2. Практично-прикладні функції юридичної інформації

Між інформаційною культурою та соціальними явищами існує взаємозв'язок. У суспільстві виявляються певні функ­ції розуміння сутності інформаційної культури, передусім теоретико-пізнавальні та практично-ужиткові. Перші - спря­мовані на пізнання, теоретичне вивчення закономірностей розвитку інформаційної культури й обґрунтування виснов­ків. Другі - сприяють розвиткові інформаційного законодав­ства, вдосконаленню діяльності посадових осіб, раціоналіза­ції інформаційних процесів, підвищенню загальної культури громадян та ін.

У формуванні професійної культури юриста важливу роль відіграють і теоретико-пізнавальні і ужиткові функції. Од­нак тільки останні дають змогу повною мірою оцінити рівень професійної культури, охарактеризувати її зовнішній аспект. До ужиткових функцій інформаційної культури належать гуманістична, управлінська, комунікативна, орієнтаційна, режимна, а також функція моральної та юридичної відпо­відальності.

Гуманістична функція зорієнтована на захист прав лю­дини. Насамперед це стосується захисту Української держа­ви, недоторканності її кордонів, недопущення посягань на волю народу. Тут достовірність та повнота інформації зумов­лює дії осіб, забезпечує захист основних прав громадян Ук­раїни як на території власної держави, так і в міжнародному аспекті. Різноманітними шляхами надходить численна ін­формація про нашу країну, що потребує спеціального куль­турологічного аналізу. Гуманістична функція передбачає охо­рону й захист державно-конституційного ладу України.

Інформаційна культура органічно пов'язана зі створенням умов для формування й діяльності органів державної влади, розв'язання глобальних господарських й наукових проблем. Проте інформацією державної ваги, як правило, володіють особи, які обіймають керівні посади. Тому можна стверджу­вати, що становлення керівника починається з уміння вико­ристовувати інформацію в адміністративній діяльності. Про­фесійна культура керівника - це насамперед його інформа­ційна культура. Отже, ефективність управління на різних рів­нях, у тому числі правовою сферою суспільства, залежить від професійної культури керівника, уміння ефективно викорис­товувати інформацію при виконанні службових обов'язків.

Комунікативна функція інформації забезпечує спілку­вання суб'єктів права, яке повинно здійснюватися на куль­турно-моральних засадах.

У юридичній практиці доволі часто доводиться одержу­вати й поширювати інформацію лише для особистого оріє­нтування, Це актуалізує моральну і правову відповідальність осіб, які користуються цією інформацією, оскільки вона вті­люється у житія за потребою.

У жодних інших суспільних явищах режимна функція не має такого значення, як в інформаційній культурі. Вважаєть­ся, що кожна інформація потребує певного режиму зберіган­ня. Йдеться не тільки про інформацію з обмеженим досту­пом, а й про будь-яку іншу. Тобто володіння професійною, діловою, виробничою інформацією передбачає специфічну систему її захисту, раціональне використання й поширення. Впорядкованість обігу інформації, своєчасність її обнароду­вання є виявом характерного для юридичної практики ін­формаційного бар'єра (режимності), який передбачає право­ву і моральну відповідальність правників.

Моральна відповідальність розуміється як втілений у загальнолюдських цінностях й забезпечуваний громадським осудом моральний обов'язок юриста визначити правомір­ність позбавлення певних вартостей, що йому належали, у випадку порушення ним встановлених правил інформацій­них відносин. А правова відповідальність - це закріплене у чинному законодавстві та забезпечене державою примусове позбавлення правопорушника-юриста певних прав. Тому одним із обов'язків суб'єктів інформаційних відносин, перед­усім юристів, є використання інформації згідно з законом або договором.