється знову. Вторинна пара після краплевловлювача 4 виходить зверху сепаратора. Випарений розчин відбирається через бічний штуцер в конічному днищі сепаратора.
В апаратах з виносною нагрівальною камерою можна випаровувати концентровані розчини і розчини, які кристалізуються, не побоюючись дуже швидкого забруднення поверхні теплообміну, оскільки швидкість циркуляції в них може досягати 1,5 м/с. Апарати цього типу отримали широке розповсюдження завдяки універсальності, зручності експлуатації і хорошій теплопередачі.
У деяких конструкціях випарних апаратів з виносною нагрівальною камерою циркуляційна труба не передбачена і випаровування відбувається за один прохід розчину через нагрівальну камеру, тобто він працює як прямотечійний. Для випарювання розчинів, що кристалізуються, такі прямотечійні апарати не придатні.
Рис. 4.12. Випарний апарат з виносною нагрівальною камерою: 1 – нагрівальна камера; 2 – сепаратор; 3 – необігрівальна циркуляційна труба; 4 – краплевловлювач
Апарат з горизонтальною виносною нагрівальною камерою, показаний на рис. 4.13, є різновидом випарних апаратів з виносною камерою. Кипіння розчину в цих апаратах відбувається в горизонтальних трубах, приєднаних до корпусу 1 нагрівальної камери 2.
Рис. 4.13. Випарний апарат з горизонтальною виносною нагрівальною камерою: 1 – корпус; 2 – нагрівальна камера; 3 – краплевловлювач
У міжтрубному просторі камери рухається гріюча пара. Вторинна пара видаляється зверху корпусу апарата після краплевловлювача, а випарений розчин – через штуцер в нижній частині конічного днища корпусу апарата. Якщо випарювання проводиться одночасно з кристалізацією, то з конічного днища видаляються кристали і апарат з’єднується із збірником або фільтром.
Умови кипіння розчину в трубах несприятливі, оскільки в них утворюються застійні зони, що знижують інтенсивність циркуляції і погіршують теплопередачу, а інколи приводять до місцевої кристалізації речовин.
Для випарювання концентрованих, а також розчинів, що кристалізуються (наприклад, електролітичних лугів), передбачене легке від’єднання нагрівальної камери, встановленої на візку, для очищення, ремонту або заміни, що є основною перевагою такого апарата. Однак конструкція апарата є громіздкою, очищення U-подібних труб є ускладненим, а витрата металу на одиницю поверхні нагрівання є значною. Для полегшення очищення U-подібні труби заміняють прямими горизонтальними, развальцьованими в трубних решітках.
