7. Рекомендована література

1. Шкляр Б.С. Диагностика внутренних болезней.— К., «Высшая школа», 1972.— С.369-490.

2. Сєркова В.К, Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія.— Вінниця: Нова книга.— 2005.—– С.475-540.

3. Швець Н.І, Підаєв А.В, Бенца Т.М. та ін. Еталони практичних навиків з терапії.- Київ. Главмеддрук.- 2005.- с. 265-328.

4. Дорофеєв А.І. Диагностика и лечение заболеваний пищеварительного тракта.- Доцецк, Нордпресс.- 2009.- с.10-74.

5. Григорьев П.Я., Яковенко А.В. Клиническая гастроэнтеропатия.- М.: МИА, 2001.- с. 150-163.

А. Тести:

Варіант 1

1. Найбільш інформативним методом діагностики хронічних гастритів є:

а) ФГДС з біопсією слизистої оболонки;

б) Ro-скопія шлунку;

с) Уреазний дихальний тест;

д) Аутоантитіла до парієтальних клітин.

2. В основі морфологічних змін при хронічному гастриті лежить:

а) Переважання процесів проліферації епітелію;

б) Переважання процесів диференціації епітелію;

с) Переважання процесів атрофії слизистої оболонки;

д) Все вище перераховане.

3. Обов'язковою умовою існування Helicobacter pylory в шлунку є:

а) Рівень pН (3 - 6) навколо колоній бактерій;

б) Присутність в шлунковому соку сечовини;

с) Наявність шлункового епітелію;

д) Всі вище перераховані.

4. Порушення регенерації при хронічному гастриті характеризується:

а) Швидким переміщенням не повністю диференційованих клітин з генераційної

зони;

б) Поява клітин-мікст з структурними ознаками декількох спеціалізованих

епітеліоцитів;

с) Сплощення і зміна ямок шлункового епітелію;

д) Все вище перераховане.

5. Синдром шлункової диспепсії виявляється:

а) Зниженням апетиту;

б) Неприємним смаком у роті;

с) Відрижкою, нудотою, іноді блюванням;

д) Всім вище перерахованим.

6. При фракційному дослідженні шлункової секреції визначають:

а) Рівень пепсину;

б) Базальну секрецію;

с) Стимулюючу секрецію;

д) Все вище перераховане.

7. Для встановлення діагнозу хронічного гастриту необхідно виключити:

а) Поліпоз шлунку;

б) Рак шлунку;

с) Виразкову хворобу;

д) Все вище перераховане.

8. Які з перерахованих препаратів відносяться до блокаторів протонової помпи:

а) Ранітідін;

б) Пантопразол;

с) Гастроцепін;

д) Вентер.

9. До антигелікобактерних препаратів відносяться:

а) Кларитроміцин;

б) Метронідазол;

с) Препарати колоїдного вісмуту;

д) Всі вище перераховані.

10. При підвищеній кислотності слід призначити мінеральні води:

а) Бікарбонатні за 1 годину до прийому їжі;

б) Соляно-лужні через 30 хвилин після їжі;

с) Столові води слабкої мінералізації за 15 хвилин до прийому їжі;

д) Столові води сильної мінералізації за 30 хвилин до прийому їжі.

Варіант 2

1. Який варіант хронічного гастриту найбільш вірогідний у хворого на ревматоїдний артрит, який тривало (5 місяців) приймає диклофенак?:

а) Хронічний гастрит, тип С;

б) Хронічний гастрит, тип А;

с) Хронічний гастрит, тип В;

д) Хронічний гастрит еозинофільний.

2. У нормі процес фізіологічного оновлення слизової оболонки шлунку триває протягом:

а) 2 – 4 днів;

б) 3 – 6 днів;

с) 10 – 14 днів;

д) 20 – 25 днів.

3. Що є обов'язковою умовою заселення Helicobacter pylory слизистої оболонки дванадцятипалої кишки?:

а) Атрофія слизистої оболонки шлунку;

б) Кишкова метаплазія дуоденального епітелію;

с) Шлункова метаплазія дуоденального епітелію;

д) Підвищена регенерація епітеліальних клітин.

4. Для постановки остаточного діагнозу хронічного гастриту необхідно:

а) Серологічне дослідження;

б) Ендоскопічне дослідження;

с) Бактеріологічне дослідження;

д) Гістологічне дослідження біоптату.

5. Для атрофічного хронічного гастриту з секреторною недостатністю характерно:

а) Неприємний смак у роті;

б) Відрижка їжею, згірклим або тухлим;

с) Зниження апетиту, нудота;

д) Все вище перераховане.

6. При неатрофічному хронічному гастриті типу В, асоційованому з Helicobacter pylory

клінічна картина нагадує:

а) Клініку виразкової хвороби;

б) Клініку панкреатиту;

с) Клініку холециститу;

д) Клініку соляриту.

7. Які методи дослідження необхідно призначити хворому з підозрою на хронічний гастрит?:

а) Фіброгастродуоденоскопію з біопсією;

б) Рентгеноскопію з ВаSO4;

с) УЗД органів черевної порожнини;

д) Все вище перераховане.

8. До блокаторів Н2-гистаминовых рецепторів відносяться:

а) Лансопразол;

б) Де-нол;

с) Фамотідін;

д) Метронідазол.

9. Для покращення регенерації слизистої оболонки шлунку можуть використовуватися:

а) Мізопростол;

б) Метилурацил;

с) Сукральфат (Вентер);

д) Всі вище перераховані.

10. Диспансерне спостереження хворих на атрофічний хронічний гастрит здійснюється:

а) 1 раз на рік;

б) Не рідше двох разів на рік;

с) 1 раз на 2 роки;

д) Не проводиться.

Варіант 3

1. Який з перерахованих антибактеріальних препаратів не використовують в лікуванні хронічного гелікобактерного гастриту при первинній резистентності до нього збудника захворювання?:

а) Амоксициллін;

б) Кларитроміцин;

с) Бензилпеніциллін;

д) Метронідазол.

2. У розвитку хронічного гастриту типу А основну роль виконує:

а) Інфікування Helicobacter pylory;

б) Спадково обумовлена імунологічна реактивність;

с) Інфікування St. aureus;

д) Аліментарний фактор.

3. При зниженні pН шлунку Helicobacter pylory мігрують в:

а) Тіло шлунку;

б) В область дна шлунку;

с) В дванадцятипалу кишку;

д) Все вище перераховане вірно.

4. Клініка хронічного гастриту включає:

а) Больовий синдром;

б) Синдром шлункової диспепсії;

с) Больовий синдром і синдром шлункової диспепсії;

д) Синдром мальабсорбції.

5. За допомогою якого методу можна оцінити кислотоутворюючу функцію шлунку:

а) Фіброгастродуоденоскопії;

б) Уреазного тесту;

с) Інтрагастральної pН-метрії;

д) Всіх вище перерахованих.

6. Діагностичним критерієм хронічного аутоімунного гастриту типу А є:

а) Ахлоргідрія;

б) Виявлення аутоантитіл;

с) Гіпергастринемія;

д) Все вище перераховане.

7. При хронічному гастриті з секреторною недостатністю спочатку призначають дієту:

а) Стіл №1 (по Певзнеру);

б) Стіл №2 (по Певзнеру);

с) Стіл №5 (по Певзнеру);

д) Стіл №15 (по Певзнеру).

8. До антисекреторних препаратів відносяться:

а) Інгібітори протонової помпи;

б) Антагоністи Н2-гистаминових рецепторів;

с) Селективні М-холінолітики;

д) Всі вище перераховані.

9. «Потрійна» антигелікобактерна терапія включає:

а) Інгібітор протонової помпи 2 р/день + метронідазол 500 мг х 3 р/день +

+ амоксициллін 1000 мг х 2 р/день;

б) Інгібітор протонової помпи 2 р/день + амоксициллін 1000 мг х 2 р/день+

+ кларитроміцин 500 мг х 2 р/день;

с) Де-нол 120 мг х 4 р/день + тетрациклін 500 мг х 4 р/день + тінідазол 500 мг х 2 р/день;

д) Всі вище перераховані схеми вірні.

10. При хронічному гастриті типу В при неефективності «потрійної» терапії слід призначити:

а) Повторний курс через 5 – 7 днів;

б) Додають препарати, які поліпшують репаративні процеси;

с) Призначають квадротерапію;

д) Призначають антациди.

Варіант 4

1. Етіологічними факторами хронічного гастриту є:

а) Аліментарні фактори;

б) Професійні шкідливості;

с) Дія медикаментів;

д) Всі перераховані.

2. Хронічний гастрит типу А переважно локалізується:

а) У фундальному відділі шлунку;

б) В області малої кривизни;

с) В області тіла шлунку;

д) В антральному відділі.

3. Основна причина метаплазії дуоденального епітелію:

а) Гіперацидність шлункового соку;

б) Гіпоацидність шлункового соку;

с) Зниження моторної функції шлунку;

д) Збільшення продукції слизу.

4. Болі при хронічному гастриті локалізуються в:

а) Епігастральній області;

б) Мезогастральній області;

с) Навколо пупка;

д) Все вище перераховане вірно.

5. Величина pН у області тіла шлунку в нормі в умовах базальної секреції складає:

а) pН 2,9 – 2,0;

б) pН 4,9 – 3,0;

с) pН 6,9 – 5,0;

д) pН 1,9 – 0,9.

6. При ендоскопічному дослідженні при хронічному гастриті типу А визначається:

а) Блідість слизистої оболонки;

б) Стоншення слизистої оболонки;

с) Згладження складок;

д) Все вище перераховане.

7. Медикаментозне лікування хронічного гастриту типу В при збереженій або підвищеній секреції направлено на:

а) Ерадикацію Helicobacter pylory;

б) Ліквідацію больового синдрому і диспепсичних явищ;

с) Зниження активності кислотно-пептичного фактора;

д) Всього вище перерахованого.

8. Які з нижче перелічених препаратів впливають на дофамінові рецептори?:

а) Атропін;

б) Метоклопрамід;

с) Фамотідін;

д) Метилурацил.

9. Показами для призначення преднізолону при атрофічному гастриті є:

а) Аутоімунний тип атрофічного гастриту;

б) Наявність супутнього панкреатиту;

с) Відсутність шлункової метаплазії епітелію;

д) Знижений артеріальний тиск.

10. Препарати колоїдного вісмуту діють на:

а) Helicobacter pylory;

б) Покращують моторно-евакуаторну функцію;

с) Збільшують утворення слизу;

д) Знижують продукцію соляної кислоти.

Варіант 5

1. При хронічному гастриті Helicobacter pylory виявляється переважно:

а) У кардіальному відділі;

б) В області тіла шлунку;

с) В області дна шлунку;

д) У пілороантральному відділі.

2. При хронічному гастриті типу В імунологічна активність організму:

а) Підвищена;

б) Знижена;

с) Нормальна;

д) Помірно знижена.

3. У хворих на хронічний гастрит в слизистій оболонці шлунку розвивається:

а) Запалення;

б) Атрофія;

с) Порушення клітинної регенерації;

д) Все вище перераховане.

4. Болі при хронічному гастриті частіше носять:

а) Ріжучий характер;

б) Тупий, ниючий характер;

с) Переймоподібний характер;

д) Колючий характер.

5. При стимуляції секреції гістаміном або пентагастрином рівень pН в нормі досягає:

а) pН 1,5 – 1,1;

б) pН 1,8 – 2,5;

с) pН 2,0 – 2,9;

д) pН 1,0 – 0,9.

6. У розвитку гігантського гіпертрофічного гастриту (хвороба Менетріє) основну етіологічну роль відіграє:

а) Helicobacter pylory;

б) Аутоантитіла;

с) Вживання алкоголю;

д) Гіперсекреція НСІ.

7. При лікуванні атрофічного гастриту типу А провідне значення має:

а) Замісна терапія;

б) Антигелікобактерна терапія;

с) Імуносупресивна терапія;

д) Протизапальна терапія.

8. До селективних М-холінолітиків відносяться:

а) Атропін;

б) Омепразол;

с) Гастроцепін;

д) Всі вище перераховані.

9. При порушенні моторно-евакуаторної функції шлунку слід призначити :

а) Метоклопрамід;

б) Креон;

с) Ентерол;

д) Метилурацил.

10. Які з перерахованих симптомів свідчать про ацидизм:

а) Відрижка кислим, печія;

б) Відрижка повітрям;

с) Відрижка їжею;

д) Відрижка тухлим.

Відповіді:

В-т 1: 1А; 2А; 3Д; 4Д; 5Д; 6Д; 7Д; 8Б; 9Д; 10А.

В-т 2: 1А; 2Б; 3С; 4Д; 5Д; 6А; 7Д; 8С; 9Д; 10Б.

В-т 3: 1С; 2Б; 3С; 4С; 5С; 6Д; 7Б; 8Д; 9Д; 10С.

В-т 4: 1Д; 2А; 3А; 4А; 5С; 6Д; 7Д; 8Б; 9А; 10А.

В-т 5: 1Д; 2С; 3Д; 4Б; 5А; 6С; 7А; 8С; 9А; 10А.

Б. Задачі:

ЗАДАЧА 1

Чоловік 67 років, скаржиться на втрату апетиту, відчуття важкості і розпирання в епігастральній ділянці після прийому їжі, відрижку повітрям, їжею з затхлим запахом, нудоту. При дослідженні шлункової секреції виявлено ахілію. При проведенні ЕФГДС слизова шлунка потоншена, під нею спостерігається судинний малюнок. Мікроскопічно: атрофія залоз із метаплазією по кишковому типу.

1. Для якого захворювання характерна подібна ситуація?

2. Якою буде Ваша подальша тактика?

3. Який прогноз cлід очікувати в даному випадку?

ЗАДАЧА 2

Хворий Х., 28 років, скаржиться на печію, відрижку кислим, відчуття тиску та розпирання в епігастральній ділянці, закрепи. Іноді виникають голодні і нічні болі в епігастрії, що знімаються прийомом їжі. Подібні скарги часто з'являються після порушення дієти – вживання алкоголю, гострих страв, великих перерв у прийому їжі. Хворіє протягом 2-х років. Об'єктивно: хворий нормальної статури. Температура – 36,5 С, ЧД 20/ хв., пульс 80 / хв.., АТ – 120/80 мм рт.ст. Зі сторони серця та легень патології не виявлено. При пальпації живота відзначена помірна болючість в пілородуоденальній зоні. При фіброгастроскопії виявлено антральний ерозивний гастрит, при біопсії слизової антрального відділу виявлено Helicobacter pylori.

1. Який діагноз можна встановити даному хворому?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно провести?

З чого необхідно почати лікування?

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №1

Завідувач кафедри

професор Станіславчук М.А.

(ПІП, підпис)

«_31_» серпня 2009 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль №	Основи внутрішньої медицини
Змістовий модуль №	Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення
Тема заняття	Хронічні захворювання товстого кишківника
Курс
Факультет	Медичний

Вінниця – 2009