- •Міністерство охорони здоров'я україни. Вінницький національний медичний інститут ім. Н.І.Пирогова
- •Вінниця -2009
- •Конкретні цілі.
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів і параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Содержание теми.
- •Печінкова енцефалопатія
- •Патогенез
- •Клінічна картина і діагностика
- •Лікування
- •Вінниця – 2009
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація герх
- •Діагностика герх
- •Профілактика
- •8. Додатки
- •9. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •4.3. Теоретичні питання до заняття
- •Лікарські гепатити.
- •Діагностика лікарських уражень печінки
- •Лікування.
- •Рекомендована література.
- •Міністерство охорони здоров’я україні
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинний засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретічні питання до заняття:
- •4.3. Практічні завдання, які виконуються на занятті
- •3. Організація змісту навчального матеріалу пептична виразка.
- •Клініка та клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •7. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
- •Клінічна картина
- •Діагностика спк
- •Лікування
- •Виразковий коліт (неспецифічний)
- •Клінічна картина
- •За перебігом:
- •За розповсюдженістю процесу:
- •За ступенем важкості:
- •За стадіями захворювання:
- •Ускладнення:
- •Лікування
- •Хвороба крона
- •Класифікація
- •Діагностика хк
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні заняття, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •Ультразвукові ознаки хронічного панкреатиту
- •6. Література.
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу інтестинальні ензимопатії
- •Класифікація ензимопатій тонкої кишки
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Найхарактерніші ознаки «типової» целіакії
- •Найпоширеніші прояви целіакії
- •Асоційована та супутня патологія
- •Діагностика
- •Діагностичні критерії
- •Ускладнення целіакії
- •Диференційна діагностика целіакії
- •Діагностичні етапи
- •Критерії ефективності лікування
- •Дисахаридазна недостатність
- •Етіологія та патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Класифікація й приклади формулювання діагнозу
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Лікування
- •Корекція метаболичних порушень
- •2. Корекція електролітних порушень
- •3. Корекція вітамінних порушень
- •4. Корекція анемії
- •Критерії ефективності й тривалість лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
Виразковий коліт (неспецифічний)
МКХ-10:К-51
Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – хронічне запальне захворювання товстої кишки неясного походження, що клінічно проявляється рецидивуючим перебігом з періодами кровавої діареї, а морфологічно – поверхневим запалення слизової оболонки товстої кишки, що має проксимальну розповсюдженість (від rectum) та обмежується ректальною та товстокишковою оболонкою.
Найбільша розповсюдженість – європеоїдна раса (в 2-6 разів частіше зустрічається у євреїв), мешканців Північної Європи, США, Австралії. Переважний вік захворювання – 15-35 років, в Західній Європі частота НВК складає 6-15 нових випадків на 100 тис. населення, розповсюдженість 70-150 на 100 тис. населення. На Україні чіткої статистики немає.
Етіологія захворювання залишається невстановленою. Згідно сучасних поглядів, НВК слід розглядати як системний аутоімунний процес з частковими позакишковими проявами.
Значну роль в патогенезі захворювання відіграють генетичні, інфекційні та імунологічні чинники, які призводять до порушення імунної відповіді (селективна активація Т-лімфоцитів, порушення функції макрофагів, утворення імунних комплексів), вивільнення медіаторів запалення та деструкції тканин.
В ранній, активній стадії НВК проявляється судинною реакцією, пізніше з’являються виразки слизової оболонки різної форми. При НВК виразки не поширюються глибоко в стінку кишки, а охоплюють лише підслизовий шар. В виразній стадії оболонка набрякла, повнокровна, з різноманітними виразковими дефектами. Часто утворюються псевдополіпи. Запалення, як правило, починається з прямої кишки, поширюється в проксимальному напрямку до ободової. В ранній стадії та періоді виразного загострення НВК в запальному інфільтраті частіш за все переважають лімфоцити, при тривалому перебігу переважають плазматичні клітини та еозинофіли. Посилена клітинна інфільтрація в слизовій оболонці зберігається тривалий час.
Клінічна картина
Клінічні прояви НВК різноманітні, що обумовлено з ураженням не тільки товстої кишки, а й багатьох органів та систем. Описані 2 варіанти початку захворювання – поступовий та гострий. Частіше захворювання починається поступово. Характерні симптоми:
діарея з домішками крові та слизу;
біль в животі;
тенезми;
субфебрильна температура тіла.
Важкість симптомів та самого перебігу НВК корелює з розповсюдженістю та інтенсивністю запалення стінки кишки. При обмежених формах (проктит та проктосигмоідит), які зустрічаються найбільш часто, клінічні прояви виражені слабо або помірно, системних позакишкових ознак немає, також немає схильності до прогресування. При проксимальному розповсюдженні процесу - лівобічний (28%) або тотальний (18%) НВК протікає дуже важко та часто супроводжується кишковими та позакишковими ускладненнями. Гострий початок захворювання зустрічається у 12,7% хворих на НЯК. Характерним є миттєвий дизентерієподібний початок захворювання з сильними болями в животі, тенезмами, проносом. Повністю клінічна картина захворювання розгортається протягом одного-трьох днів. В клінічній картині захворювання переважають ознаки інтоксикації та зневоднення. В 5% випадків НВК протікає блискавично на фоні тотального ураження кишки, та супроводжується важкою кровавою діареєю, септичною лихоманкою, анемією, зневодненням організму, гіпопротеінемією, а також системними проявами. В цьому випадку існує дуже високий ризик виникнення токсичного мегаколона та перфорації товстої кишки, в зв’язку з чим хворі нерідко потребують термінового оперативного втручання за життєвими показами.
Класифікація
Клінічна класифікації полягає в розподілі НВК в залежності від перебігу, розповсюдженості процесу, ступеню важкості, наявності поза кишкових симптомів, стадії захворювання. Загальноприйнятої класифікації НВК немає.
Клінічна класифікація.
