2. Поняття економічної культури юриста

Економічна культура юриста передусім передбачає ґрунтовне знання чинного за­конодавства у галузі економіки для ефек­тивного здійснення економіко-правового регулювання.

З цим пов'язане уміння орієнтуватися в потоці економіч­ної інформації, розуміти причини виникнення певного дис­балансу в економіці, знати принципи перехідних економіч­них форм, економічної політики держави, визначати еконо­мічні та культурні права громадян тощо. Економіка, як відомо, може перебувати в тіньовому секторі, що є однією з причин циклічного коливання виробництва. Тому на кожне таке «коливання», як правило, з'являються нові нормативно-правові акти. Тільки високий рівень економічної культури дасть змогу усвідомити вимушений (хоча й невиправданий) і, головне, тимчасовий характер таких правових норм. У процесі реалізації важливо не знищити справді підприємни­цьку, комерційну діяльність громадян, не принизити їхньої гідності.

Економічна культура юриста передбачає глибоке знання природних економічних (природно-економічних) законів, які по­винні стати моделлю економічних актів, що приймаються державою.

Разом з тим економічна культура юриста є певним відо­браженням економічної культури суспільства її стану. Недо­тримання природно-економічних законів призводить до непередбачуваних наслідків, катастроф, катаклізмів. Аналогіч­ні мікроекономічні явища часто стають причиною правових явищ, де в основному реалізується службовий обов'язок юриста. Так чи інакше стихійний або активний економічний розвиток суспільства включений у правовий простір.

Економіко-правове регулювання суспільних відносин мі­стить фактори правового впливу на виробничий процес. Зро­зуміло, що основним тут є сучасне законодавство, яким ке­руються юристи державних, фінансових, контролюючих ор­ганів, відповідних адміністрацій, інспекцій та ін. Однак навіть значне посилення регулятивних функцій цих та інших державних юридичних органів у галузі економіки не дає від­чутного ефекту. Економіко-правове регулювання починаєть­ся з розуміння юристом економічного життя громадян, їх­нього становища, врахування економічних інтересів людей і підприємств, оскільки суперечливість економічної ситуації часто призводить до правопорушень.

Одним із складових елементів економічної культури юриста Є організація економіко-правового виховання насе­лення. Адже в політиці, як і в економіці, необхідний плюра­лізм думок, можливість діалогу, тому закономірно зростає попит на юридичні консультації у галузі економіки, що свід­чи ті, про необхідність впровадження юридично-економічного маркетингу.

Важливою ознакою правової культури юриста є економі­чна обґрунтованість його професійних дій. Йдеться про осо­бистий професіоналізм, використання економічних знань у правовій практиці. Вимогою часу є поява менеджера в юри­спруденції, оскільки юрист здійснює управління в економі-ко-правових питаннях. Менеджерська діяльність правника немислима без уміння здійснювати своєрідний економічний розрахунок професійної стратегії. Звичайно, юридичне менеджерство відбувається на основі умілого планування всьо­го правового процесу, створення умов для рентабельності юридичної і загалом творчої діяльності, вияву власної еко­номічної ініціативи.

Не менш важливою в економічній оцінці юридичної дія­льності є належна наукова економічна свідомість правника. Вона ґрунтується на його духовних та моральних якостях. Висока економічна культура юриста запобігає споживацько­му ставленню до суспільства, природи, громадянина. Здійснюючи ефективні економічні зв'язки з різноманітними ві­домствами, організаціями та безпосередньо з громадянами, юрист сприяє зміцненню національної безпеки держави.