- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
4.3.2. Матеріальний баланс
Матеріальний баланс для багатокорпусної випарної установки складають аналогічно до матеріального балансу однокорпусного випарного апарата за рівнянням (4.4), за яким загальна кількість води W, що випарюється у всіх корпусах, становить
, (4.18)
де Gпоч і bпоч – витрата та концентрація вихідного розчину; bn – концентрація упареного розчину, що видаляється з останнього корпусу.
Концентрації розчину на виході з кожного корпусу багатокорпусної установки можуть бути визначені на основі рівнянь (4.1) та (4.2) для однокорпусного апарата (індекси 1,2,3, ..., n відповідають порядковому номеру корпусу):
; (4.19)
; (4.19а)
; (4.19б)
……………………………………………….
. (4.19в)
4.3.3. Тепловий баланс
Тепловий баланс складають для кожного корпусу багатокорпусної випарної установки за рівнянням (4.7) для однокорпусного апарата.
Розглянемо
тепловий баланс трикорпусної
вакуум-випарної прямотечійної установки
(рис. 4.5). Витрата свіжої насиченої водяної
(первинної) пари, якою обігрівається
перший корпус, D кг/с, її ентальпія – Іг1
кДж/кг та температура –
С.
Екстра-пара відбирається після першого корпусу Е1 кг/с і після другого Е2 кг/с. Відповідно витрата вторинної пари з першого корпусу, яка направляється як гріюча в другий корпус, становить (W1 – E1) кг/с, і вторинної пари з другого корпусу, що обігріває третій корпус (W2 – E2) кг/с, де W1 та W2 – кількості води, що випарюються в першому та другому корпусах відповідно.
Рис. 4.5. До теплового балансу багатокорпусної випарної установки: 1 – 3 корпуси; 4 – барометричний конденсатор; 5 – вловлювач; 6 – насос
Рівняння теплових балансів корпусів:
перший корпус
;(4.20)
другий корпус
; (4.21)
третій корпус
, (4.22)
де
t0
– температура вихідного розчину; с0
– середня питома теплоємність вихідного
розчину; t к
1,
t к
2,
t к
3
– температури кипіння розчину по
корпусах; с1,
с2,
с3
– середні теплоємності розчину по
корпусах; θ1,
θ2,
θ3
– температури конденсації гріючої пари
по корпусах;
– середні питомі теплоємності конденсату
гріючої пари по корпусах;
– середні питомі теплоємності води
(від нуля до відповідних температур
кипіння розчинів по корпусах); Qконц.
1,
Qконц.
2,
Qконц.
3
– теплоти концентрування розчину по
корпусах; Qвтр.
1,
Qвтр.
2,
Qвтр.
3
– втрати тепла в оточуюче середовище
по корпусах.
Втрати тепла в довкілля по корпусах приймають такими, що дорівнюють 3–5 % від Q1, Q2 та Q3 відповідно.
Якщо
розчин надходить в перший корпус
попередньо нагрітий до температури
його кипіння в цьому корпусі, тобто t0
= tк1,
то в рівнянні (4.18) складова
.
У вакуум-випарній установці з паралельним
рухом гріючої пари та розчину (рис. 4.2)
внаслідок самовипаровування останнього
складові теплового балансу, які виражають
витрату тепла на нагрівання розчину до
температури кипіння в цьому корпусі, у
всіх корпусах (окрім першого) матимуть
від’ємне
значення. Для трикорпусної вакуум-установки
tк2
< t
к1
та t
к3
< tк2.
Кількість невідомих в системі рівнянь теплового балансу є на одиницю більшою ніж кількість самих рівнянь. Так, рівняння (4.18) – (4.20) включають чотири невідомих: D1, W1, W2, W3. Для того, щоб цю систему рівнянь було можливо розв’язати, її доповнюють рівнянням матеріального балансу за випарюваною водою:
, (4.23)
де W – загальна кількість випарюваної в установці води, що визначається з рівняння матеріального балансу.
Узагальнюючи рівняння теплового балансу, запишемо вираз для його довільного –n-го корпусу багатокорпусної випарної прямотечійної установки:
. (4.24)
Відповідно рівняння матеріального балансу за водою
, (4.25)
де n – кількість корпусів установки.
З рівнянь теплового балансу визначають витрати гріючої пари та теплові навантаження корпусів. Залежно від схеми руху потоків гріючої пари і розчину в багатокорпусній установці (протиток, паралельне живлення вихідним розчином тощо) змінюються вирази теплових балансів.
