8.2. Особливості перебування товарів під митним режимом експорту в залежності від виду зовнішньоекономічної угоди

Застосування митного режиму експорту при вивезенні товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу

На підставі договору (контракту) купівлі-продажу, український про­давець (резидент) зобов'язується поставити іноземному покупцеві това­ри, надати документи, що стосуються цих товарів, а також передати право власності на товари відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Іноземний покупець, у свою чергу, зобов'язаний оплатити вартість товарів і прийняти їх постачання відповідно до умов зовнішньое­кономічного договору (контракту).

Під час вивезення товарів за межі митної території України на підставі зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу застосовується митний режим експорту. Процедура переміщення товарів і вивезення їх з України проілюстрована на рис. 8.1.

В усіх випадках перебування товарів під митним режимом експорту необхідно представити митному органу документи, що засвідчують підста­ви й умови вивезення товарів за межі митної території України. Йдеться про стандартний пакет документів, в який входять:

• зовнішньоекономічний договір (контракт), на підставі якого здійсню­ється зовнішньоекономічна операція;

• вантажна митна декларація, заповнена в режимі експорту (тип ЕК10);

11!

шитне оформлення експорту, контроль над поставкою

товарів у митницю призначення

иовниинооеконолыч-нии

договір (контракт) кцпівлі-продажц

перебування під митним контролем та доставка

товарів до митниці призначення

иивезення товарів з окраїни

псисаидьпі

Рис. 8.1. Процедура перебування товарів під митним режимом експорту та вивезення їх з України

• товаротранспортні і товаросупроводжувальні документи (накладні, інвойси (рахунки-фактури, рахунки-проформи), пакувальні аркуші, специфікації тощо);

• дозвільні документи уповноважених державних органів, інші доку­менти, необхідні для оформлення вантажної митної декларації.

У процесі реалізації експортних угод товар може відвантажуватися за межі території України як підприємством — стороною зовнішньоеко­номічного договору (контракту), так і уповноваженим ним іншим під­приємством. У другому випадку, у зовнішньоекономічному договорі (кон­тракті) має бути відповідне застереження про підприємство, яке фактично здійснює відвантаження товарів.

Незважаючи на те, що експорт товарів може здійснюватися і без ви­везення товарів, законодавством України не передбачено митне оформ­лення товарів, що продаються іноземним контрагентам, але фактично не перетинають митного кордону України. Якщо ж іноземний суб'єкт госпо­дарської діяльності все-таки проводить операції з товарами українського походження на території України без вивезення цих товарів за її межі, то в даному випадку необхідно керуватися Законом України «Про операції з да­вальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» (у частині розпорядження готовою продукцією, залишками сировини тощо) або ж по­становою Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. №853 (у випадках за­купівлі або одержання українських товарів для проведення дальших гос­подарських операцій на території України без вивезення товарів).

Для одержання права на застосування, відповідно зі ст. 6 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», нульової став­ки податку на додану вартість, при вивезенні товарів за межі митної тери­торії України, необхідно передбачити наявність примірника вантажної мит­ної декларації, завіреного митним органом у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. №243 «Про удос­коналення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по операціях експорту продукції» і спільним наказом Держмитслужби України і Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 р. №163/121 «Про затвердження Порядку підтвердження зведень про фактичне вивезення товарів за межі митної території України».

Ця процедура передбачає:

• передачу митному органу оформленої заяви про надання підтверджен­ня про фактичне вивезення товарів за межі митної території України. До заяви необхідно додати оригінал п'ятого основного листа вантаж­ної митної декларації («примірника для декларанта»);

• розгляд митним органом заяви протягом п'яти робочих днів із дня реєстрації заяви;

• за відсутності зауважень видачу заявникові завіреного п'ятого основно­го листа вантажної митної декларації («примірника для декларанта») із записом «Задекларовані у вантажній митній декларації товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі» і вказівкою дати фак­тичного вивезення. Запис має бути завірений підписом уповноваженої особи митного органу і скріплений гербовою печаткою митного органу. Перед розміщенням товарів під митний режим експорту товари можуть

перебувати і під іншими митними режимами, наприклад, під режимом тим­часового вивезення. У випадках продажу останніх, до закінчення терміну зворотного ввезення товари містяться під митний режим експорту (при цьому в момент митного оформлення експорту товари фізично перебува­ють за межами митної території України і фактично другий раз не перети­нають митний кордон), або ж товари можуть перебувати на митному ліцензійному складі (наприклад, для консолідації декількох партій товарів, призначених для експорту) тощо.

Застосування митного режиму експорту при вивезенні товарів на підставі бартерних (товарообмінних) договорів

На підставі бартерного (товарообмінного) договору, український про­давець зобов'язується поставити іноземному продавцеві експортну части­ну товарів, надати документи, що стосуються цих товарів, а також переда­ти право власності на товари відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Іноземний покупець, у свою чергу, зобов'язаний прийняти поставку відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) і поставити імпортну частину товарів.

Процедура митного оформлення товарів, що вивозяться на підставі бартерних (товарообмінних) договорів, практично нічим не відрізняється від процедури оформлення звичайного експорту товарів, і ці товари також містяться під митний режим експорту. Але, якщо експортна частина товарів з бартерного (товарообмінного) зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) була оформлена раніше (тобто перше постачання товарів здійсни­ло українське підприємство), то відповідно до Закону України від 23.12.98 р. №351-ХІУ «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в об­ласті зовнішньоекономічної діяльності», імпортна частина товарів за таким договором (контрактом) підлягає ввезенню на митну територію України в терміни, зазначені в договорі (контракті), але не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення вантажної митної декларації на експорт товарів (виняток складають високоліквідні товари, термін ввезення яких в Україну не має перевищувати 60 календарних днів із дня оформлення вивізної вантажної митної декларації).

Застосування митного режиму експорту при реалізації інвестиційних угод

На підставі інвестиційних угод (стосовно товарних переміщень) з Ук­раїни може вивозитись і відповідно міститись під митний режим експор­ту майно з метою внесення в статутний фонд підприємства, створеного за кордоном, або закріплення за філіями, представництвами та іншими відо­собленими підрозділами для виконання покладених на них завдань.

Наказом Президента України від 13.09.95 р. №839/95 «Про інвесту­вання майнових цінностей резидентами за межами України» установлено, що додатковою підставою для розміщення майна українського підприємства під митний режим експорту є представлення митному органу індивіду­альної ліцензії Мінекономіки України, оформленої в порядку, встановле­ному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.96 р. №229 «Про затвердження Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на проведення резидентами майнових інвестицій за межами України і Поло­ження про порядок контролю і звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межі України». Якщо надалі майнові цінності перебувають за межами України (як власність українського підприємства) і будуть продані іноземному контрагентові, то набирає чинності законодав­ство України про валютне регулювання, що передбачає повернення валют­ного виторгу у встановлений законодавством термін.

Наказом Президента України за №839 забороняється інвестування за кордон товарів, що вивозяться у вигляді сировини, комплектуючих і запас­них частин, товарів народного споживання, а також віднесених до висо-коліквідних, експорт яких пов'язаний з ліцензуванням, квотуванням або за­стосуванням спеціального режиму.

При реалізації інвестиційних угод — виведення іноземної інвестиції, раніше внесеної в Україну іноземним підприємством, наприклад, при ліквідації підприємства з іноземними інвестиціями або при завершенні терміну дії договорів про спільну інвестиційну діяльність, митне оформ­лення здійснюється з дозволу Держмитслужби України при представленні митному органу таких документів:

• статуту зі змінами, що відображають виведення (у повному обсязі або

частково) інвестицій зі статутного фонду підприємства з іноземними

інвестиціями;

• протоколу зборів засновників підприємства про виведення (цілком або частково) майна зі статутного фонду;

• інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з оцінкою органу державної адміністрації про виведення (цілком або частково) інвестиції;

• вантажної митної декларації, оформленої в митному режимі експорту (на безоплатній основі);

• інших установлених документів.

Застосування митного режиму експорту при вивезенні товарів на підставі лізингових угод

Відповідно до порядку митного оформлення об'єктів лізингу (оренди), переміщуваних через митний кордон України, який затверджено наказом Держмитслужби України від 16.02.2000 р. №83, передбачено, що митне оформлення об'єктів міжнародного лізингу здійснюється на підставі ван­тажної митної декларації, оформленої в митному режимі експорту. Також під митний режим експорту підпадають:

• товари, які вивозяться з України, що поставляються як лізингові пла­тежі по договорах компенсаційної форми лізингу;

• об'єкти міжнародного лізингу (оренди) при їх зворотному вивезенні (після випуску у вільний обіг). Оформляються у митних органах як звичайний експорт товарів, але вже без застосування заходів нетариф­ного регулювання.

Таким чином, митне оформлення вивезення товарів за межі митної тери­торії України при реалізації лізингових угод здійснюється аналогічно оформленню експорту товарів — на загальних підставах, а необхідність застосування митного режиму експорту для українського підприємства може виникнути щодо:

• об'єктів міжнародного лізингу, що українськими лізингодавцями ви­возяться за межі митної території України по відповідних договорах;

• об'єктів міжнародного лізингу при їх зворотному вивезенні після випу­ску у вільний обіг (без застосування заходів нетарифного регулювання);

• товарів, що поставляються як лізингові платежі по договорах бартер­ної і компенсаційної форм лізингу.

Застосування митного режиму експорту при здійсненні деяких операцій, пов'язаних з переробкою товарів (сировини)

Необхідність розміщення товарів під митний режим експорту може виникнути у процесі реалізації зовнішньоекономічних угод, пов'язаних з переробкою товарів, їх обробкою (монтажем, зборкою, монтуванням і на­лагодженням, з метою одержання інших товарів), ремонтом, у тому числі поновленням і регулюванням.

Залежно від того, яким чином контрагенти зовнішньоекономічної уго­ди передбачили варіанти розпорядження товарами, переміщуваними через кордон з метою переробки, розміщення під митний режим експорту може виникнути щодо:

• продуктів переробки, виготовлених на митній території України із си­ровини (видаткових товарів, об'єктів переробки) і вивезених з України;

• сировини (видаткових товарів, об'єктів переробки), що вивозиться з України з метою проведення взаєморозрахунків за проведені опе­рації, пов'язані з переробкою товарів;

• залишків переробки, які вивозяться з України, що повертаються іно­земному контрагентові та отриманих у результаті здійснення операції, пов'язаної з переробкою товарів на митній території України.

Для визначення митного режиму, під яким мають міститися такі об'єкти контролю, необхідно мати на увазі, хто є власником відповідного об'єкта контролю. В зовнішньоекономічних договорах (контрактах), пов'язаних з переробкою товарів, необхідно акцентувати увагу на розділах, що обумов­люють конкретні обов'язки контрагентів угоди, варіант взаєморозрахунків (грошова оплата, частина сировини, продукти переробки або передбачена законодавством інша форма взаєморозрахунків) за виготовлення продуктів переробки, умови повернення власникові продуктів переробки або виторгу за її реалізацію тощо.

Застосування митного режиму експорту до товарів, що вивозяться при проведенні некомерційних операцій

В Україні створено сприятливі умови для реалізації заявлених у За­коні України від 22.10.99 р. №1192-ХІУ «Про гуманітарну допомогу» гу­манних принципів нашої країни щодо допомоги іншим державам у випад­ку виникнення на їх території стихійних лих, епідемій, воєнних дій тощо. Відповідно до законодавства, гуманітарна допомога, надана Україною при вивезенні за межі митної території країни, звільняється від сплати вивізно­го мита і митних зборів, а на підставі рішення Президента України і Вер­ховної Ради про надання гуманітарної допомоги, держава має забезпечу­вати донорам України повернення суми податку на додану вартість.

Статус товарів, переміщуваних на безоплатній основі, підтверджується зовнішньоекономічним договором (контрактом), у якому обумовлюється конкретна мета постачання товарів. Для митного оформлення вивезення товарів застосовується вантажна митна декларація, заповнена в митному режимі експорту. При її заповненні указуються відповідний код характе­ру угоди (графа 24) і особливість переміщення конкретного товару (третя позиція графи 37). Один з обов'язкових супровідних документів — раху-нок-проформа з застереженням: «Вартість зазначена тільки для цілей мит­ного оформлення (для митних процедур)».