2. Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності

Нормативне визначення змісту юридичної практичної діяльності, в першу чергу, забезпечується формулю­ванням в нормативно-правових актах (договорах) прав та обов'язків її суб'єктів. Особливе значення це має для юристів - державних посадових осіб, які мають владні повнова­ження й діяльність яких регулюється за принципом «заборонено все, що прямо не дозволено законом», тобто в нормативно-право­вих актах визначається вичерпний перелік їх повноважень, а всі інші дії вважаються забороненими і при здійсненні кваліфікують­ся як зловживання правом, тому основу повноважень юристів-державних посадових осіб складають їх юридичні обов'язки, для реалізації яких їм надаються відповідні права.

Цей принцип дійсний деякою мірою й для визначення особли­востей повноважень суб'єктів недержавної юридичної діяльності. Основою яких є теж обов'язки, тому що їх діяльність здійснюється по відношенню до прав суб'єктів, інтереси яких вони захищають.

Обов'язки та права юристів доцільно розглядати за критерієм їх поділу на загальні, які притаманні будь-якому виду чи суб'єкту юридичної діяльності, та особливі й спеціальні, які відбивають своєрідність характеристик окремих видів, суб'єктів, дій юридичної практичної діяльності.

Загальними обов'язками суб'єктів юридичної практичної ді­яльності є:

• дотримання вимог Конституції України, міжнародних договорів та угод, які ратифіковані в установленому порядку, законів України, підзаконних нормативно-правових актів і принесеної присяги;

• забезпечення повного, всебічного та об'єктивного ведення юри­дичних справ у встановлені строки;

• нерозголошення відомостей, що становлять державну, війсь­кову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інших відомостей, про які вони дізналися під час ведення юридичної справи;

• не допускати вчинків, що порочать професію юриста, можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності;

• використання всіх передбачених законодавством та правом засобів захисту прав, свобод і законних інтересів суб'єктів права;

• дотримання заборони використання власних повноважень на шкоду суб'єкта права, в інтересах якого здійснюються юридич­ні дії, відмови від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;

• заявлення самовідводу за наявності передбачених законодав­ством підстав, які виключають їх участь у справі.

Для забезпечення виконання професійних обов'язків суб'єк­там юридичної практичної діяльності надаються відповідні права:

• представляти і захищати права, свободи та інтереси суб'єктів права за їх дорученням або за обов'язком у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

• збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в юридичних справах (запитувати і отримувати доку­менти або їх копії, ознайомлюватися з необхідними для вико­нання професійних обов'язків документами і матеріалами, отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребу­ють спеціальних знань тощо);

• застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

• доповідати про клопотання і скарги компетентним особам та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді, особисто брати участь у їх розгляді тощо.