4.2. Облік курсових різниць

Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості оди­ниць іноземної валюти одного найменування при різних валютних курсах.

Курсова різниця це та сума, яка виникає під час обліку активів і па­сивів за курсом НБУ на момент здійснення операцій по розрахунках, або на момент складання звітності, і які виражені в іноземній валюті.

Реальна оцінка валютних ресурсів залежить від коливання валютно­го курсу.

Валютним курсом для цілей бухгалтерського обліку, відповідно до П(С)БО 21, вважається встановлений НБУ курс грошової одиниці Ук­раїни до грошової одиниці іншої країни.

Офіційний курс своєї грошової одиниці встановлюється НБУ на під­ставі результатів торгів валютними цінностями на міжбанківській валют­ній біржі.

Офіційний курс національної грошової одиниці використовується при здійсненні всіх безготівкових операцій:

1. Купівлі та продажу іноземної валюти.

2. У бухгалтерському обліку всіх операцій, відображених в інвалюті.

3. Розрахунків з бюджетом та митницею.

4. При плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності.

5. Ціноутворенні.

6. Складанні оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності.

7. Для міждержавних розрахунків.

Офіційний курс використовують усі резиденти і нерезиденти, які проводять діяльність на території України, незалежно від форм власності і господарювання та видів здійснених операцій.

Установлення валютного курсу на біржі називається котируванням валют.

Існує два методи котирування валют:

Прямий — валютний курс відображає ціну одиниці іноземної валюти через національну валюту.

Непрямий — за одиницю прийнята національна валюта, курс якої ви­ражається у визначеній кількості іноземних грошових одиниць.

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури зазвичай ба­зується на крос курсі — співвідношенні між двома валютами, що випли­ває з їх курсу стосовно до третьої валюти (як правило, до долара).

При здійсненні обліку курсових різниць необхідно визначити:

• об'єкти обліку;

• розмір балансової вартості іноземної валюти;

• звітний період, у якому були здійснені операції, пов'язані з рухом ва­лютних ресурсів.

Об'єктом обліку при визначенні суми курсових різниць є:

• наявні грошові кошти;

• ресурси в установах банків;

• ресурси в дорозі;

• грошові і платіжні документи;

• цінні папери;

• ресурси в розрахунках з юридичними і фізичними особами;

• залишок цільового фінансування з бюджету;

• заборгованість в інвалюті.

При визначенні суми курсових різниць перерахунку не підлягають такі активи:

• основні ресурси;

• нематеріальні активи;

• малоцінні й швидкозношувані предмети;

• сировина і матеріали;

• устаткування;

• товари.

Вартість перелічених активів оцінюється в національній валюті України в сумі, що обчислена за чинним курсом НБУ:

• на дату здійснення господарської операції в іноземній валюті з якою пов'язано зарахування цих активів на баланс підприємства;

• на кінець звітного періоду;

• на дату погашення заборгованості у звітному періоді.

Таким чином, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, кур­сові різниці виникають або на дату проведення розрахунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності (де звітним періодом є місяць).

Таблиця 4.4.

Причини перерахунку курсових різниць

12

зэлишок вэлютних ресурсів, що є нэ роз­рахунковому рэхунку в бэнку эбо в гасі підприємcтвэ, нэ дэту бэлэнсу.

їо крсди1эх, які отримэш

в іноземній вэлюп.

иідсоїки, які нэрэховэн! по тэких

кредитэх.

дебиорсокэ зэборlовэніclD зэ реэлізовэні

оборотні эктиви (крім фшэнсових інвести­цій), якэ підлягає одержэнню в інвэлюті нэ момент її погашення эбо нэ дэту бэлэнсу.

дебиорсокэ зэборговэн^ть

зэ реэлізовэні необоротні эктиви і фшэнсов! інвестиції, що підля-гэють одержэнню в іноземній вэлють

кредиюрськэ зэборговэн^ть зэ придбэн

оборотні эктиви (крім фшэнсових інвести­цій), що підлягає оплэт в швэлют нэ мо­мент її погэшення эбо нэ дэту бэлэнсу.

кредиторськэ зэборговэн^ть

зэ придбэш необоротні эктиви і фшэнсов! інвестиції, що підляга­ють оплэт в іноземній вэлкт.

дебпорськэ зэборговэн^ть з оперэцхйно1

оренди нэ момент її погэшення эбо нэ дэту бэлэнсу.

дебпорськэ зэборговэн^ть

з фшэнсовоТ оренди.

кредиторськэ зэборlовэніclь з оперэцпа-

но1 оренди нэ момент її погэшення эбо

кредиторськэ зэборговэн^ть

з фінэнcовоl оренди.

нэ дэту бэлэнсу.

Відповідно до П(С)БО 3, усі курсові різниці, умовно, поділяються на:

Операційні — які виникають під час господарських операцій з актива­ми і по зобов'язанням підприємства, пов'язаних з операційною діяльністю;

Неопераційні — які виникають під час господарських операцій з ак­тивами і зобов'язанням підприємства в інвалюті, які пов'язані з інвести­ційною і фінансовою діяльністю підприємства.

При віднесенні курсової різниці до операційної чи неопераційної не­обхідно керуватися тим, якою операційною, інвестиційною чи фінансо­вою є сама операція, в результаті проведення якої дана курсова різниця утворилася.

Позитивна курсова різниця «транзитом» проходить через:

• рахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;

• рахунок 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці». Негативна курсова різниця — «транзитом» проходить через:

• рахунок 945 — втрати від операційної курсової різниці;

• рахунок 974 — втрати від неопераційної курсової різниці, з дальшим списанням на рахунок 79 «Фінансовий результат».

Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, курсові різниці бу­вають операційні і неопераційні (табл. 4.4).