- •Міністерство охорони здоров'я україни. Вінницький національний медичний інститут ім. Н.І.Пирогова
- •Вінниця -2009
- •Конкретні цілі.
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів і параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Содержание теми.
- •Печінкова енцефалопатія
- •Патогенез
- •Клінічна картина і діагностика
- •Лікування
- •Вінниця – 2009
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація герх
- •Діагностика герх
- •Профілактика
- •8. Додатки
- •9. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •4.3. Теоретичні питання до заняття
- •Лікарські гепатити.
- •Діагностика лікарських уражень печінки
- •Лікування.
- •Рекомендована література.
- •Міністерство охорони здоров’я україні
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинний засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретічні питання до заняття:
- •4.3. Практічні завдання, які виконуються на занятті
- •3. Організація змісту навчального матеріалу пептична виразка.
- •Клініка та клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •7. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
- •Клінічна картина
- •Діагностика спк
- •Лікування
- •Виразковий коліт (неспецифічний)
- •Клінічна картина
- •За перебігом:
- •За розповсюдженістю процесу:
- •За ступенем важкості:
- •За стадіями захворювання:
- •Ускладнення:
- •Лікування
- •Хвороба крона
- •Класифікація
- •Діагностика хк
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні заняття, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •Ультразвукові ознаки хронічного панкреатиту
- •6. Література.
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу інтестинальні ензимопатії
- •Класифікація ензимопатій тонкої кишки
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Найхарактерніші ознаки «типової» целіакії
- •Найпоширеніші прояви целіакії
- •Асоційована та супутня патологія
- •Діагностика
- •Діагностичні критерії
- •Ускладнення целіакії
- •Диференційна діагностика целіакії
- •Діагностичні етапи
- •Критерії ефективності лікування
- •Дисахаридазна недостатність
- •Етіологія та патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Класифікація й приклади формулювання діагнозу
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Лікування
- •Корекція метаболичних порушень
- •2. Корекція електролітних порушень
- •3. Корекція вітамінних порушень
- •4. Корекція анемії
- •Критерії ефективності й тривалість лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
Диференціальна діагностика
ХК диференціюють від інших запальних процесів в кишечнику (інфекційного, ішемічного, променевого, НПВП індукованих колітів, НЯКА і т.ін.). При наявності діареї необхідно дослідити кал для виявлення кишкових патологій, мікро-організмів. Для ХК характерна сегментарність ушкодження кишечника, трансмуральне запалення стінки кишечника, наявність продовгуватих виразок – тріщин, змінена структура слизової по типу «булижної мостової».
При ХК часто виникають як місцеві так і системні ускладнення.
Місцеві ускладнення
Перфорація буває як тонкої, так і товстої кишки, частіше всього прикрита. Іноді таке ускладнення виникає в ранній стадії процесу, частіше у пацієнтів довго хворіючих ХК.
Масивні кишкові кровотечі виникають при глибоких виразках, які можуть руйнувати стінки великої кровоносної судини .
Гостра токсична дилятація товстої кишки відноситься до найбільш небезпечних ускладнень ХК. Частіше всього розширення вражає поперчно-обободову кишку. На всіх етапах розвитку ускладнення виникає загроза перфорації стінки великих кровоносних судин. Стриктури, тобто стійке звуження тонкої, ободової або прямої кишки, можуть бути поодинокі або множинні серед нормальних ділянок кишки. Звуження в кінцевому результаті можуть призвести до появи симптомів хронічної кишкової непрохідності, особливо при локалізації стриктур в термінальному відділі здухвинної кишки .
Системні ускладнення
Із системних ускладнень частіше виникають периферичні артрити (10%-12% хворих), спондиліти (2-10%).
Ураження органів зору спостерігаються у 3%-10% і проявляються епісклеритом і увеїтом.
При ХК іноді виникає перихолангіт, холестатичний синдром, при тривалому перебігу захворювання часто розвиваються метаболічні порушення, які проявляються залізодефіцитною анеміею, ознаками В12 фолієво дефіцитної анемії, нефролітіазом, холестазом, остеопорозом, стеатозом печінки, нейропатією. У хворих з виразною діареєю часто розвивається гіпоальбумінемія, виразність якої відповідає ступеню важкості захворювання .
Лікування
Основним завданням при лікуванні ХК є усунення симптомів захворювання і підтримка якості життя на відповідному рівні. Вибір лікування визначається локалізацією процесу, ступенем важкості запалення і присутністю позакишкових ускладнень.
При легкому перебігу ХК тривалість стаціонарного лікування може бути 12-14 днів або проводиться в амбулаторних умовах.
Лікувальна програма
1.Дієта 4-В за Певзнером.
2. Мезолазин (салофальк, мезакол) або 1 раз на добу per os до досягнення ремісії, потім – підтримуюча доза.
В деяких випадках індивідуально можна приймати будесонід 4 мг до досягнення ремісії, потім – підтримуюча доза тривалий час.
Антидіарейні препарати – лоперамід (доза підбирається індивідуально за потребою).
При ХК середнього ступеня важкості тривалість лікування складає 20-24 днів.
Лікувальна програма
Дієта 4-В за Певзнером.
Мезолазин 5-8 г/добу до досягнення ремісії, потім тривало підтримуючу дозу.
Будесонід 9-18 г/добу до досягнення ремісії тривало (до 2-х місяців) потім 3г/добу 2 тижні з переходом на підтримуючу дозу.
Метронідазол 10-20 мг/кг/добу всередину.
гепабене 1 капсула 3 р/добу в кінці прийому їжі 2 тижні.
5. Антидіарейні препарати індивідуально.
При важкому перебігу ХК тривалість лікування в стаціонарі складає 27-30 діб.
Лікувальна програма
Дієта №4 за Певзнером.
Кортикостероїди (преднізолон 0,5-0,7 мг/кг/добу; після досягнення клінічної ремісії доза знижується на 5-10 мг на тиждень до 20 мг, потім по 2,5-5 мг на тиждень до повної відміни).
Мезолазин 8 г/добу тривало.
При рефрактерності до ГК і мезолазину – азатіоприн або меркаптопурин.
При показах антибіотики, плазмо- і кровозамінники, препарати для парентерального живлення, ферменти, гепатопротектори, вітаміни.
Хірургічне лікування
За наявності показів
Ускладнення ХК (кишкова кровотеча, кишкова обструкція з ознаками непрохідності, абсцеси, фістула, дисплазія ІІ-ІІІ ступеня, малігнізація, рефрактерність ХК до медикаментозної терапії, в тому числі, стероїдозалежне лікування)
До критеріїв ефективності лікування відносяться :
Зменшення чи усунення симптомів захворювання і досягнення клінічної, лабораторної та ендоскопічної ремісії; ефективність аміносаліцилатів оцінюють на 14-21 добу, ГКС на 7-21 добу, азатіоприна через 2-3 місяці.
Фактори, що корелюють з поганим прогнозом по відношенню до повторного рецидивування: вік до 25 років, тривалість періоду з моменту появи перших симптомів більше 5 років, з моменту останнього рецидиву менше 6-ти місяців, локалізація запальних змін в товстій кишці.
