- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Принципи юридичної практичної діяльності
Це основні засади, вихідні положення, ідеї, які орієнтирами, вимогами її здійснення, відбивають сутнісні властивості права. Принципи юридичної практичної діяльності є похідними від принципів права, конкретизують і деталізують їх.
Принципи права:
• здійснюють універсальне і узагальнене закріплення основ суспільного ладу;
• забезпечують одноманітне формулювання норм права та їх вплив на суспільні відносини у формі правового регулювання та інших видів правового впливу (інформаційного, ціннісно-орієнтаційного, психологічного, системоутворюючого і т.ін.).
• безпосередньо впливають на виникнення і стале існування конкретних правових відносин, природних прав і обов'язків людини;
• у розвинутих правових системах найчастіше виконують роль перехідної ланки від суспільних відносин до систем права і правового регулювання.
Принципи права поділяються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображають систему цінностей, що властиві суспільству і мають або повинні мати правову форму виразу і забезпечення (домінування загальнолюдських цінностей над інтересами класів, націй і т. ін., єдність суспільних і особистих інтересів). Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища і поділяються на загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи, принципи інститутів, а також принципи правової діяльності, окремих її видів, зокрема юридичної практичної діяльності.
До загальноправових принципів відносяться:
• принцип гуманізму — домінування у формуванні і функціонуванні правової системи, правовій та юридичній діяльності невід'ємних природних прав і свобод людини;
• принцип рівності громадян перед законом — всі громадяни незалежно від національної, статевої, релігійної й іншої належності, посадового стану мають рівні загальногромадянські права і обов'язки, несуть рівну відповідальність перед законом;
• принцип демократизму — право, законодавство адекватно відображають волю народу, формуються через безпосередню і посередню форми демократії, а інститути права повинні забезпечувати адекватну педалізацію волі народу;
• принцип правності (законності) — здійснення всіх правових форм діяльності держави, функціонування громадянського суспільства, громадян на основі і у відповідності з нормами права, природними правами і обов'язками людини;
• принцип взаємної відповідальності держави і особи — не тільки особа відповідальна перед державою, але й держава перед особою.
Принципи юридичної практичної діяльності конкретизують принципи права стосовно професійної діяльності юристів:
• у концентрованому вигляді визначають її основні властивості;
• відбиваються і конкретизуються у нормативно-правових актах, професійних деонтологічних кодексах, правосвідомості юристів і суспільства в цілому;
• є критеріями оцінки власне самої діяльності, її результатів, рівня професійної культури юристів, основою їх юридичного професійного практичного мислення;
• забезпечують результативний, ціннісно-орієнтаційний, інформаційний, психологічний вплив на процес взаємовідносин юристів з іншими суб'єктами, ведення юридичних справ, прийняття рішень, особливо у випадках, які не врегульовані правовими, корпоративними, деонтологічними та іншими професійними нормами.
