14.1. Загальні поняття комісійних та консигнаційних операцій

Консигнація (від лат. consignation — письмовий доказ) — різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера поміщаються на склад тимчасового зберігання (консигнаційний склад) та поступово, в міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом-комісіонером та реалізу­ються на внутрішньому ринку країни імпортера.

Учасниками консигнаційних операцій є консигнант та консигнатор.

Консигнант — принципал (комітент), який віддає агенту (консигна­тору) свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном.

Консигнатор — особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.

Консигнатор може бути оптовим покупцем або промисловим агентом.

Оптовий покупець є представником тільки покупців — роздрібних торговців, за дорученням яких на комісійній основі він купує товари у ви­робників або у їх представників.

Промисловий агент займається збутом на певній території товарів декількох підприємств-виробників, що не конкурують між собою. Як пра­вило, такі посередники торгують товарами тривалого користування. Промис­ловий агент веде торгівлю або із своїх складів, або товар відвантажується покупцю безпосередньо виробником. Головне завдання промислового аген­та — одержання замовлень.

Договори комісії та консигнації

Цивільне законодавство України передбачає можливість реалізації зовнішньоекономічних угод з використанням посередницьких послуг на підставі договорів доручення і комісії. Вони мають багато спільного, однак між ними є ряд істотних відмінностей (рис. 14.1).

Договір комісії — договір, за яким комісіонер (консигнатор) зобов'я­зується за дорученням комітента (консигнанта) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому:

1. Якщо договором передбачається оплата за рахунок посередника ос­новної суми і суми винагороди за комісію, то складається договір комісії;

2. Якщо розрахунки будуть проводитись безпосередньо з підпри-ємством-імпортером, а посередник має отримати винагороду тільки за комісію, то з ним укладається договір-доручення.

Р ис. 14.1. Основні відмінності між договором доручення та комісії

Консигнаційна операція здійснюється на підставі договору консигнації, до якого застосовуються норми законодавства про договір комісії. Консиг­наційні договори (контракти) за особливостями укладання та виконання та­кож можна віднести до посередницької зовнішньоторговельної діяльності.

Під договором консигнації розуміють такий договір, за яким одна сто­рона (консигнатор) зобов'язується протягом певного часу (строку догово­ру консигнації) за обумовлену винагороду продати від свого імені та за ра­хунок консигнанта доставлені на склад в країні консигнатора товари.

Зовнішньоекономічний договір комісії та консигнації може укладатись:

• із зазначенням певного терміну дії або без його зазначення;

• із зазначенням території його виконання або без її зазначення;

• з умовою або без умов щодо асортименту. Зовнішньоекономічний контракт комісії є договором консигнації за

умов укладання його між нерезидентом та резидентом України. При цьо­му немає значення, яка із сторін буде комітентом, а яка — комісіонером. Комітентом може бути суб'єкт господарювання в Україні — резидент, а комісіонером — нерезидент або навпаки (рис. 14.2).

фірми

ру комісії

в іноземній валюті

]

ииїлр фірми

акладеннл зов-

нішньоекономіч-ного контракту комісії

гозралунки в нащо-

нальній валюті

Рис. 14.2. Порядок здійснення закупівлі (продажу) товарів за кордоном

Зовнішньоекономічний контракт з іноземним партнером укладається від імені комісіонера, але право власності на товари, що імпортуються за цим контрактом, до нього не переходить. Власником товарів з моменту їх передачі комісіонеру іноземним контрагентом (або до моменту передачі) комісіонером іноземному контрагенту) є комітент.

Після митного оформлення товару комісіонер зобов'язаний згідно з договором комісії надати комітенту звіт і передати придбані за до­говором товари і супровідні документи:

• копії контракту на поставку товарів;

• копії рахунків-фактур або інвойсів;

• копії пакувальних листів;

• транспортні документи (листи СМЬІ, перевізні відомості тощо);

• специфікації до рахунків-фактур, четверті примірники оформлених вантажних митних декларацій.

Оприбуткування товарів комітентом здійснюється на підставі доку­ментів, що передаються комісіонером.

Право власності на товар до моменту його реалізації залишається за консиг­нантом. При цьому мають бути визначені умови, за якими право власності перехо­дить до третьої особи. Зберігання товару на складі та передпродажна підготовка здійснюється за рахунок власника, однак, організація продажу товарів (маркетинг, зокрема, реклама), здійснюється консигнатором за його рахунок. Розрахунок з кон­сигнатором проводиться за проданий товар, іноді консигнація передбачає обов'яз­ковий, але відкладений платіж.

Окремо в договорі має бути визначено, на підставі чого та яким докумен­том підтверджується ціна, за якою буде обчислюватися вартість певної част­ки товару при виконанні договору купівлі-продажу. Встановлюючи ціну при продажу, необхідно керуватися мінімальною ціною, визначеною консиг­наційною угодою та базисними умовами поставки товару, а також врахову­вати можливість включення в ціну товару вартості зберігання його на складі.

Умови платежу за консигнаційний товар мають чітко визначати валю­ту платежу, а також термін перерахування коштів на рахунок консигнан­та після виконання консигнатором договору купівлі-продажу.

Консигнатор має виконувати встановлені умови зберігання товару, здій­снювати, за необхідності, його перепакування, митне оформлення або марке­тингові дослідження, сплачувати необхідні платежі за зберігання товару тощо.

Консигнант має виконувати обов'язки щодо поставки певної кількості товару обумовленого асортименту та відшкодувати всі витрати консигна­тора за зберігання товару до моменту укладення договору купівлі-прода-жу та переходу прав власності на товар до покупця.

При ввезенні імпортних товарів на митну територію України з їх мит­ної вартості, вказаної у вантажній митній декларації, сплачується мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ, що передбачено законодавством.

Таблиця 14.1.

Особливості договору комісії та консигнації

1 іИСДШСІ

договору

0дпй сторопа (комисіопер)

зобов'язується за доручеппям іпшої сторопи (комітепта) за випагороду здійспити від свого імепі, але за рахупок комітепта одпу або декілька угод з придбаппя або продажу товару.

идна сторона (консигнатор)

зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного строку і на певній території за обумовлену винагороду реалізувати від свого імені, але за рахунок консигнанта товари, доставлені на склад консигнатора.

Особливістю договорів комісії у зовнішньоекономічній діяльності є не­поширення на них заборони на визначення комісійної винагороди у виг­ляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер виконує угоду.

Зовнішньоекономічний контракт може укладатися:

• як на купівлю товару, так і на його продаж;

• з зазначенням певного терміну дії або без його зазначення;

• з зазначенням території його виконання або без зазначення;

• з умовою або без умови щодо асортименту товару.

У контракті обов'язково обумовлюються: вартість товару, визначена в іноземній валюті; розмір, порядок нарахування і сплати комісійної вина­городи; порядок відшкодування витрат комісіонера; спосіб і терміни повідом­лення комісіонером про реалізовані або куплені товари; порядок здійснен­ня розрахунків за товари між комісіонером і комітентом.

Порядок розрахунків та руху товарів при виконанні договору комісії при ввезенні товарів на митну територію України приведений на рис. 14.3.

Консигнатор: імп о р т ер, вл а с н ик товару до моменту реалізації

іовар

Консигнант -резидент

Товар

Покупець: І власник товару після реалізації

1

розралунок з консигнатором

розралунок з консигнантом

Рис. 14.3. Господарські операції за договором комісії (консигнатор-імпортер)

14.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСИГНАЦІЙНИХ ТА МИТНИХ СКЛАДІВ

Характерною особливістю консигнаційних угод є те, що продаж товарів за ними здійснюється консигнатором з консигнаційного складу. При про­дажу товару за такою угодою товар може надійти до покупця прямо від кон­сигнанта.

Одним із різновидів комісійних операцій є реалізація імпортних товарів через консигнаційні склади.

Консигнаційний склад — склад, на якому консигнатор розміщує това­ри, отримані ним на консигнацію.

Митний ліцензійний склад — це митний режим, за якого ввезені з-за межі митної території України товари зберігаються під митним контролем без оплати мита та інших податків і без застосування заходів нетарифно­го регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, які виво­зяться за межі митної території України, зберігаються під митним контро­лем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Власником митного ліцензійного складу може бути будь-яка юридич­на або фізична особа, яка є учасником зовнішньоекономічної діяльності, а та­кож будь-який іноземний суб'єкт господарської діяльності за умов дотри­мання такими особами вимог законодавства України.

Митні ліцензійні склади покликані сприяти розвиненню зовнішньое­кономічної діяльності і створенню умов для підготовки імпортних товарів до їх використання на території держави. Кінцева мета — передача товарів власникові митного ліцензійного складу на зберігання, що дозволяє знижувати витрати, пов'язані з переміщенням товарів через митний кор­дон даної держави. Розміщення товарів проводиться без декларування.

До митних ліцензійних складів підприємства можуть також звертати­ся за необхідності проведення передпродажної підготовки (сортування, пе­репакування, поліпшення упакування або товарних якостей) завезеного товару, що не змінює його основних характеристик.

При розміщенні товарів на митних ліцензійних складах у процесі ре­алізації консигнаційних угод: товари продовжують перебувати під митним контролем, а розміщення їх під режим митного складу дає можливість фор­мування імпортної партії товарів.

Таким чином, розміщення товарів на митних ліцензійних складах доз­воляє вирішувати цілий комплекс завдань: звільнення від вантажу транспо­ртних засобів; забезпечення перебування під митним контролем і схоронність товарів до їх розміщення під інший митний режим; відстрочення сплати по­датків і зборів або представлення необхідних дозвільних документів, які необхідні, наприклад, при розміщенні товарів під митний режим імпорту; виконання проміжних процедур з товарами, що зберігалися на складі.

Загальна характеристика митного режиму митного складу

Застосування в Україні митного режиму митного складу регулюється розділом 35 Митного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1867 «Деякі питання застосування режиму митного скла­ду», наказом Держмитслужби України від 31.12.96 р. № 592 «Про затверджен­ня Положення про відкриття й експлуатацію митних ліцензійних складів».

Виходячи з визначення, під митний режим митного складу розміщу­ються товари, які ввозяться в Україну (напрямок переміщення «імпорт»), так і вивозяться з України (напрямок переміщення «експорт»).

Статтею 214 Митного кодексу України встановлені тверді тимчасові рамки перебування товарів, поміщених під режим митного складу, під цим митним режимом. Товари (крім підакцизних), завезені на митну те­риторію України, можуть зберігатися на митному ліцензійному складі до трьох років. Термін зберігання завезених в Україну підакцизних товарів не може перевищувати трьох місяців з дати їх розміщення під цей режим. У будь-якому випадку, товари мають бути до закінчення встановлених термінів задекларовані власником в іншому митному режимі. Щодо то­варів, які вивозяться за межі митної території України і поміщених під ре­жим митного складу, то термін їх зберігання на митному ліцензійному складі не має перевищувати трьох місяців з дати розміщення їх під цей ре­жим, і до закінчення цього терміну вони мають бути вивезені з України.

Для розміщення товару у режимі митного складу власник товару по­дає до органу митного контролю мотивовану заяву, в якій повинна бути заз­начена мета розміщення товару у тому режимі.

На митних ліцензійних складах дозволяється зберігати різні види то­варів українського та іноземного походження (як імпортні, так і призначені для вивезення за межі митної території України), які оподатковуються ми­том або зборами, а також такі, які підпадають під обмеження до ввезення в Україну і вивезення з України. Винятком є товари та інші предмети, які зберігаються винятково митницею.

Обов'язковій передачі митниці для зберігання підлягають товари, які:

• не пропущені при ввезенні на митну територію України внаслідок ус­тановлених заборон чи обмежень на їх увезення в Україну або тран­зит через територію України і не вивезенні з території України в день їх увезення;

• оподатковуються митом або митним збором при ввезенні на митну те­риторію України у разі несплати таких платежів, якщо не надано відстрочення або розстрочення їх сплати.

При надходженні на митний ліцензійний склад товари мають бути за­декларовані, а також зареєстровані власником складу в складських доку­ментах відповідної форми, яка має забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному митному ліцензійному складі. Митний орган може зобов'язати власника складу дати позачерговий звіт за наявності достатніх підстав для цього.

Завезені товари зберігаються на митному ліцензійному складі без зас­тосування до них заходів нетарифногорегулювання, крім випадків, виз­начених законодавством України.

При розміщенні під даний митний режим застосовується вантажна митна декларація: для товарів, увезених в Україну, — тип 1М.74, для то­варів, що вивозяться з України, — тип ЕК.74.

У табл. 14.2 — приведено карту митного режиму митного складу.

Митні ліцензійні склади можуть бути відкритого та закритого типу.

Митний ліцензійний склад відкритого типу може використовуватися і як консигнаційний склад. Підставою для розміщення вантажів, що вво­зяться на такий консигнаційний склад, може бути договір консигнації, ук­ладений між нерезидентом — власником товару і консигнатором — ук­раїнським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, або договір доручення, укладений між нерезидентом — власником товару та його предс­тавництвом, зареєстрованим у встановленому законодавством України

Таблиця 14.2.

Карта митного режиму митного складу

напрямок переміщення т оварів

через мшпицш

ічеіа переміщення

для зиеріїання товарів під митним контролем

країна полодтення товарів

не оиумовлена

тимчасові рамки перебування

іиваиу під миіпим истпшим

длл ввезепих пс підалциапил іиварів

до 3 років. Для ввсзспих підакцизпих товарів

до з іиісяців. для товарів, що вивозяться,

до 3 місяців

пеоилідність одержання дозволу

на застосування режиму

шотивовапа заява митпому ортапу.

Узгоджсппя з Дсржмитслужбою України при розміщсппі па склад товарів, що підлягають експортному коптролю

•^бліеження щодо використання

товарів

а рамкал операцій, встановленил для даного

режиму

^алоди митно-тарифного

регулювання

з увезенил товарів не стягуються мито і

податки

залоди нетарифного регулювання

не застосовуються

код митпото режиму

Закритого типу

^клад, який може використо­вуватись для зберігаппя будь-яким суб'єктом зовпішпьоеко-помїчпої діяльпості ^клад, який може використову­ватись для зберігання товарів, продукції та іншил вантажів, що належать власнику складу

Рис. 14.4. Типи митних ліцензійних складів

порядку. Також необхідна наявність договору зберігання, укладеного з влас­ником митного ліцензійного складу.

Декларування товарів, що поміщаються на митні ліцензійні склади закритого типу, здійснює власник складу або митний брокер.

Для вццфпття мпт^го лiцeпзiйпoгo cкладy вiдкpптoгo тппу йoгo вла^ ппк має oдepжатп ліцєпзію мптпoгo бpoкepа, щo 6удє пiдcтавoю для дєк-лаpyваппя тoваpiв, які палeжать іпшпм пiдпpпємcтвам.

Пiдcтавoю для poзмiщeппя тoваpiв па мпттому лiцeпзiйпoмy cкладi є такі дoкyмeптп:

• ваптажпа мптпа дeклаpацiя, затовкша в мптпoмy peжпмi мптпoгo жладу;

• дoгoвip збepiгаппя тoваpiв, yкладeппй між cyб'єктoм гocпoдаpcькoï дiяльпocтi і влаcппкoм мптпoгo лiцeпзiйпoгo cкладy;

• зoвпiшпьoeкoпoмiчппй дoгoвip (кoптpакт);

• дoкyмeпт кoптpoлю пад дocтавкoю тoваpiв у мптппй opгап пpпзпачeп-пя (^п ввєзєппі тoваpiв в Укpаïпy), завipeппй у вcтапoвлeпoмy пopяд-ку пocадoвoю ocoбoю мптпoгo opгапy па мптппці;

• тoваpoтpапcпopтпа пакладпа;

• pаxyпoк-фактypа (iпвoйc, pаxyпoк-пpoфopма абo іп.);

• платіжпі дoкyмeптп, щo пiдтвepджyють пepepаxyваппя па pаxyпoк мптпoгo opгапy omrara (збopiв) за мптпє oфopмлeппя тoваpiв;

• дoзвiл вiдпoвiдпoгo дepжавпoгo opгапy па пepeмiщeппя тoваpiв, щo підлягають cапiтаpпoмy, eкoлoгiчпoмy, фiтocапiтаpпoмy абo вeтepп-паpпoмy кoптpoлю (у впгляді oцiпoк iпcпeктopiв цпx cлyжб па това-pocyпpoвoджyвальппx, тoваpoтpапcпopтппx та iпшпx дoкyмeптаx);

• іпші кoмepцiйпi і тoваpocyпpoвoджyвальпi дoкyмeптп, пeoбxiдпi для здiйcпeппя мпт^го кoптpoлю і мптпoгo oфopмлeппя.

Будь-якє пepeмiщeппя тoваpiв чepeз мптппй ліцєпзійппй cклад має бу-тп вiдoбpажeпo в cкладcькпx дoкyмeптаx, фopмп ягак затвepджyютьcя мпт-ппм opгапoм. Bлаcппк мптпoгo лiцeпзiйпoгo cкладy зoбoв'язаппй па гочатку кoжпoгo мicяця падаватп мптгому opгапy звіт щoдo тoваpiв, які збepiгають-cя па cкладi, ^п^єт^ фopма якoгo такoж вcтапoвлюєтьcя мптппм opгапoм пpп затвepджeппi Пpoцeдypп opгапiзацiï мптпoгo peжпмy — мптппй жлад.

Toваpп, які poзмiщeпi під peжпм мптпoгo cкладy, мoжyть вппycкатп-cя зі cкладy:

а) у вільппй o6^ па мптпій тepптopiï Укpаïпп;

б) за мєжі мптпoï тepптopiï Укpаïпп;

в) для тпмчаcoвoгo впкopпcтаппя па мптпій тepптopiï Укpаïпп в peжпмi тпмчаcoвoгo ввєзєппя;

г) для пepepoбкп па мптпій тepптopiï Укpаïпп;

ґ) для пepeдачi па жлад мптпoмy opгапy для збepiгаппя в peжпмi мпт-пoгo cкладy абo пpп вiдмoвлeппi па кopпcть дepжавп;

д) для зппщєппя під ^шт^лєм мптпoгo opгапy;

е) для перевезення на інший митний ліцензійний склад у зоні діяль- ності того самого митного органу;

є) для перевезення в інший митний орган з метою митного оформлен­ня в обраному митному режимі;

ж) тимчасово (з дальшим поверненням) з метою:

• демонстрації на міжнародній виставці, яка провидиться в Україні;

• проведення сертифікації або досліджень державними органами (сані­тарно-епідеміологічними, ветеринарно-санітарними, фітосанітарни-ми, екологічної службами).

Особливості застосування режиму митного складу при реалізації імпортних консигнаційних угод

Консигнаційні угоди передбачають виконання операцій, пов'язаних з реалізацією товарів. За умовою таких угод, одна сторона (консигнатор) зобов'язується за доручення іншої сторони (консигнанта) протягом визна­ченого часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду прода­ти з консигнаційного складу товари, які належать консигнанту. Через відсутність в Україні консигнаційних складів ці угоди у дальший час ре­алізуються через митні ліцензійні склади, а основною причиною, яка ви­магає використання митного ліцензійного складу, є те, що протягом усьо­го періоду консигнації товар має перебувати під митним контролем. При розміщенні ж товарів на митний ліцензійний склад вони зберігаються без стягування мита та інших податків і без застосування в період зберігання заходів нетарифного регулювання й інших обмежень.

На практиці між учасниками консигнаційних операцій при викорис­танні митних ліцензійних складів можуть виникати такі варіанти взаємо­відносини (рис. 14.5).

При зміні характеристики (наприклад, ціни) товарів, зазначеної у ван­тажній митній декларації, яка оформлюється на транзит при надходженні товарів на митний ліцензійний склад, вони підлягають передекларуванню з оформленням нової вантажної митної декларації на транзит товарів на мит­ний ліцензійний склад до оформлення вантажної митної декларації на імпорт їх в Україну та випуску з митного ліцензійного складу для вільно­го використання.

Якщо товари розміщено на митному ліцензійному складі на умовах консигнації, вартість таких товарів, зазначена в рахунках-проформах, є орієнтацією і застосовується, крім інших цілей, з метою страхування, обліку на складі тощо. Під час випуску у вільний обіг таких товарів, а також товарів, які надійшли згідно з договором купівлі-продажу і були розміщені на митному

Варіант 1

дог овір