2. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності

Характеристика конфлікту, причини виникнення, стадії розвитку та припинення.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів;

крайнє загострення протиріч, яке призводить до ускладнень або гострої боротьби. В історії соціології природа та сутність конфлік­ту визначалася по-різному:

• Спенсер розглядав конфлікт як необхідне явище в історії розвитку людства, стимул соціального розвитку;

• М.Вебер позначав його як боротьбу;

• Американський соціолог Козер розглядав конфлікт як ідеоло­гічне явище, яке відбиває спрямованість та почуття соціальних груп або індивідів у боротьбі за об'єктивні цілі - владу, зміну статусу, перерозподіл прибутків, переоцінку цінностей тощо. Він вважав конфлікт важливим елементом соціальної взаємодії, що сприяє припиненню або укріпленню соціальних зв'язків;

• Дарендорф власну соціологічну концепцію назвав «теорією конфліктів».

Більшість соціологів розглядає конфлікт як неантагоніс­тичне протиріччя, яке можливо врегулювати. Парними категорія­ми конфлікту є згода, стабільність, порядок, спокій. Таким чином конфлікт - це випадок загострення соціальних протиріч, який відбивається у зіткненні соціальних спільнот — класів, націй, держав, соціальних груп, соціальних інститутів тощо, що обумовлено протилежністю або суттєвими відмінами їх інте­ресів, мети, тенденцій розвитку. Конфлікти можуть мати різну форму, але кожному з них притаманні такі показники: причини, гострота, тривалість і наслідки.

Причини конфлікту:

• Наявність протилежних орієнтацій у суб'єктів конфлікту.

• Ідеологічні причини (релігійні, політичні та інші розбіжності).

• Причини конфліктів, які витікають з різних форм економічної і соціальної нерівності.

• Причини конфліктів, які лежать у відносинах між елементами соціальної структури (центр та периферія, зміна статусу).

Гострота конфлікту - пов'язана з інтенсивністю соціальних зіткнень, наявністю відкритих форм суперечок, негативними наслідками, короткочасністю, емоційною напругою, насильством, агресією.

Тривалість конфлікту - визначається часом його виник­нення, розвитку та припинення. Як правило, тривалі конфлікти небажані, тому що призводять до виникнення нових конфліктів, на довгий час дестабілізують соціальну систему тощо.

Наслідки конфліктів можуть бути як дезінтегративні, що ведуть до руйнування соціальних зв'язків, збільшення соціальної напруги тощо, так й інтегративні, які надають можливість знайти вихід із складних ситуацій, визначити шляхи вирішення проблем, зміцнюють соціальні зв'язки.

2. Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:

Процедури юридичної практичної діяльності оптимізують її, підвищу­ють надійність і якість її результатів, забезпечують безпеку юристів. Вони описуються як нормативно-правовими актами, так і відповідними методич­ними рекомендаціями, дають можливість всім її суб'єктам ефективно вико­ристовувати наявний передовий юридичний досвід, попереджати виникнен­ня можливих конфліктів або порушень, визначають форми, зміст, порядок і засоби юридичної практичної діяльності. Зокрема процедури передбачають:

• підстави або умови вчинення тих або інших юридичних дій;

• перелік необхідних етапів, дій, операцій, а також послідовність їх вчи­нення;

• порядок фіксації обставин вчинення дій та їхніх результатів;

• допустимі наслідки юридичних дій тощо.

Процедури юридичної практичної діяльності конкретизують відповідно до умов, форм, засобів, предметів та інших особливостей юридичних спе­ціальностей та окремих юридичних дій. Наприклад, процедури вчинення но­таріальних дій визначають: місце вчинення нотаріальних дій, суб'єктів, які мають повноваження вчиняти нотаріальні дії, строки вчинення нотаріаль­них дій, підстави відкладення, зупинення нотаріальних дій або відмови у вчиненні нотаріальних дій, заходи, що вживаються нотаріусами та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, при виявленні порушен­ня закону. Крім того, законом конкретизуються правила або порядок:

• встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, та перевірки дієздатності громадян і правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах;

• підписання нотаріально посвідчувальних угод, заяв та інших документів;

• вчинення посвідчувальних написів і видачі свідоцтв;

• реєстрації нотаріальних дій;

• видачі дубліката нотаріально посвідченого документа;

• охорони спадкового майна (опису спадкового майна і передачі його на зберігання, повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, видачі гро­шових сум зі спадкового майна, припинення охорони спадкового майна);

• прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів та їх повернення;

• вчинення виконавчих написів;

• вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і по­свідчення несплати чеків;

• вчинення морських протестів;

• виключення із загальних правил, а також інші умови, правила, підста­ви вчинення нотаріальних дій.

Умови здійснення юридичної практичної діяльності:

Умови юридичної практичної діяльності можна поділити на такі:

1) загальні (природні):

• тимчасові умови, що відбивають об'єктивно різноманітні можливості планування і здійснення юридичних дій у часі доби, залежать від їх особли­востей, характеризуються терміновістю, швидкістю, оперативністю, інтен­сивністю і напруженістю;

• умови місця вчинення юридичний дій можуть бути різними, що зале­жить від особливостей видів діяльності або завдань, що вирішуються (служ­бові приміщення, приміщення судових засідань, житло громадян, а при огляді місця скоєння злочину — шосе, поле, ліс, будівля і т. ін.);

2) спеціальні:

• комунікативні, які зумовлені професійним спілкуванням з колом осіб, значним за чисельністю і невизначеним за складом (віком, професії, рівнем культури тощо);

• психологічні, зокрема такі як психологічна напруженість, емоційна насиченість, конфліктність спілкування тощо;

• інтелектуальні, що пов'язані з обробкою великих обсягів інформації, прийняттям рішень у суперечливих і невизначених ситуаціях, варіативність і альтернативність можливих рішень і дій;

3) що забезпечують нормальні умови праці — будинки і приміщення, меблі та спеціальне обладнання, загальне обладнання будинків та приміщень.