3. Актуальність теми

В даний час в Україні й у світі відзначається зростання запальних захворювань кишківника. Несприятливий екологічний фон, стресові ситуації, імунологічні порушення, погрішності у харчуванні, використання генетично модифікованих продуктів сприяють зростанню поширеності запальних захворювань кишківника (ЗЗК) у геометричній прогресії. Відзначається тенденція до розвитку даної патології в молодому, працездатному віці. Захворювання найчастіше носить інвалідизуючий характер, з високою частотою малігнізації й летальних випадків. У зв'язку з поліетіологічністю, схожістю клінічної картини, труднощами діагностики запальних захворювань кишківника - все частіше використається термін «синдром запального враження кишківника», що поєднує кілька нозологій – зокрема НВК і хвороба Крона.

Також, у цей час відзначається ріст первинної захворюваності НВК, що обумовлює актуальність проблеми запальних захворювань кишківника й становить 8-12 випадків на 100 000 жителів, поширеність НВК становить 40-117 хворих на 100 000 жителів, таким чином, теж має тенденцію до росту.

Первинна захворюваність хворобою Крона на Україні становить 2-4 випадки на 100 000 чоловік і в останні роки цей показник теж зростає. Розповсюдженість хвороби Крона становить 30-50 на 100 000 населення й також має тенденцію до зростання. Перераховане не дозволяє сумніватися в актуальності проблеми запальних захворювань кишківника.

4. Конкретні цілі

1. Мати уяву про будову й функцію тонкого й товстого кишківника.

2. Знати:

• етіологію й патогенез функціональних (СПК) і запальних захворювань кишківника (НВК, хвороба Крона);

• основні етіологічні й провокуючі фактори та патогенетичні механізми розвитку функціональних (СПК) і запальних захворювань кишківника (НВК, хвороба Крона);

• сучасні класифікації СПК і ЗЗК;

• основні діагностичні критерії СПК і ЗЗК та перелік основних досліджень;

• основні клінічні прояви СПК і ЗЗК;

• диференціальну діагностику СПК і ЗЗКміж собою та з іншими захворюваннями кишківника;

• фактори, що впливають на прогноз перебігу СПК і ЗЗК;

• основні ускладнення при СПК і ЗЗК;

• принципи диференціальної терапії СПК і ЗЗК й основні питання профілактики.

3. Вміти:

• провести опитування й фізикальне обстеження хворого, при цьому виявити суб'єктивні й об'єктивні симптоми, що вказують на наявність СПК і ЗЗК у хворого;

• сформулювати попередній діагноз СПК і ЗЗК на підставі скарг, анамнезу захворювання й життя, результатів об'єктивного обстеження хворого й проведеного диференційного діагнозу;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

• провести дифференційний діагноз із іншими захворюваннями кишківника й між собою;

• обґрунтувати застосування й трактування даних додаткових методів обстеження хворого із СПК або ЗЗК з метою формулювання клінічного діагнозу й вироблення тактики його лікування;

• призначити адекватну терапію хворому СПК або ЗЗК залежно від локалізації, ступеня ушкодження слизової, наявності ускладнень, що супроводжують захворювань;

• призначити основні методи профілактики СПК і ЗЗК та їх ускладнень.