- •Я.М. Ханик, є.М. Семенишин, о.В. Станіславчук, д.П. Кіндзера
- •2.1. Загальна характеристика 75
- •Розділ і
- •1.1. Загальна характеристика
- •1.2. Теплові баланси
- •1.3. Основне рівняння теплопередачі
- •1.4. Передача тепла теплопровідністю
- •1.4.1. Температурне поле і температурний градієнт
- •1.4.3. Диференційне рівняння теплопровідності
- •1.4.2. Закон Фур’є
- •1.4.4. Рівняння теплопровідності плоскої стінки
- •1.4.5. Рівняння теплопровідності циліндричної стінки
- •1.5. Теплове випромінювання
- •1.5.1. Теоретичні основи теплового випромінювання
- •1.5.2. Закон Стефана – Больцмана
- •1.5.3. Закон Кірхгофа
- •1.5.4. Взаємне випромінювання двох тіл
- •1.5.5. Випромінювання і поглинання енергії газами
- •1.6. Передача тепла конвекцією
- •1.6.1. Закон Ньютона – Ріхмана
- •1.6.2. Диференціальне рівняння конвективного теплообміну
- •1.6.3. Теплова подібність
- •1.6.4. Дослідні дані з тепловіддачі
- •1.6.4.1. Тепловіддача без зміни агрегатного стану
- •1.6.4.2. Тепловіддача із зміною агрегатного стану
- •1.6.4.4. Теплообмін під час безпосереднього контакту фаз
- •1.7. Складна тепловіддача
- •1.8. Теплопередача
- •1.8.1. Теплопередача за постійних температур
- •1.8.2. Теплопередача за змінних температур теплоносіїв
- •1.8.3. Рівняння теплопередачі для прямотечійного і протитечійного процесів теплообміну
- •1.8.4. Вибір взаємного напрямку теплоносіїв
- •Нагрівання, охолодження і конденсація
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •2.2.1. Нагрівання водяною парою
- •2.2.2. Нагрівання глухою парою
- •2.2.3. Нагрівання “гострою парою”
- •2.2.4. Нагрівання гарячою водою
- •2.2.5. Нагрівання димовими газами
- •2.2.6. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •2.2.6.1. Нагрівання перегрітою водою
- •2.2.6.2. Нагрівання мінеральними мастилами
- •2.2.6.3. Нагрівання висококиплячими органічними рідинами і їхньою парою
- •2.2.6.4. Нагрівання розплавленими солями
- •2.2.6.5. Нагрівання ртуттю та рідкими металами
- •2.2.7. Нагрівання газоподібними високотемпературними теплоносіями з нерухомим і циркулюючим твердим зернистим матеріалом
- •2.2.8. Нагрівання електричним струмом
- •2.2.8.1. Нагрівання електричним опором
- •2.2.8.2. Індукційне нагрівання
- •2.2.8.3. Високочастотне нагрівання
- •2.2.8.4. Дугові печі
- •2.3. Охолодження
- •2.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •2.3.2. Охолодження льодом
- •2.3.3. Конденсація
- •Конструкції теплообмінних апаратів
- •3.1. Трубчасті теплообмінники
- •3.1.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •3.1.2. Елементні теплообмінники
- •3.1.3. Двотрубчасті теплообмінники типу “труба в трубі”
- •3.2. Змійовикові теплообмінники
- •3.2.1. Занурені теплообмінники
- •3.2.2. Зрошувальні теплообмінники
- •3.2.3. Пластинчасті теплообмінники
- •3.2.4. Реберні теплообмінники
- •3.2.5. Спіральні теплообмінники
- •3.2.6. Теплообмінні пристрої реакційних апаратів
- •3.2.7. Теплообмінники інших типів
- •3.2.8. Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів
- •3.2.9. Розрахунок теплообмінних апаратів
- •Тепловий розрахунок:
- •Приклади до і–ііі розділів
- •Контрольні задачі до і–ііі розділів
- •Контрольні запитання до і–ііі розділів
- •Теплове випромінювання.
- •Теплова подібність.
- •Складна тепловіддача.
- •Нагрівання гарячою водою.
- •Трубчасті теплообмінники.
- •Змійовикові теплообмінники.
- •Порівняльна характеристика теплообмінних апаратів.
- •Основні залежності та розрахункові формули до і–ііі розділів Теплопровідність
- •Тепловіддача
- •Значення коефіцієнта
- •Значення At і·Bt для води
- •Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
- •Випарювання
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Однокорпусні випарні установки
- •4.2.1. Схема однокорпусної випарної установки
- •4.2.2. Матеріальний баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.3. Тепловий баланс однокорпусної випарної установки
- •4.2.4. Температурні втрати та температура кипіння розчинів
- •4.3. Багатокорпусні випарні установки
- •4.3.1. Схеми багатокорпусних випарних установок
- •4.3.2. Матеріальний баланс
- •4.3.3. Тепловий баланс
- •4.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур
- •4.3.4. Загальна корисна різниця температур та її розподіл по корпусах
- •4.3.6. Вибір кількості корпусів
- •4.4. Конструкції випарних апаратів
- •4.4.1. Класифікація апаратів для випарювання
- •4.4.2. Апарати з вільною циркуляцією розчину
- •4.4.3. Вертикальні апарати з напрямленою природною циркуляцією
- •4.4.4. Апарати з внутрішньою нагрівальною камерою і центральною циркуляційною трубою
- •4.4.5. Апарати з підвісною нагрівальною камерою
- •4.4.6. Апарати з виносними циркуляційними трубами
- •4.4.7. Апарати з виносною нагрівальною камерою
- •4.4.8. Апарати з винесеною зоною кипіння
- •4.4.9. Прямотечійні (плівкові) апарати
- •4.4.10. Роторні прямотечійні апарати
- •4.4.11. Апарати з примусовою циркуляцією
- •Контрольні запитання до IV розділу
- •4. Однокорпусні випарні установки.
- •5. Матеріальний баланс.
- •25. Конструкції випарних апаратів.
- •27. Апарати з підвісною нагрівальною камерою.
- •29. Апарати з виносною нагрівальною камерою.
- •Основні залежності та розрахункові формули до іv розділу
- •Приклади задач до IV розділу
- •Контрольні задачі до IV розділу
- •Приклад розрахунку трикорпусної випарної установки
- •Від депресії
- •Додатки
- •Коефіцієнти дифузії деяких газів у воді за 20 с
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Основні фізичні властивості деяких газів
- •Фізичні властивості насиченої пари аміаку
- •Властивості насиченої водяної пари залежно від температури
- •Тиск насиченої водяної пари за температур від –20 до 100 с
- •Література
Теплопередача за безпосереднього контакту потоків
22. Узагальнене рівняння для визначення коефіцієнта теплопередачі від ненасиченого газу, який охолоджується до рідини в скруберах з насадками:
, (I-III.82)
де
– критерій Кірпічова;
– критерій Рейнольдса для газу;
– критерій Рейнольдса для рідини;
– критерій Прандтля для газу; К –
коефіцієнт теплопередачі від газу до
рідини, Вт/(м2К);
– еквівалентний діаметр насадки, м;
– вільний об’єм
насадки, м3/м3;
– питома поверхня насадки, м2/м2;
– фіктивна швидкість газу в скрубері
віднесена до повного поперечного
перерізу скрубера), м/с; L –густина
зрошення, кг/(м2с);
– коефіцієнт теплопровідності газу
Вт/(мК);
– динамічний коефіцієнт в’язкості
газу, Пас;
– густина газу, кг/м3;
– динамічний коефіцієнт в’язкості
рідини, Пас.
Формула (I-III.82) одержана за експериментальними даними для охолодження повітря від 80 до 2 0С за питомого зрошення водою, що дорівнює 3,5 – 10 м3/(м2ч).
23. Узагальнене рівняння для коефіцієнта випаровування з поверхні рідини в турбулентний газовий потік за вимушеного його руху:
, (I-III.83)
де
– дифузійний критерій Нуссельта;
– дифузійний критерій Прандтля для
газу;
– коефіцієнт випаровування, м/с; Dг
– коефіцієнт дифузії, м2/с;
– кінематичний коефіцієнт в’язкості,
м2/с.
У
разі охолодження повітрям води, яка
стікає плівкою всередині каналів, за
якими проходить повітря
:
. (I-III.84)
Орієнтовні значення коефіцієнтів тепловіддачі і теплопередачі
У табл. І-ІІІ.7 наведено наближені значення коефіцієнтів тепловіддачі для води та повітря, які обчислені за вищенаведеними формулами для основних випадків конвективної тепловіддачі, а в табл. І-ІІІ.8 – орієнтовні значення коефіцієнтів теплопередачі, отримані практично для різних випадків теплообміну.
Таблиця І-ІІІ.7
Орієнтовні значення коефіцієнтів тепловіддачі в [Вт/(м2К)]
Вид тепловіддачі |
Вода |
Повітря
(рабс
|
Примітка |
Вимушений турбулентний рух: а) в трубах і каналах |
1200–5800 |
35–60 |
d = 30 мм. Наведені значення α відповідають швидкостям: води – від 0,2 до 1,5 м/с, повітря – 8–15 м/с |
Вимушений турбулентний рух: б) під час поперечного обтікання труб |
3100–10000 |
70–100 |
Шаховий пучок εф = 1 |
Вільний рух |
250–900 |
3–9 |
|
Кипіння води |
2000–24000 |
|
Тиск атмосферний. Значення α відповідають |
Конденсація насиченої водяної пари на зовнішній поверхні горизонтальної труби |
9300–15000 |
|
Тиск
насиченої пари (абс.) 0,4 МПа; d
= 30 мм. Значення α відповідають
|
Таблиця І-ІІІ.8
Орієнтовні значення коефіцієнтів теплопередачі в [Вт/(м2К)]
Вид теплообміну |
Вимуше-ний рух |
Вільний рух |
Від газу до газу за високих тисків Від газу до рідини (газові холодильники) Від пари, яка конденсується, до газу (підігрівачі повітря) Від рідини до рідини (вода) Від рідини до рідини (вуглеводні, мастила) Від пари, що конденсується, до води (конденсатори, підігрівачі) Від пари, що конденсується, до органічних рідин (підігрівачі) Від пари органічних речовин, що конденсується, до води (конд.) Від пари, що конденсується, до киплячої рідини (випарники) |
10–40 10–60 10–60 800–1700 120–270 800–3500 120–340 300–800 – |
4–12 6–20 6–12 140–340 30–60 300–1200 60–170 230–460 300–2500 |
Р
ОЗДІЛ
ІV
