2. Основна характеристика прокурорської діяльності

Цей вид юридичної практичної діяльності слід пов'я­зувати з діяльністю системи органів прокуратури та тими завданнями, які покладені на них у зв'язку з функцією здійснення вищого нагляду за додержанням законів в Україні. В системі правоохоронних органів України прокура­тура є єдиним органом спеціального призначення, який створено спеціально саме для здійснення контрольно-оглядових функцій в самому широкому розумінні. Відзначимо, що ті чи інші конт­рольні функції здійснюють працівники суду, депутати, робітники різного рівня державних органів влади та установ. Але такі контрольні повноваження є лише допоміжним інструментарієм для виконання цими органами основних функцій іншого профілю. Для прокуратури здійснення контрольно-наглядових функцій є основним завданням, що значною мірою обумовлює специфіку прокурорського виду діяльності.

Основним завданням прокурорського нагляду за до­держанням законів є всебічне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і захист суспільних відносин від протиправних посягань. Використання терміну «вищий нагляд» підкреслює загальний характер нагляду, його впливовість відносно всіх суб'єктів права незалежно від форми власності, обсягу повноважень, соціального стану або інших ознак. Так, до кола об'єктів вищого нагляду за додержанням і правиль­ним застосуванням законів потрапили Кабінет Міністрів Украї­ни, міністерства, державні комітети; відомства, органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання, окремі посадові особи, що підтверджує загальний характер нагляду, його відносну незалежність та відособленість.

Прокурорський нагляд як окремий вид діяльності передбачає не тільки спостереження та фіксацію фактів неправомірної поведінки, а ще й активне втручання в життєві ситуації, вплив на поведінку учасників правових відносин шляхом видання індивідуально-правових управлінсько-організаційних актів.

На цій підставі до органів прокуратури включені підрозділи, які здійснюють розслідування діянь, що містять ознаки злочину. Наявність слідчих прокуратури, проведення ними попереднього слідства є необхідною умовою та фактором активного впливу на стан законності, виявлення осіб, винних у скоєнні злочину, а також умов, що сприяли правопорушенню. Саме активність контролю, а не пасивне спостереження є характерною рисою прокурорського нагляду.

Робота органів прокуратури, а значить і прокурорська діяль­ність, не зважаючи на її загальний характер, здійснюється за окремими напрямками, що закріплюється в законодавстві як функції прокуратури та дозволяє уявити масштабність вищого нагляду. Так, крім загального нагляду за додержанням законів органами, установами, посадовими особами і громадянами, прокурорський нагляд охоплює сферу діяльності органів, які ведуть боротьбу із злочинністю, виконують покарання, містять затриманих, а також сферу діяльності військових управлінь, частин та підрозділів Збройних Сил України, органів Служби Безпеки України та інших військових формувань.

Слід також торкнутися тієї сторони прокурорської діяльності, де прокурор виступає в якості учасника судового процесу. Згідно до чинного законодавства, однією з основних функцій прокуратури є підтримання державного обвинувачення та участь в розгляді справ у судах. Характерним моментом цього напряму прокурорської діяльності є те, що у разі підтримання обвинува­чення прокурор бере безпосередню участь у дослідженні доказів і подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону, визначення міри покарання, тобто своїми діями сприяє прийняттю об'єктивного рішення по справі, не посягаючи на незалежність суду. Така взаємодія з органами суду має на меті не тільки здійснення нагляду, а ще й сприяння ефективності судового слідства.

Не зважаючи на широкомасштабність здійснення прокурорсь­кого нагляду, організацію контролю у різноманітних сферах соціального життя, вся діяльність прокуратури будується на певній системі принципів. Це принципи гласності, незалежності у прийнятті рішень, неупередженості до різноманітних ка­тегорій громадян, визнання рівності всіх учасників юри­дичного процесу перед силою закону, невідворотність від­повідальності осіб, що допустили порушення прав.

Особливо слід підкреслити такі риси прокурорської діяльності як її незалежність та обов'язковість виконання вимог прокурора. Незалежність прокуратури передбачає неприпустимість будь-якого втручання в її діяльність органів державної влади, їх поса­дових осіб, засобів масової інформації, політичних партій, крім Верховної Ради України, якій лише і підконтрольна діяльність прокуратури. Всякого роду запити, звернення та інші документи з приводу справ, що знаходяться в провадженні органів проку­ратури, не можуть містити вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення. Крім того, намагання добитися прийняття прокуро­ром неправомірного рішення тягне за собою юридичну відпові­дальність.

Обов'язковість виконання рішень прокурора також характе­ризує цей вид діяльності з позицій його значення та ролі у юридичному процесі. Всі вимоги прокурора, які відповідають чин­ному законодавству, є обов'язковими для всіх адресатів і вико­нуються невідкладно або у визначений прокурором строк. Не­виконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою юридичну відповідальність.

Реагування працівників прокуратури на факти порушення закону відбувається у певних процесуальних формах та документах, серед яких розрізняють протести, приписи, подання, постанови, що видаються та вносяться до органів, посадових осіб в залеж­ності від характеру порушення.