- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Переведення та відрахування студентів
Переведення студентів можливе:
♦ з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою та спеціальності;
♦ з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти.
Переведення студентів здійснюється ректорами (директорами) відповідних закладів освіти за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та, як правило, під час літніх або зимових канікул. Особливі умови переведення існують для студентів, які навчалися:
♦ за рахунок коштів державного бюджету,
♦ в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб;
♦ в акредитованому або неакредитованому недержавному вищому закладі освіти;
♦ за двосторонніми (студент і підприємство, організація, установа)
або тристоронніми (студент, заклад освіти і підприємство, організація, установа) угодами.
Порядок переведення студентів передбачає:
♦ подання студентом заяви про переведення до іншого закладу освіти на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається;
♦ при умові одержання його письмової згоди, звернення з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись;
♦ позитивний розгляді заяви ректором;
♦ ліквідацію академічної різниці;
♦ видання ректором (директором) вищого закладу освіти наказу, згідно з яким студент допускається до занять;
♦ направлення запиту до закладу освіти, в якому студент навчався раніше, щодо одержання поштою його особової справи;
♦ видання ректором (директором) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, при умові отримання запиту, наказу про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти;
♦ пересилку особової справи студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит;
♦ залишення у вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, копій академічної довідки, учбової картки студента, залікової книжки та списку пересланих документів; студент, після одержання особової справи, наказу про його зарахування.
Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.
Студент може бути відрахований з вищого закладу освіти:
♦ за власним бажанням;
♦ у зв'язку з призовом на строкову військову службу (крім студентів вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації);
♦ у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти;
♦ за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК;
♦ за академічну неуспішність (невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу, незадовільне складання іспитів і заліків протягом сесії);
♦ за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти (появу на заняттях у навчальному корпусі, бібліотеці, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсикологічного сп'яніння, одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти).
♦ за вироком суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Студенту, який відрахований з вищого закладу освіти, видається академічна довідка, та оригінал документа про повну загальну середню (базову загальну середню) освіту.
До особової справи студента вкладаються: копія академічної довідки, підписаної керівництвом вищого закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою, завірена деканом (завідуючим відділенням) залікова книжка, студентський квиток і скріплена печаткою за підписом декана (зав. відділенням) учбова картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану. (Форма академічної довідки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні» від 17.12.93 р. № 1058 (1058-93-п).
