- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Поновлення до складу студентів та працевлаштування
Поновлення до складу студентів здійснюється з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу, незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання.
Рішення щодо поновлення на навчання приймається ректором протягом двох тижнів на підставі заяви студента, йому повідомляють причину відмови або умови зарахування на навчання, зокрема порядок та терміни ліквідації академічної різниці. Студенту, який поновлений у вищому закладі освіти, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює декан факультету (завідуючий відділенням).
Працевлаштування випускників.
Випускники вищих закладів освіти мають право на вільний вибір виду діяльності та місця роботи відповідно до здібностей і професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб (окрім випадків, передбачених чинним законодавством: пільговий прийом; особливі вимоги до професійної діяльності тощо).
Випускники та студенти вищих закладів освіти мають право звертатися за працевлаштуванням до:
♦ вищих закладів освіти - під час навчання;
♦ державної служби зайнятості за місцем постійного проживання - після закінчення навчання;
♦ власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації незалежно від форм власності (далі - замовника) - як протягом навчання, так і після закінчення навчального закладу.
Працевлаштування випускників, які навчалися за договорами на підготовку спеціалістів з вищою освітою, здійснюється згідно з умовами визначеними договорами (генеральними, прямими, цільовими). Зокрема, прямий і цільовий договори на підготовку та працевлаштування спеціалістів з вищою освітою, як правило, повинен передбачати такі основні зобов'язання сторін:
1. Замовник - надати випускникові роботу на період не менше трьох років відповідно до його спеціальності, кваліфікації і професійної підготовки з урахуванням вимог кваліфікаційної характеристики, а також у разі необхідності забезпечити молодого спеціаліста житлом відповідно до чинного законодавства.
2. Випускник - оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченої відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника строк, визначений договором.
3. Вищий заклад освіти - забезпечити якість та рівень підготовки спеціаліста з вищою освітою.
Інші зобов'язання та відповідальність сторін визначаються при укладенні договору. Замовники незалежно від форм власності згідно з цільовими договорами можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу та послуги, сплачувати надані студентові грошові кредити, а також виплачувати студентам підвищену стипендію або проводити доплати до державної стипендії, установленої для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу.
З метою сприяння працевлаштуванню випускників вищий заклад освіти:
♦ підтримує зв'язок з державною службою зайнятості, центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями;
♦ створює банк даних місць роботи, розробляє рекомендації щодо зміни обсягів та структури підготовки спеціалістів на підставі
проведеного службою зайнятості аналізу й прогнозування попиту та пропозицій на ринку праці;
♦ забезпечує випускників достовірною, повною й оперативною інформацією про можливість працевлаштування на підставі договірних замовлень, надання випускникам допомоги в підборі роботи, в укладанні цільових договорів та працевлаштуванні;
♦ надає допомогу замовникам у доборі необхідних їм спеціалістів;
♦ забезпечує в межах компетенції соціально-економічний та правовий захист випускників;
♦ оформляє та веде облік укладених договорів, здійснює контроль за виконанням договірних зобов'язань під час навчання студентів та розгляду питання про направлення на роботу випускників;
♦ сприяє студентам у пошуках тимчасової роботи;
♦ підтримує зв'язки з випускниками, бере участь в організації роботи щодо вивчення їх трудової діяльності тощо.
