- •Міністерство охорони здоров'я україни. Вінницький національний медичний інститут ім. Н.І.Пирогова
- •Вінниця -2009
- •Конкретні цілі.
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів і параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Содержание теми.
- •Печінкова енцефалопатія
- •Патогенез
- •Клінічна картина і діагностика
- •Лікування
- •Вінниця – 2009
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація герх
- •Діагностика герх
- •Профілактика
- •8. Додатки
- •9. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •4.3. Теоретичні питання до заняття
- •Лікарські гепатити.
- •Діагностика лікарських уражень печінки
- •Лікування.
- •Рекомендована література.
- •Міністерство охорони здоров’я україні
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинний засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретічні питання до заняття:
- •4.3. Практічні завдання, які виконуються на занятті
- •3. Організація змісту навчального матеріалу пептична виразка.
- •Клініка та клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •7. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
- •Клінічна картина
- •Діагностика спк
- •Лікування
- •Виразковий коліт (неспецифічний)
- •Клінічна картина
- •За перебігом:
- •За розповсюдженістю процесу:
- •За ступенем важкості:
- •За стадіями захворювання:
- •Ускладнення:
- •Лікування
- •Хвороба крона
- •Класифікація
- •Діагностика хк
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні заняття, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •Ультразвукові ознаки хронічного панкреатиту
- •6. Література.
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу інтестинальні ензимопатії
- •Класифікація ензимопатій тонкої кишки
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Найхарактерніші ознаки «типової» целіакії
- •Найпоширеніші прояви целіакії
- •Асоційована та супутня патологія
- •Діагностика
- •Діагностичні критерії
- •Ускладнення целіакії
- •Диференційна діагностика целіакії
- •Діагностичні етапи
- •Критерії ефективності лікування
- •Дисахаридазна недостатність
- •Етіологія та патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Класифікація й приклади формулювання діагнозу
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Лікування
- •Корекція метаболичних порушень
- •2. Корекція електролітних порушень
- •3. Корекція вітамінних порушень
- •4. Корекція анемії
- •Критерії ефективності й тривалість лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
Діагностика
Фізикальні методи обстеження
• опитування - з'ясування сімейного анамнезу по целиакії; непереносимість злаків;
• огляд - для дорослих пацієнтів характерний прихований атиповий перебіг захворювання. Будь-яких специфічних фізикальних симптомів звичайно не виявляється. Відзначається низькорослість, зниження апетиту, атрофія м'язів, сухість і блідість шкіри, афтозний стоматит, прояви герпетиформного дерматиту - папуло-везикулярна висипка з вираженою сверблячкою, що спостерігається переважно на розгинальних поверхнях кінцівок, тулубі, шиї, волосистій частині голови.
Лабораторні дослідження
Обов'язкові:
• Імуноферментне визначення серологічних маркерів целиакії - антигліадинових антитіл (АГА IgА й IgG), ендомізіальних антитіл (ЕМА IgА), антитіл до тканинної трансглютаминази (tTG) - представлено в таблиці. Серологічні тести мають особливе значення для скринінгової діагностики у пацієнтів з асимптоматичним перебігом целіакії, неспецифічною клінікою, при асоційованих захворюваннях, таких як інсулинзалежний цукровий діабет, а також серед родичів хворих. Визначення серологічних маркерів варто проводити до початку аглютенової дієти у зв'язку з тим, що вже через кілька тижнів або місяців вони нормалізуються, така сероконверсія використається для контролю ефективності лікування. Для моніторингу комплайєнса у відношенні аглютенової дієти найбільш оптимальним вважається визначення АГА IgА, тому що саме вони найбільш швидко нормалізуються при адекватному лікуванні.
Таблиця. Серологічні маркери при целіакії
Клас антитіл |
Субстрат антиген |
Методика дослідження |
Чутливість, % |
Специфічність, % |
IgА |
Гліадин |
ЕLISA |
31-100 |
85-100 |
IgG |
Гліадин |
ЕLISA |
46-100 |
67-100 |
IgА |
Ендомізій |
ІФА |
57-100 |
95-100 |
IgА |
Ретикулін |
ІФА |
29-80 |
95-100 |
IgА |
Тканинна трансглютаміназа (tTG) |
ЕLISA |
95-100 |
95-100 |
* ЕLISA - іммуносорбентний аналіз зв'язування ферменту; **ІФА - оцінка за допомогою імунофлюоресценції
• Загальний аналіз крові - помірно виражене зниження гемоглобіну, еритроцитів.
• Загальний аналіз сечі - без патологічних змін.
• Загальний білок і білкові фракції - гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія.
• Цукор крові - у межах нормальних значень (при відсутності ЦД).
• Імунограма (особливо визначення загального рівня IgА) - значне підвищення.
• Печінкові й ниркові проби - без відхилень від норми.
• Група крові й резус-фактор.
• Копрограма - норма.
• Аналіз калу на еластазу 1 - у межах норми.
• Повторні посіви калу на патогенну мікрофлору й дослідження на яйця глист - не виявлені.
• Електроліти крові - електролітний дисбаланс.
При наявності показів:
• коагулограмма;
• визначення кальцію й фосфатів у сироватці;
• рівень тиреоїдних гормонів
Інструментальні й інші методи діагностики
Обов'язкові:
• ЕГДС із морфологічним дослідженням біоптатів, узятих із низхідного відділу ДПК - «золотий» стандарт діагностики - повинен проводитися в усіх випадках для верифікації діагнозу.
• Двобалонна ентероскопія з біопсією.
• Морфологічне дослідження біоптатів - атрофія ворсин тонкої кишки з гіперплазією крипт та інтраепітеліальним лімфоцитозом різного ступеня вираженості: від нормальної архітектури ворсин і лімфоцитарної інфільтрації епітелію чи часткової вогнищевої атрофії аж до тотальної атрофії ворсин з формуванням «лисої» слизової. Для проведення морфологічного дослідження забір біопсійного матеріалу повинен проводитися із зацибулинного відділу ДПК, інша локалізація проведення дослідження може приводити до помилок у діагностиці, тому що в більш високих відділах ШКТ атрофія слизової оболонки може бути обумовлена іншими причинами.
• Відеокапсульна ендоскопія - другий «золотий» стандарт діагностики. Розвиток капсульної ендоскопії дозволив впровадити повне ендоскопічне обстеження стану слизової оболонки тонкого кишечника, виявляти характерні для целіакії ендоскопічні зміни. Зображення слизової оболонки, які отримають за допомогою відеокапсули, порівняні з гістологічними змінами такої при целіакії. Завдяки відеокапсулі можна діагностувати целіакію без проведення ентеробіопсії. На жаль, використання ендоскопічної капсули є досить обмеженим внаслідок високої вартості дослідження.
• Пасаж барію по тонкій кишці (ентероклізис).
• ЕС або іригоскопія.
• УЗД органів черевної порожнини й щитовидної залози.
При наявності показів:
• повторна біопсія для підтвердження нормалізації слизової оболонки на тлі аглютенової дієти може проводитися через 6-12 місяців, однак у цей час вважається не обов'язковою;
• провокаційний тест із глютеном використається в складних випадках для проведення диференціальної діагностики, його необхідність розглядається індивідуально;
•денситометрія кісток для ранньої діагностики остеопорозу.
