- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
Випарювання
4.1. Загальні відомості
Випарюванням називають процес концентрування рідких розчинів нелетких або малолетких речовин з рідких летких розчинників під час їхнього кипіння.
Випарюванню піддають розчини твердих речовин (водні розчини лугів, солей тощо), а також висококиплячі рідини, для яких за температури випарювання характерними є малі тиски пари, – деякі мінеральні та органічні кислоти, багатоатомні спирти тощо. Випарювання інколи застосовують для виділення розчинника в чистому вигляді: під час опріснення морської води випарюванням утворену з неї водяну пару конденсують і воду використовують для питних чи технічних потреб.
На випарювання затрачається велика кількість теплоти. Тепло для випарювання можна підводити тими самими теплоносіями, які застосовують для нагрівання (димові гази, високотемпературні теплоносії), однак здебільшого тепловим агентом є водяна пара, і такий теплоносій називають гріючим або первинним. Пара, яка утворюється під час випарювання киплячого розчину, називається вторинною.
Під час кипіння пара видаляється зі всього об’єму розчину, а за температур, що є нижчими від температури кипіння, випаровування здійснюється тільки з поверхні рідини.
Концентрування розчинів і твердих речовин випарюванням здійснюють з метою полегшення і здешевлення подальшої їхньої переробки, збереження і транспортування.
Тепло, необхідне для випарювання розчину, підводять або через стінку, що відділяє теплоносій від розчину, або безпосередньо введенням його в розчин, який випарюється.
Процеси випарювання проводять під вакуумом за підвищеного або атмосферного тисків.
Перевагою випарювання під вакуумом є можливість здійснювати процес за нижчих температур, що є важливим у разі концентрування розчинів термочутливих речовин. Крім цього, під час створення розрідження зростає корисна різниця температур між гріючим агентом і розчином, що дає змогу зменшити поверхню нагрівання апарата (за інших однакових умов). У разі однакової різниці температур можна використовувати гріючий агент з нижчими робочими параметрами (температура та тиск). Тому випарювання під вакуумом часто використовують для концентрування висококиплячих розчинів (розчинів лугів), а також концентрування розчинів з використанням теплоносія (пари) з невисокими параметрами. Застосування цього методу випарювання дає змогу використовувати як гріючий агент вторинну пару самої випарної установки. Однак використання вакууму призводить до зростання витрат на створення апарата.
Під час випарювання під тиском, більшим, ніж атмосферний, зростає температура кипіння, що дає можливість використовувати вторинну пару. Тому цей метод застосовують для випарювання термічно стійких продуктів, а теплоносії повинні бути з вищою температурою.
Для здійснення випарювання під атмосферним тиском вторинну пару не використовують. Такий спосіб є найпростішим, але не економічним.
Випарювання під атмосферним тиском і деколи під вакуумом здійснюють в окремих випарних апаратах (однокорпусних випарних установках). Однак більше розповсюдження мають багатокорпусні випарні установки – кілька послідовно з’єднаних випарних апаратів чи корпусів, в яких вторинна пара кожного попереднього корпусу направляється як гріючий агент в наступний корпус. Тиск в цьому разі зменшується за напрямом руху випарюваного розчину так, що забезпечується наявність необхідної рушійної сили для здійснення процесу випарювання (різниця температур між вторинною парою з попереднього корпусу і киплячим розчином в цьому корпусі).
Порівняно з однокорпусними установками, у багатокорпусних досягається значна економія первинної пари, оскільки нею обігрівається тільки перший корпус.
Для економного використання первинної пари в однокорпусних установках встановлюють тепловий насос, що стискає вторинну пару на виході з апарата до тиску, який відповідає температурі первинної пари, після чого вона повертається в апарат для випарювання.
За режимом проведення процесу розрізняють періодичне і безперервне випарювання. Періодичне випарювання застосовують у малотоннажних виробництвах, коли необхідно одержати розчини з високими концентраціями, а також, коли випарювання супроводжується іншими технологічними процесами, що відбуваються в цьому самому апараті (наприклад, кристалізацією).
За безперервного випарювання процес є встановленим в часі, тобто в установку в постійній кількості надходять початковий розчин і нагрівальна пара, а з установки також безперервно і в постійній кількості відводяться концентрований розчин (кінцевий продукт), вторинна пара і конденсат нагрівальної пари.
Поверхні нагрівання у сучасних випарних апаратах досягають 2000 м2 (і більше) і потребують великої кількості тепла.
