Iyvuc uuj

Передбачається, що збір до Пенсійного фонду буде перерахований із суми продажу доларів США.

дилли СШША

0, юи

0, юи

Комісійна винагорода банку за про­ведену операцію передбачається у сумі —

0,1О/

200 грн.

Необхідно:

скласти журнал реєстрації господарських операцій; вказати первинні документи; здійснити розрахунки.

Рішення:

Реєстр господарських операцій по ВАТ «Зорі»

мити

зжіст господирсокої опериии

і\ореспонден ція

рихунків

грн.

дебет кредит

12

2.02 і иідииратспи псрсрал^ваппн 9000 дила-

рів США для придбання 250000 RUR Зиявки в бинк, виписки бинку, плитіжне доручення

9000$

4/250

2.02

і іроведепа переоціпка валютпил коштів

па валютпому ралупку під час здійспеппя господарської операції:

(5,25-5,29/Л11000$

440 1 рн.

і оорилунок бцлгилтери

від смпа курсова різпиця відпесепа па

фіпапсовий результат Довідка бухгалтерії

зараливани на валіитнип ралунит\

підприємства 250000 RUR

250000

RUR

0,іо/ і рн. /$

4и/50

виписки бинку

Продовження реєстру

12

4 5 6

5.02

відображено різницю між курсами

купівлі валюти і ринковим курсом:

\0,іиб'0,іиі/Х250000

250 грн.

і оорахунок бухгалтери

5.02

5.02

вписано дохід на фінансовий результат

від курсової різниці

Довідка бухгалтерії

Нараховано 1,5% збору до Пенсійного

фонду за купівлю іноземної валюти:

69 7,5

(250000X0, 186)Х0,0 15

69 7,5 1 рн.

і оорахинок бухгалтери

5.02

нараховано комісійну винагороду

банку

Довідка бухгалтерії

5.02

перерахована комісійна винаг орода

банку і збір до

697,5

платіжне доручення

зайво перераховані кошти повернуто

банком

Продаж іноземної валюти

Продаж іноземної валюти відбувається у таких випадках:

• обов'язковий продаж іноземної валюти, раніше придбаної на МВРУ і не використаної протягом 5 днів відповідно до цільового призначення;

• вільний продаж інвалюти (табл. 4.9).

Ресурси в іноземній валюті, які не підлягають продажу:

• засоби, які надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомо­ги) від уповноважених банків і уповноважених кредитно-фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а та­кож засоби, переуступлені Національним банком України по гранту Кредитної установи для відновлення (Кі, Німеччина); суми надхо­джень в іноземній валюті, спрямовані цілком резидентами на пога­шення заборгованості з цих кредитів, позики, фінансова допомога та зобов'язання за договорами міжнародного лізингу. Засоби придбаних від нерезидентів кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги не підлягають обов'язковому продажу, якщо на проведення таких опе­рацій, відповідно до чинного законодавства України, отримана

Виписка банку

гарантія Кабінету Міністрів України, індивідуальна ліцензія чи ре­єстраційне свідоцтво Національного банку України;

• ресурси, що переводяться на територію України з метою здійснення інвестицій;

• ресурси, які придбані на Українській і Кримській міжбанківських ва­лютних біржах через уповноважені банки і уповноважені кредитно-фінансові установи протягом терміну, установленого валютним зако­нодавством України для розрахунків з нерезидентами;

• ресурси, які перераховані на користь нерезидента і повернуті у зв'яз­ку з тим, що взаємні зобов'язання цілком чи частково не виконані, за умов, що ці засоби не були куплені на міжбанківському валютному ринку України;

• ресурси, які надійшли на користь резидентів-посередників за договора­ми комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і підляга­ють перерахуванню резидентам та нерезидентам. Резиденти-посередни-ки здійснюють обов'язковий продаж тільки отриманої від нерезидентів комісійної винагороди;

• ресурси, які належать уповноваженим банкам і уповноваженим кре­дитно-фінансовим установам;

• депозити, розміщені резидентами в уповноважених банках і уповно­важених кредитно-фінансових установах (включаючи відсотки, нара­ховані з них), а також інвестиції, здійснені резидентами за межами України, у випадку їх повернення власнику;

• ресурси, які надходять транспортним організаціям (авіаційним, залізничним, автомобільним) та підприємствам у зв'язку з експортом власних послуг і експлуатаційних витрат направляються ними на пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів (надання послуг зв'язку) за межами України;

• ресурси, які надходять безкоштовно у вигляді добровільних пожерт­вувань;

• відсотки, нараховані на залишки ресурсів в іноземній валюті на ра­хунках резидентів — юридичних осіб.

Відповідно до п. 7.3.5 ст. 7 Закону про податок на прибуток, у випад­ку продажу іноземної валюти за гривні, валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку — на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Визначення балансової вартості має свої особливості в залежності від джерел «походження» валюти.

При цьому можливі чотири варіанти.

1. Якщо іноземна валюта отримана в поточному звітному періоді як виторг від продажу товарів (робіт, послуг), то її балансова вартість визна­чається за курсом НБУ, що діяв на дату одержання (нарахування) доходу (п. 7.3.1 ст. 7 Закону про податок на прибуток).

2. Якщо валюта здобувається за гривні (приклад 1), то її балансова вартість дорівнює сумі гривень, сплачених у зв'язку з такою купівлею, без урахування комісійних (п. 7.3.4 ст. 7 Закону про податок на прибуток).

3. Якщо іноземна валюта купується за іншу іноземну валюту, то її ба­лансова вартість визначається на рівні балансової вартості проданої валю­ти (п. 7.3.4 ст. 7 Закону про податок на прибуток).

4. Якщо іноземна валюта була отримана чи придбана в попередньому звітному періоді, то для поточного звітного періоду її балансова вартість визначається за курсом НБУ, що діяв на останній робочий день поперед­нього періоду (п. 7.3.4 ст. 7 Закону про податок на прибуток).

Таблиця 4.9.

Загальна схема продажу іноземної валюти

кореспонден-

найменування гоі.подарі.икої операції

ція рахунків

дебет

кредит

надійшов виторг на розподілений валютний рахунок

3 123

зарахований на валютний рахунок виїзні, щи

не підлягає придажу (за рішенням підприємства)

перераховано валютні кошти дли їх продажу

3123

(312)

иідиираження курсиви різппці в депо идержання гривень.

• при підвищенні курсу НБУ, якщи на дату списання менше, ніж на дату зарахування;

• при зниженні курсу НБУ, якщи на дату списання більше, ніж на дату зарахування

зарахована на поточний розрахунковий рахунок продана

інвалюта

ъписана собівартістю проданої іноземної валюти на дату

зарахування за курсом НБУ

вписано комісійну винагороду

дохід від реалізації валюти списаний на фінансовий

результат

711

курсова різниця списусться на фінансовий результат

7 14

вписується на фінансовий результат собівартість

валюти і витрати з кимісіИниї винагороди

ПРИКЛАД 1

ВАТ «Зорі» подало заявку в банк про продаж 25000 доларів США. Курс продажу на МВРУ 5,2 грн./$.

Курс НБУ на дату списання коштів з валютного рахунку — 5,19 грн./$. Комісійна винагорода банку — 100 грн.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

Рішення:

Реєстр господарських операцій ВАТ «Зорі»

і\.ореспоииеи ІЛІЛ

<*жіст гос пои ар с и к о і операми

рахуиків

уужа,

гри.

иеиет

кредит

нсрсиалипапи 23000 дилаию длл

23000$

пиидату па ічі_»і о

129 7 30

виписка иаику, платільие иорцчеиил

^араливапи па поточппи ралупок ї ривпі від

продажу іпоземпої валюти Виписка баику

130000

ъпи^апа со0іваріісіо реалізовапої валюти

12 9 7 30

довідка бухгалтерії

і іараловапо ломі^шпу випаїороду иаплу

і оорахииок бухгалтерці

иерераловапа ломі^шпа випаїорода иаплу

виписка иаику, платільие иоручеиил

иідоиражепо у складі шіпапсовил результатів.

долід від реалізації валюти,

130000

» витрати від реалізації валюти

Довідка бухгалтерії

129830

ПРИКЛАД 2

ВАТ «Зорі» подало заявку в банк про продаж 9000 євро. Курс продажу на МВРУ 6,6 грн./ЕІШ.

Курс НБУ на дату списання коштів з валютного рахунку — 6,56 грн./ЕІШ. Комісійна винагорода банку — 0,8% від балансової вартості проданої іноземної валюти.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

Рішення:

Реєстр господарських операцій ВАТ «Зорі»

ижіст госпоиарсикої операції

і\.ореспоииеи ЦіЛ

рахуиків

дебет кредит

грн.

їерераловапо 9000 евро длд продажу па

МВРУ

9000

виписка иаику, платільие иоручеиил

3 9040

зараловапо па поточппп ралупок ї ривпі від

продажу іпоземпої валюти Виписка баику

39400

списапа собівартість реалізовапої валюти

39040

довідка бухгалтерії

параловапа комісіипа випаїорода иапку.

473,2

(6,6 л 9000/л0,О/О —47 3,2 ї рп.

гоарахуиок бухгалтерії

иерераловапа комісіипа випаїорода иапку

473,2

виписка баику, платільие иору^еиил

відоиражепо у складі шіпапсовил резулвтатів.

дилид від реалізації валгдли,

39400

^ииіваиіі^іо пиидапиї шиасшпиї валкій,

39040

впіиаіи від реалізації валили

473,2

Довідка бухгалтерії

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Завдання 4.1

ВАТ «Зорі» 10.06 п. р. на валютний рахунок був зарахований аванс від нерезидента на суму 23000$. Курс НБУ на 10.06. — 5,25 грн./$. На дату складання балансу 30.06. п. р. курс НБУ — 5,20 грн./$. 12.07 п. р. нерезиденту був відвантажений товар, згідно контракту. Курс НБУ на 12.07. — 5,19 грн./$.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• розрахувати курсову різницю.

Завдання 4.2

До ВАТ «Зорі» 14.02 п. р. надійшов товар від нерезидента на суму 12000$. Курс НБУ на 14.02. — 5,33 грн./$.

На дату складання балансу 28.02 п. р. курс НБУ — 5,34 грн./$. 12.03 п. р. резидентом був проведений розрахунок з нерезидентом. Курс НБУ на 12.03. — 5,29 грн./$.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• розрахувати курсову різницю.

Завдання 4.3

На балансі ВАТ «Зорі» станом на 31.07 п. р. враховується:

1. Дебіторська заборгованість по відвантажених товарах нерезиденту на суму 24500 EUR (Курс НБУ — 6,6 грн /EUR).

2. Кредиторська заборгованість по перерахованому авансу фірмою «Леванта» на суму 27000 доларів США (за курсом НБУ — 5,12 грн./$ на день надходження).

3. Іноземна валюта на валютному рахунку:

• долар США — 27000 (зарахування 10.07 п. р.);

• євро — 10000 (зарахування 13.07 п. р.).

8. п. р. надійшли кошти від нерезидента в рахунок погашення дебі­торської заборгованості у сумі 14000 EUR.

8. п. р. відвантажено товар нерезиденту в рахунок погашення кре­диторської заборгованості.

IYVIM nDJ

дата дилли овии

Ol.U/ J,10 6,54

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації госпо­дарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

UO.UO 5,2U U,5U

Ol.UO 5,22 U,50

Завдання 4.4

Станом на 18.10 у ВАТ «Зорі» є кредиторська заборгованість у сумі 24000 доларів США (курс НБУ — 5,15 грн./$).

21.10. ВАТ «Зорі» перерахувало кошти (з урахуванням комісійної ви­нагороди банку у розмірі 0,8% від балансової вартості валюти та інших ви­трат) в національній валюті для придбання 24000 доларів США і здійс­нення розрахунків з нерезидентом.

Ринковий курс — 5,16 грн./$.

На дату зарахування іноземної валюти курс НБУ — 5,12 грн./$.

У зв'язку з тим, що придбані кошти не були перераховані нерезиден­ту, підприємство подало 24.10 заявку в банк для їх продажу на МВРУ по ринковому курсу 5,20 грн./ $.

Комісійна винагорода під час продажу іноземної валюти:

• банку — 0,9%;

• МВРУ — 0,5%.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

Завдання 4.5

Станом на 30.04 п. р. у ВАТ «Зорі» на валютному рахунку обліко­вується така іноземна валюта:

• рос. рубль — 150000, за курсом НБУ — 1,89 грн. за 10 RUR;

• дол. США — 700 за курсом НБУ — 5,13 грн./$;

• євро — 1200 за курсом НБУ — 6,58 грн./EUR.

Згідно контракту з нерезидентом, необхідно перерахувати 5000 до­ларів США до 20.05 п. р.

Таким чином, підприємством 17.05 п. р. була куплена іноземна валю­та у розмірі 5000 доларів США за ринковим курсом 5,14 грн./$. Під час за-

рахування іноземної валюти курс НБУ — 5,19 грн./$. Комісійна винагорода банку — 130 грн.

20.05 п. р. була перерахована іноземна валюта за курсом 5,20 грн./$. Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

Завдання 4.6

2.03 п. р. на валютний рахунок ВАТ «Зорі» була зарахована короткост­рокова позика банку для здійснення розрахунків по заборгованості підпри­ємства перед нерезидентом у сумі 12500 EUR. Курс НБУ — 6,7 грн./EUR.

4.03 п. р. ВАТ «Зорі» була погашена кредиторська заборгованість пе­ред нерезидентом. Курс НБУ — 6,71 грн./EUR.

3. п. р. Курс НБУ — 6,66 грн./EUR.

3. п. р. на поточний валютний рахунок ВАТ «Зорі» був зарахова­ний виторг у сумі 19000 EUR. Курс НБУ — 6,72 грн./EUR.

12.04 п. р. ВАТ «Зорі» була перерахована короткострокова позика. Курс НБУ — 6,73 грн/EUR.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

Завдання 4.7

2.03 п. р. ВАТ «Зорі» приймає рішення про продаж 26000 EUR, які були на його валютному рахунку, по курсу 6,68 грн./ EUR, для придбання доларів США і проведення розрахунків по кредиторській заборгованості перед нерезидентом у сумі 21000$ (курс НБУ на 28.02 — 5,13 грн./$).

Курс НБУ на дату перерахування євро — 6,65 грн./EUR.

6.03 п. р. Курс НБУ на дату зарахування доларів США — 5,24 грн./$. Ринковий курс купівлі доларів — 5,19 грн/$. Комісійна винагорода банку за вказані операції у сумі 340 гривень була перерахована з поточного ра­хунку в національній валюті.

8.03 п. р ВАТ «Зорі» здійснило розрахунки по кредиторській заборго­ваності з нерезидентом.

Курс НБУ — 5,12 грн./$.

Необхідно:

• скласти журнал реєстрації господарських операцій;

• вказати первинні документи;

• здійснити розрахунки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Куплена іноземна валюта на МВРУ зараховується на валютний рахунок:

а) за курсом МВРУ;

б) за курсом проданої іншої іноземної валюти;

в) за курсом НБУ.

2. Кількість грошових коштів, які перераховуються для купівлі інозем­ної валюти залежать:

а) від курсу МВРУ на день продажу;

б) від курсу МВРУ за попередній день продажу;

в) за курсом НБУ.

3. До якої групи класифікатора валют належить російський рубль:

а) валюти кліринга;

б) 1 групи класифікатора валют;

в) 2 групи класифікатора валют.

4. Міжбанківські операції з іноземною валютою здійснюються з засто­суванням:

а) валюти клірингу;

б) 1 групи класифікатора валют;

в) 2 групи класифікатора валют.

5. Позитивна курсова різниця при дебіторській заборгованості виникає:

а) при торгах на МВРУ;

б) при підвищенні курсу НБУ;

в) при зниженні курсу НБУ.

6. Від'ємна курсова різниця при дебіторській заборгованості виникає:

а) при торгах на МВРУ;

б) при підвищенні курсу НБУ;

в) при зниженні курсу НБУ.

7. Позитивна курсова різниця при кредиторській заборгованості виникає:

а) при торгах на МВРУ;

б) при підвищенні курсу НБУ;

в) при зниженні курсу НБУ.

8. Від'ємна курсова різниця при кредиторській заборгованості виникає:

а) при торгах на МВРУ;

б) при підвищенні курсу НБУ;

в) при зниженні курсу НБУ.

9. При збільшенні курсу НБУ кредиторська заборгованість відобража­ється на:

а) рахунку 945; б) рахунку 714; в) рахунку 744.

10. При зниженні курсу НБУ кредиторська заборгованість відобража­ється на:

а) рахунку 945; б) рахунку 714; в) рахунку 791.

11. При збільшенні курсу НБУ дебіторська заборгованість відобража­ється на:

а) рахунку 945; б) рахунку 714; в) рахунку 719.

12. При зниженні курсу НБУ дебіторська заборгованість відображаєть­ся на:

а) рахунку 945; б) рахунку 714; в) рахунку 942.

13. Під час купівлі іноземної валюти виникають витрати:

а) з комісійної винагороди банку;

б) з комісійної винагороди посереднику;

в) з комісійної винагороди брокеру.

14. Собівартість проданої іноземної валюти дорівнює:

а) курсу НБУ проданої валюти на день її перерахування для продажу;

б) курсу МВРУ проданої валюти;

в) курсу НБУ на день її продажу.

15. Собівартість проданої валюти може збільшитися за рахунок:

а) комісійної винагороди банку;

б) комісійної винагороди МВРУ;

в) усі відповіді правильні.

16. Під час купівлі іноземної валюти виникають витрати, які пов'язані з коливанням її курсу, що відображається на рахунку:

а) 744; б) 949; в) 942.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Коли виникає монетарна стаття обліку?

2. Коли виникає немонетарна стаття обліку?

3. Що таке іноземна та національна валюта? Види і класифікація валют.

4. З чим пов'язані валютні операції?

5. Що впливає на визначення балансової вартості іноземної валюти?

6. Поняття, порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць.

7. Які активи не підлягають перерахунку при визначенні курсових різниць?

8. В яких випадках і з яких причин дебіторська і кредиторська забор­гованості не підлягають переоцінці під впливом зміни курсу валют?

9. Як умовно поділяються курсові різниці?

10. На яких рахунках відображається курсова різниця?

11. Як відображаються курсові різниці у формах бухгалтерської звіт­ності?

12. Як і на яку дату здійснюється перерахунок курсових різниць?

13. Які документи необхідно оформляти під час купівлі іноземної ва­люти?

14. Яких вимог необхідно дотримуватися щодо купленої іноземної ва­люти?

15. Які виникають витрати під час купівлі іноземної валюти?

16. Які документи необхідно подавати в банк під час купівлі інозем­ної валюти?

17. Які застосовуються методи купівлі іноземної валюти?

18. Основна схема купівлі іноземної валюти в бухгалтерському обліку.

19. Які бувають операції з продажу іноземної валюти?

20. Основна схема продажу іноземної валюти в бухгалтерському об­ліку.

21. Які ресурси в іноземній валюті не підлягають продажу?

РОЗДІЛ 5 МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ОБЛІК ЇХ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Загальні поняття про міжнародні розрахунки. Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності підприємств. Облік розрахункових операцій.

5.1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ

Міжнародні розрахунки України пов'язані з різними формами еко­номічних та неекономічних відносин із закордонними країнами, тому ос­новним завданням при здійсненні цих розрахунків є правильно обрати форму їх здійснення, за допомогою якої можна уникнути економічних, по­даткових, політичних та інших ризиків.

Міжнародні розрахунки — система організації, регулювання і проведення платежів в іноземній та національній валюті під час здійснення суб'єктами України зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародні розрахунки виникають між державами, юридичними особами та громадянами різних країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин.

Умови платежу визначають спосіб і порядок фінансових розрахунків, а також гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. У сучасних умовах зовнішньоторговельної діяльності застосовується три поширені способи платежу — платіж готівкою, авансовий платіж та пла­тіж у кредит.

Платіж готівкою в міжнародному платіжному обороті не означає, що розрахунки ведуться готівкою (банкнотами). Вони, практично, тут не застосовуються. У цьому випадку поняття «готівковий платіж» викори­стовується як протиставлення авансовому і кредитному засобам пла­тежу.

Валюта розрахунків:

• національна;

• іноземна;

• умовно грошова одиниця клірингових розрахунків.

Національна валюта застосовується під час розрахунків з нерезиден­тами за надані послуги та імпортні товари, що поставляються, через постійні представництва, які мають рахунки в уповноважених банках України.

Іноземна валюта застосовується при розрахунках з резидентами та нерезидентами України.

У роздрібній торгівлі і сфері послуг резиденти мають право, за на­явності індивідуальної ліцензії НБУ, реалізовувати товари і послуги в інвалюті по пластикових картках та чеках.

Дозволені також безготівкові розрахунки в іноземній ВКВ між юри­дичними особами — резидентами за умови, що резидент — одержувач за­собів має перереєстровану ліцензію на здійснення роздрібної чи оптової торгівлі і надання послуг, або, за наявності індивідуальної ліцензії НБУ, на розрахунки з резидентами України в інвалюті.

Кліринговірозрахунки передбачають розрахунки при міжурядових уго­дах про торгово-економічне співробітництво із країнами з замкнутими чи ча­стково конвертованими валютами та розрахунки по визначених товарах (ро­ботах, послугах). Порядок таких розрахунків визначається окремими міжурядовими та платіжними угодами клірингового типу, у яких вказується:

• система розрахунків;

• перелік товарів й обсяг клірингу;

• валюта клірингу і валюта застереження;

• порядок надання і обсяг кредиту за клірингом.

Клірингові рахунки відкриваються в державному експортно-імпорт­ному банку України чи спеціально уповноваженому урядом України ко­мерційному банку.

Розрахунки здійснюються через банківські установи чи інші кредит­но-фінансові установи.

Більшість міжнародних розрахунків здійснюється через банки без­готівковим шляхом. Для цього банки використовують свої закордонні відділення та кореспондентські відносини з іноземними банками, при яких відкриваються рахунки «Лоро» та «Ностро».

Банківські кореспондентські відносини можуть бути прямі та за допо­могою банку-кореспондента.

Прямі кореспондентські відносини передбачають наявність кореспон­дентських рахунків типу «Лоро» (кореспондентські рахунки іноземних банків у даному банку) і «Ностро» (кореспондентські рахунки даного бан­ку в іноземних банках).

За переведення грошових засобів банки одержують комісійну винаго­роду, що визначається фіксованою сумою або у визначеному відсотку в іно­земній чи національній валюті. Розмір винагороди залежить від форми розрахунків, суми переводу, кореспондентських можливостей банку.

При прямих кореспондентських відносинах витрати на комісійну ви­нагороду менші, оскільки в розрахунковій операції задіяні лише два бан­ки — банк одержувача товарів (послуг) та банк постачальника.

Система Свіфт більш дорога, однак тільки ця система дає можливість проведення міжнародних розрахунків протягом декількох хвилин, що доз­воляє швидко одержувати і втягувати в оборот валютний виторг. Обсяг пе­реданих повідомлень досягає 1 млн. у день, а їхня швидкість:

• звичайних — 15 хвилин;

• термінових — 5 хвилин.

У багатьох випадках у міжнародній торгівлі при розрахунках викори­стовується принцип дотримання гарантії. У процесі її надання (одержанні) задіяні три юридичні особи:

• головний боржник;

• його кредитор;

• гарант.

Гарант бере на себе зобов'язання за оплату грошей перед своїм креди­тором у випадку, якщо головний боржник несе тимчасові фінансові труд­нощі. Ця вимога викладена в «Уніфікованих правилах для гарантій за ви­могою» у редакції Міжнародної торговельної палати за 1992 р. Розрізняють гарантії за вимогою та умовні.

Гарантії за вимогою передбачають положення, за якого гарант пови­нен здійснити платіж з першої вимоги бенефіціара (кредитора).

При безумовній гарантії платіж здійснюється на попередньо обгово­рених умовах, що передбачають різні варіанти щодо строку оплати боргу тощо.

Найбільш часто гарантію надають банки. У світі існує 100 так званих перших банків, гарантії яких приймаються без заперечень. Ці банки мають високу боргову репутацію на міжнародному фінансовому ринку.

Якщо контрактом передбачено надання банківської гарантії, то вона має містити такі дані: хто надає гарантію, її вид (за вимогою чи умовна), строк дії, можливість внесення корективів у контракт без зміни умов гарантії тощо.

Чинним законодавством встановлений термін розрахунків по зовніш­ньоекономічних операціях, який дорівнює 90 календарних днів. Контроль за дотриманням зазначеного терміну покладений на уповноважені банки, які зобов'язані інформувати НБУ про суб'єктів ЗЕД, що порушили зазна­чений термін. Якщо за якихось умов здійснити розрахунки з іноземним партнером у встановлений строк неможливо, керівництво підприємства має звернутися за індивідуальним дозволом на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків. Індивідуальний дозвіл на продовжен­ня строку розрахунків може досягати 90 днів, в окремих випадках цей дозвіл може бути пролонгований ще на 90 днів. Загальний термін переви­щення термінів розрахунків не може перевищувати 270 днів. Після закінчен­ня встановлених термінів нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми не-доотриманого виторгу в іноземній валюті чи від вартості недоотриманої продукції, переліченої за курсом НБУ на день нарахування пені. Загаль­ний розмір нарахування пені не може перевищувати розміру заборгова­ності. У випадку неможливості одержання резидентом від іноземного парт­нера валютного виторгу з експортних операцій, моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позову. Законодавством України загальний строк для захисту своїх прав з позову юридичних осіб в умовах ЗЕД визначений до 1 року.

У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі За­кон) у статті 37 передбачено, що до суб'єктів ЗЕД можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

• штраф;

• індивідуальний режим ліцензування;

• тимчасова зупинка зовнішньоекономічної діяльності у випадку порушен­ня Закону або пов'язаних з ним інших Законів України, проведення дій, які можуть нашкодити інтересам національної економічної безпеки.