- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Види практичної підготовки студентів
Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття ними професійних навичок та вмінь. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами, засобами майбутньої професійної діяльності, її організації, формування професійних умінь і навичок, виховання потреби систематичного поновлення.
Практика студентів:
♦ є складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах;
♦ передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;
♦ проводиться, в першу чергу, на базі навчальних закладів, наукових установ, юридичних об'єднань, правоохоронних органів та органів державного управління, а також на підприємствах і в організаціях, установах різних галузей господарства. Перелік видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах.
Основними видами практики в вищих закладах юридичної освіти є:
♦ позанавчальна, що проводиться у формі залучення студентів у вільний від планових занять час до роботи в юридичних установах та об'єднаннях, заходах з охорони громадського порядку, профілактики правопорушень серед молоді тощо. Даний вид практики передбачається в річних планах та графіках проходження навчального процесу вищого закладу освіти за поданням відповідних кафедр;
♦ ознайомча, яка призначена для первинного ознайомлення студентів з різними видами юридичної діяльності, формування професійних ціннісних орієнтацій, покращання професійного відбору;
♦ стажування - є завершальним етапом навчання і проводиться після опанування його теоретичної частини та перед виконанням кваліфікаційної роботи або дипломного проекту, з метою підготовки майбутніх спеціалістів-юристів до самостійного виконання професійних функцій на певній посаді чи сфері професійної діяльності, набуття ними необхідних професійних навичок та умінь, збору фактичного матеріалу для виконання кваліфікаційної та дипломної роботи, складання державних екзаменів. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану.
Зміст і послідовність практики визначається відповідними програмами та іншими методичними документами, які розробляються вищим закладом освіти згідно з навчальним планом, затверджуються ректором або представниками замовників-фахівців:
♦ наскрізною програмою практики, яка повинна відповідати нормативним документам Міністерства освіти України, інших міністерств та відомств, вимогам замовників, навчальному плану, освітньо-професійній програмі спеціальності, кваліфікаційній характеристиці спеціалістів;
♦ робочі програми відповідних видів практики, які зокрема містять рекомендації щодо видів, форм, тестів перевірки рівня знань, умінь, навичок, яких студенти мають досягти. Практика студентів проводиться на базах практики, які мають
відповідати вимогам програми, визначаються вищим закладом освіти та замовниками на підготовку фахівців. Студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр або циклових (предметних) комісій підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.
Організація, проведення, керівництво і контроль за проходженням практики студентами здійснюється керівниками вищих навчальних закладів, відповідними кафедрами або предметними (цикловими) комісіями, в окремих вищих закладах освіти - керівниками практики (завідуючими відділами практики), а в технікумах, коледжах та інших навчальних закладах еквівалентного рівня - заступником директора з практичного навчання.
Організація, проведення, керівництво і контроль за проходженням практики передбачає:
♦ контроль за підготовленістю баз практики;
♦ розподіл студентів на практику з урахуванням замовлень на підготовку спеціалістів і їх майбутнього місця роботи після закінчення навчання;
♦ проведення перед початком практики організаційних заходів: інструктажів про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студентам-практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденника, календарного плану, індивідуального завдання, тем курсових і дипломних робіт, методичних рекомендацій та інших);
♦ інформування студентів про встановлену систему звітності з практики, а саме: письмового звіту, виконання кваліфікаційної роботи, порядок оформлення виконаного індивідуального завдання, підготовка доповіді, повідомлення, виступу тощо;
♦ призначення базами практики керівників практики, визначення їх обов'язків;
♦ контроль за забезпеченням нормальних умов праці і побуту студентів та проведення з ними обов'язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;
♦ контроль виконання студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку, ведення табелю відвідування студентами бази практики;
♦ складання заліків з практики тощо.
