Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Евразийский национальный университет им. Л.Н. Гумилёва

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Частина 3.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2025

Размер:

8 Мб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 5960 / 6160 61 > Следующая >>>

Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с

Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст.=133,3 Па

t, С

р, мм рт. ст.

t, С

р, мм рт. ст.

t, С

р, мм рт. ст.

t, С

р, мм рт. ст.

–20

–19

–18

–17

–16

–15

–14

–13

–12

–11

–10

–9

–8

–7

–6

–5

–4

–3

–2

–1

0,772

0,850

0,935

1,027

1,128

1,238

1,357

1,486

1,627

1,780

1,946

2,125

2,321

2,532

2,761

3,008

3,276

3,566

3,879

4,216

4,579

4,93

5,29

5,69

6,10

6,54

7,01

7,51

8,05

8,61

9,21

9,84

10,52

11,23

11,99

12,79

13,63

14,53

15,48

16,48

17,54

18,65

19,83

21,07

22,38

23,76

25,21

26,74

28,35

30,04

31,82

33,70

35,66

37,73

39,90

42,18

44,56

47,07

49,65

52,44

55,32

58,34

61,50

64,80

68,26

71,88

75,65

79,60

83,71

88,02

92,51

97,20

102,1

107,2

112,5

118,0

123,8

129,8

136,1

142,6

149,4

156,4

163,8

171,4

179,3

187,5

196,1

205,0

214,2

223,7

233,7

243,9

254,6

100

265,7

277,2

289,1

301,4

314,1

327,3

341,0

355,1

369,7

384,9

400,6

416,8

433,6

450,9

468,7

487,1

506,1

525,8

546,1

567,0

588,6

610,9

633,9

657,6

682,1

707,3

733,2

760,0

Таблиця 28 Д

Коефіцієнти місцевих опорів

Вид опору

Значення коефіцієнту місцевого опору 

Вхід в трубу

З гострими краями: =0,5

З заокругленими краями: =0,2

Вихід із труби

Під час розрахунку  за формулою ( ) цей опір  для виходу із труби враховувати не потрібно =1,0

Діафрагма (отвір) з гострими краями у прямій трубі

d₀ – діаметр отвору діафрагми, м;  – товщина діафрагми, м;

₀ – середня швидкість потоку у отворі, м/с;

_т – середня швидкість потоку у трубі, м/с;

т = ; D – діаметр труби, м.

За втрата тиску , значення  визначається за таблицею:

т		т	
0,02	7000	0,24	32,0
0,04	1670	0,26	26,8
0,06	730	0,28	22,3
0,08	400	0,30	18,2
0,1	245	0,34	13,1
0,12	165	0,4	8,25
0,14	117	0,5	4,00
0,16	86,0	0,6	2,00
0,18	65,5	0,7	0,97
0,20	51,5	0,8	0,42
0,22	40,0	0,9	0,13

Продовження табл. 28Д

Відвід круглого або квадратного січення

d – внутрішній діаметр трубопроводу, м; R₀ – радіус вигину труби, м.

Коефіцієнт опору =АВ визначається за таблицями:

Кут , градуси	20	30	45	60	90	110	130	150	180
А	0,31	0,45	0,6	0,78	1,0	1,13	1,2	1,28	1,4
R₀/d	1,0	2,0	4,0	6,0	15	30	50
В	0,21	0,15	0,11	0,09	0,06	0,04	0,03

Коліно (кутник) 90

Стандартний чавунний

Умовний прохід, мм	12,5	25	37	50
	2,2	2	1,6	1,1

Вентиль нормальний

Значення  за повного відкриття вентиля:

D, мм	13	20	40	80	100	150	200	250	350
	10,8	8,0	4,9	4,0	4,1	4,4	4,7	5,1	5,5

Вентиль прямоточний

За Re= значення  визначається за таблицею:

D, мм	25	38	50	65	76	100	150	200	250
	1,04	0,85	0,79	0,65	0,60	0,50	0,42	0,36	0,32

За Re= коефіцієнт опору =₁К. Значення ₁ визначається так само, як і за Re= , а значення К наведено у таблиці:

Re	5000	10 000	20 000	50 000	100 000	200 000	300 000
K	1,40	1,07	0,94	0,88	0,91	0,93	1

Кран пробковий

Умовний прохід, мм	13	19	25	32	38	50 і вище
	4	2	2	2	2	2

Засувка

Умовний прохід, мм	15-100	175-200	300 і вище
	0,5	0,25	0,15

Раптове розширення

F₀ – площа меншого поперечного перерізу, м²;

– швидкість потоку у меншому перерізі, м/с;

F₁ – площа більшого поперечного перерізу, м²;

F₀/F₁

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

100

1 000

3 000

3 500

і більше

3,1

1,70

2,0

1,00

0,81

3,1

1,40

1,60

0,70

0,64

3,1

1,20

1,30

0,60

0,50

3,1

1,10

1,05

0,40

0,36

3,1

0,90

0,30

0,25

3,1

0,80

0,60

0,20

0,16

Раптове звуження

F₀ – площа меншого поперечного перерізу, м²;

- швидкість потоку у меншому перерізі, м/с;

F₁ – площа більшого поперечного перерізу, м²;

F₀/F₁

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

100

1 000

10 000

>10 000

5,0

1,30

0,64

0,50

0,45

5,0

1,20

0,50

0,40

5,0

1,10

0,44

0,35

5,0

1,0

0,35

0,30

5,0

0,90

0,30

0,25

5,0

0,80

0,24

0,20

Рис. 1Д. Поправкові коефіцієнти _Δ_t для змішаної течії у багатоходових кожухотрубних теплообмінниках: а – з одним ходом в міжтрубному просторі і двома, чотирма, шістьма і більше ходами у трубному просторі; б – з двома ходами у міжтрубному просторі з поперечними перегородками і чотирма ходами у трубному просторі:

; .

Рис. 2Д. Номограма для визначення теплоємності рідин

Речовина

№ точки

Речовина

№ точки

Речовина

№ точки

Амілацетат

Анілін

Ацетон

Бензол

Бромистий етил

Бутиловий спирт

Вода

Гептан

Гліцерин

Дифеніл

Діетиловий спирт

Ізобутиловий спирт

Ізопентан

Ізопропіловий спирт (від 0 до 50 С)

Ізопропіловий спирт (від –50 до 0С)

Йодистий етил

о- і м- Ксилол

п- Ксилол

Метиловий спирт

Октан

Пропіловий спирт

Сірчана кислота, 100 %

Сірковуглець

Соляна кислота, 30 %

Толуол (від –60 до 40 С)

Толуол (від 40 до 100 С)

Оцтова кислота, 100 %

Хролбензол

Хлористий кальцій, 25 %

Хлористий натрій, 25 %

Хлористий етил

Хлороформ

Чотирихлористий вуглець

Етилацетат

Етиленгліколь

Етиловий спирт

Перерахунок у СІ: 1 ккал/(кгС) = 4,1910³Дж/(кгК)

Рис. 3Д. Значення критерію Pr для рідин

Речовина

№ точки

Речовина

№ точки

Речовина

№ точки

Амілацетат

Аміак, 26 %

Анілін

Ацетон

Бензол

Бромистий етил

Бутиловий спирт

Вода

Гептан

Діетиловий ефір

Гліцерин, 50 %

Ізоаміловий спирт

Ізопропіловий спирт

Йодистий етил

Ксилол

Метиловий спирт, 100 %

Метиловий спирт, 40 %

Октан

Пентан

Сірчана кислота, 111 %

Сірчана кислота, 98 %

Сірчана кислота, 60 %

Сірковуглець

Соляна кислота, 30 %

Толуол

Оцтова кислота, 100 %

Оцтова кислота, 50 %

Хлорбензол

Хлороформ

Чотирихлористий вуглець

Етилацетат

Етиленгліколь

Етиловий спирт, 100 %

Етиловий спирт, 50 %

Рис. 4Д. Підвищення температури кипіння водних розчинів (за атмосферного тиску) залежно від концентрації. Концентрація, % (мас.)

Рис. 5Д. Коефіцієнти теплопровідності деяких рідин

Речовина	№ лінії	Речовина	№ лінії	Речовина	№ лінії
Аміак, 26 %	31	Ізопропіловий спирт	12	Соляна кислота, 30 %	27
Анілін	6	Касторова олія	5	Толуол	13
Ацетон	8	Гас	28	Оцтова кислота	7
Бензол	11	Ксилол	14	Хлористий кальцій, 25 %	17
Бутиловий спирт	9	Метиловий спирт, 100 %	33	Хлористий натрій, 25 %	18
Вазелінова олія	15	Метиловий спирт, 40 %	30	Чотирихлористий вуглець	24
Вода	16	Мурашина кислота	23	Етиловий спирт, 100%	4
Гексан	26	Нітробензол		Етиловий спирт, 80 %	19
Гліцерин безводний	1	Октан		Етиловий спирт, 60 %	20
Гліцерин 50%	25	Сірчана кислота, 98%		Етиловий спирт, 40 %	21
Діетиловий ефір	29	Сірковуглець		Етиловий спирт, 20 %	22

Рис. 6Д. Розчинність деяких солей у воді залежно від температури. Концентрація, % (мас.)

Рис. 7Д. T-S діаграма для аміаку. (Перерахунок в СІ: 1ккал/кг = 4,1910³Дж/кг; 1 кгс/см²= 9,8110⁴Па)

Рис. 8Д. Залежність питомої теплоти пароутворення гексану від температури

Рис. 9Д. Діаграма лінійності для визначення температури кипіння (по воді): 1 – діетиловий ефір; 2 – сірковуглець; 3 – ацетон; 4 – хлороформ; 5 – чотирихлористий вуглець; 6 – бензол; 7 – толуол; 8 – хлорбензол; 9 – о-ксилол; 10 – бромбензол; 11 – бензальдегід; 12 – анілін

Р, мм рт. ст.

Рис. 10Д. Залежність тиску насиченої пари гексану від температури. (Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст. = 133,3 Па)

Рис. 11Д. Діаграма лінійності для визначення температури кипіння (по гексану): 1 – діетиловий ефір; 2 – сірковуглець; 3 – хлороформ; 4 – чотирихлористий вуглець; 5 – бензол; 6 – толуол

Рис. 12Д. Номограма для визначення динамічного коефіцієнта в’язкості газів за р=1 атм*:

1 – О₂; 2 – NO; 3 – CO₂; 4 – HCl; 5 – повітря; 6 – N₂; 7 – SO₂; 8 – CH₄; 9 – H₂O; 10 – NH₃; 11 – C₂H₆; 12 – H₂; 13 – C₆H₆; 14 – 9H₂+N₂; 15 – 3H₂+N₂; 16 – CO; 17 – Cl₂

* З припустимим наближенням даними номограми можна користуватись і за тисків в декілька атмосфер (декілька десятків мегапаскалей).

Рис. 13Д. Номограма для визначення коефіцієнта тепловіддачі в прямих трубах за Re > 10000 і _l= 1: І етап – АВС; ІІ етап – DCE

Рис. 14Д. Залежність критерію Ly від критерію Ar і прозорості  шару

Рис. 15 Д. Номограма для визначення тиску насиченої пари і температури кипіння деяких рідин

Речовина

№ точки

Речовина

№ точки

Речовина

№ точки

Аллен

Аміак

Анілін

Ацетилен

Ацетон

Бензол

Бромбензол

Бромистий етил

-Бромнафталін

1,3-Бутадієн

Бутан

-Бутилен

-Бутилен

Бутиленгликоль

Вода

Гексан

Гептан

Гліцерин

Декалін

Декан

Діоксан

Діфенін

1,2-Діхлоретан

Діетиловий ефір

Ізопрен

Йодбензол

м-Крезол

о-Крезол

м-Ксилол

ізо-Масляна кислота

Метиламін

Метилмоносилан

Метиловий спирт

Метилформіат

Нафталін

-Нафтол

-Нафтол

Нітробензол

Октан

Пентан

Пропан

32*

Пропілен

Пропіонова кислота

Ртуть

Тетралін

Толуол

Оцтова кислота

Фторбензол

Хлорбензол

Хлористий вініл

» метил

» метилен

» етил

Хлороформ

Чотирихлористий вуглець

Етан

Етилацетат

Етиленгліколь

Етиловий спирт

Етилформіат

* За даними різних авторів. (Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст.=133,3 Па).

Рис. 16Д. і - S діаграма для водяної пари. (Перерахунок в СІ: 1 ккал/кг = 4,19 кДж/кг; 1 кгс/см²= 9,8110⁴ Па)

<<< < Предыдущая 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 5960 / 6160 61 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
06.12.20181 Мб13Цирфа - Юридична деонтологія, 2005.doc
#
01.05.2025269 Кб2Цифро.docx
#
07.11.2018406 Кб6ЦПП - методичка.doc
#
01.03.2025131 Кб4ч1.docx
#
01.05.202510 Мб10Частина 2.doc
#
01.05.20258 Мб6Частина 3.doc
#
13.11.2019301 Кб15ЧАСТИНА ПЕРША.doc
#
14.09.2019208 Кб11часть 1 налог мен.doc
#
01.07.2025314 Кб2Часть 3.doc
#
01.05.2025321 Кб0черные металлы.doc
#
01.03.202572 Кб2четные.docx