2. Тенденції розвитку юридичної діяльності

Ускладнення та динамізм сучасних соціальних процесів обумовлює й відповідні зміни у правовій сфері та юридичній практиці.

До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:

1. Переорієнтація форм та методів здійснення юридичної діяль­ності.

2. У зв'язку з інтенсивним розвитком системи освіти, значне поповнення системи юридичної діяльності величезною армією фахівців права.

3. Подальше поширення суб'єктів юридичної діяльності недер­жавного походження, які певною мірою складатимуть конку­ренцію, особливо в системі освіти і в сфері практичної діяль­ності.

4. База нормативного регулювання буде збільшуватися за обся­гом, що може скласти певні труднощі регламентації юридичної діяльності, але не тільки за рахунок розвитку національного законодавства, а ще й завдяки нормам міжнародного права.

5. У співвідношенні до інших видів соціальної діяльності буде спостерігатися взаємодія та взаємне проникнення, що обумов­люється підвищенням регулятивного впливу права на різні сфери соціального життя та підвищення на цій основі його соціальної цінності.

6. Можна передбачити також реконструкцію окремих правових установ, зміну їхнього статусу в сфері здійснення юридичної діяльності, зниження або підвищення престижності, а значить можливі проблеми кадрового забезпечення. Особливо це стосується державних органів і установ, від якісного забезпе­чення яких кадрами залежить ефективність роботи, а значить правовий порядок в суспільстві, стабільність та злагода.

7. Особливого розвитку зазнає юридична діяльність із розвитком комп'ютерної техніки, яка значно полегшує працю юристів, робить більш спрощеним доступ до правової інформації як у своїй країні так і за її межами. Такий інформаційний обмін відкриє шлях до інтеграції різних національних правових систем, до об'єднання зусиль у боротьбі з антисоціальними та протиправними явищами.

2. Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності

Будь-яка діяльність, що відбувається в соціальному се­редовищі та має певну спрямованість, повинна розгля­датися не тільки з точки зору її змістовності або сере­довища, в якому здійснюється, а ще й з інших боків - наскільки це може її охарактеризувати як соціальне явище та визначити практичну цінність для певної групи суб'єктів (суспільства в цілому). Тому, характеризуючи юридичну діяльність, необхідно мати на увазі, що вона відбувається в досить специфічному соціальному середовищі, впливає лише на ті об'єкти, що знахо­дяться під захистом права як певна система соціальних цінностей.

В процесі вивчення юридичної діяльності необхідно звернути увагу й на те, що серед всіх інших форм прояву соціальної ді­яльності юридична діяльність набула цілого ряду ознак, які дозво­ляють виділити її в окремий напрям або вид соціальної. Таким чином здається можливим встановити взаємодію та причинні зв'язки між окремими видами соціальної діяльності, де юридична має форми свого прояву. Юридична діяльність, окрім того, є яви­щем правового походження. Тому поряд із визначенням взаємо­зв'язків з іншими соціальними явищами необхідно особливуувагу приділити зв'язку з явищами правової системи (правові відносини, законність, система законодавства тощо).

Не менш важливим питанням, у зв'язку з проблемою причин­них зв'язків, залишається питання про напрям впливу юридичної діяльності на окремі сфери соціального середовища, в яких вияв­ляється сутність, практична цінність та спрямованість юридичної роботи. Такі напрями впливу прийнято називати функціями. Дійсно, якщо вивчається соціальне явище динамічного походжен­ня, то одним із важливих аспектів його вивчення буде аспект функціонування, тобто функції.

Визначення різноманітних компонентів, які значною мірою обумовлюють порядок здійснення, ефективність, спрямованість та причинність юридичної діяльності, дає змогу говорити про існування певної системи юридичної діяльності, що нагадує цілий комплекс найрізноманітніших теоретичних напрямів осмислення явища, складає комплексне уявлення про предмет вивчення. Це, наприклад, визначення форм, методів, об'єктів, елементів змісту юридичної діяльності та деяких інших компонентів системного підходу.

З точки зору соціальної ролі або способу прояву в науковій літературі юридична діяльність розглядається в різних аспектах, що підкреслює її багатоплановість та складний характер. Так, юридичну діяльність можна розглядати як правову форму соціаль­ної діяльності, як інструмент соціального управління, як зміст правових відносин або правопорядку, як системоутворюючий фак­тор правової системи, як спосіб втілення правових норм у реальну площину життя.