- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Основні функції політичної культури юриста
Важливим завданням у дослідженні політичної культури юриста є визначення її функцій - політичної оцінки результатів юридичної діяльності, формування політичної культури юриста, вироблення політичної орієнтації у виконанні службового обов'язку, запобігання деформації політичної свідомості юриста, впорядкування політико-юридичних культурних процесів, формування української політичної еліти.
Зміст функції політичної оцінки результатів правової діяльності полягає в тому, що прийняті юристом неправильні рішення можуть отримати негативний резонанс у суспільстві, оскільки багато правопорушень мають політичне забарвлення. Тоді виникатимуть негативні оцінки діяльності органів державної влади, стану політичної культури держави в цілому. Своєю чергою недоліки правової діяльності безпосередньо впливають на низку політичних явищ, стають певною лазівкою для розкрадання національних багатств. Тому боротьба зі злочинністю, особливо у сфері економіки, має політичний характер. Це ж стосується адміністративно-правових та цивільно-правових порушень. Відтак високий рівень політичної культури юриста є своєрідним чинником демократичної правової держави України, доповнює фахову культуру, забезпечує пріоритет загальнонаціональних справ. Політична культура дає змогу виявити не тільки ментальний рівень політиків (тобто їхню самооцінку), а й їхню конкретну поведінку у тій чи іншій політичній ситуації. Політична культура здебільшого відображає попередній досвід і змінюється значно повільніше, ніж інші елементи політичної системи. Крім цього, результати правової діяльності безпосередньо впливають на політичний клімат колективів юридичних установ. Члени колективу, які бачать ефективність своєї роботи, позитивно сприймають правові норми, відчувають дієву політику держави і вірять у вибраний політичний курс.
Юрист, незважаючи на високий соціальний статус, є передусім громадянином України. Тому його політична культура спрямована на формування насамперед громадянської культури. Це означає, що юрист має керуватися законами Української держави, бути зразковим громадянином, підпорядковувати власне громадянське життя конституційним нормам. У результаті такої громадянської соціалізації, формування громадянської свідомості у юриста виробляється ефективне сприйняття українських політичних реалій.
Розглядаючи таку функцію, як формування політичної орієнтації у юридичній діяльності, треба наголосити, що політична культура відіграє роль трансляції для кожного правника. Адже у багатьох випадках йому потрібні знання політичних намірів тієї чи іншої соціальної групи, зокрема, знання програмних вимог політичних партій України, їхніх ідей, передвиборної компанії, розставляння політичних сил тощо, що допоможе ефективно впливати на стан правопорядку в Україні, виробляти адекватні профілактичні заходи. Високий рівень політичної культури юриста дає йому змогу відповісти на запитання: яка політична партія зможе здійснити позитивні зрушення в суспільстві, реалізувати (а не тільки запропонувати) дієве регулювання суспільних відносин, не завдаючи шкоди українській національній ментальності?
Важливою є функція запобігання деформації політичної свідомості юриста. На жаль, у правовій діяльності ще й досі виявляються негативні тенденції політичної психології, пов'язані з відчуттям «меншовартості», побоюванням зміни політичного курсу держави, фактами нетерпимості до інакомислення тощо. Усе це наслідки культурних деформацій. Нинішній стан політичної культури характеризується морально-політичною кризою як наслідком узурпації частини влади бюрократією, консервативного соціально-політичного блоку, мафії, породжених ленінським політичним розгулом, сталінським «чистилищем» та брежнєвською вседозволеністю. Це породжує у деяких правників байдуже ставлення до утвердження цивілізованого правопорядку.
Політична культура має функцію впорядкування політико-юридичних культурних процесів в Україні. Йдеться про творче використання духовної культури з метою наповнення норм поведінки громадян політико-юридичним змістом. Сюди можна віднести повагу до особи, рівень правопорядку, стан правосуддя, розвиток соціально-правової активності та ін.
Чи не найважливішою функцією політичної культури є формування політичної еліти суспільства. Цю функцію покликана забезпечити насамперед добре продумана система освіти (зокрема соціологічної й політологічної), через яку передається зміст духовності національної еліти, транслюється культура. Еліта як активна група авторитетних інтелектуальних осіб є носієм національної ідеї.
