- •Міністерство охорони здоров'я україни. Вінницький національний медичний інститут ім. Н.І.Пирогова
- •Вінниця -2009
- •Конкретні цілі.
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів і параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Содержание теми.
- •Печінкова енцефалопатія
- •Патогенез
- •Клінічна картина і діагностика
- •Лікування
- •Вінниця – 2009
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація герх
- •Діагностика герх
- •Профілактика
- •8. Додатки
- •9. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •4.3. Теоретичні питання до заняття
- •Лікарські гепатити.
- •Діагностика лікарських уражень печінки
- •Лікування.
- •Рекомендована література.
- •Міністерство охорони здоров’я україні
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинний засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретічні питання до заняття:
- •4.3. Практічні завдання, які виконуються на занятті
- •3. Організація змісту навчального матеріалу пептична виразка.
- •Клініка та клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •7. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
- •Клінічна картина
- •Діагностика спк
- •Лікування
- •Виразковий коліт (неспецифічний)
- •Клінічна картина
- •За перебігом:
- •За розповсюдженістю процесу:
- •За ступенем важкості:
- •За стадіями захворювання:
- •Ускладнення:
- •Лікування
- •Хвороба крона
- •Класифікація
- •Діагностика хк
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні заняття, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •Ультразвукові ознаки хронічного панкреатиту
- •6. Література.
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу інтестинальні ензимопатії
- •Класифікація ензимопатій тонкої кишки
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Найхарактерніші ознаки «типової» целіакії
- •Найпоширеніші прояви целіакії
- •Асоційована та супутня патологія
- •Діагностика
- •Діагностичні критерії
- •Ускладнення целіакії
- •Диференційна діагностика целіакії
- •Діагностичні етапи
- •Критерії ефективності лікування
- •Дисахаридазна недостатність
- •Етіологія та патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Класифікація й приклади формулювання діагнозу
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Лікування
- •Корекція метаболичних порушень
- •2. Корекція електролітних порушень
- •3. Корекція вітамінних порушень
- •4. Корекція анемії
- •Критерії ефективності й тривалість лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
Клінічна класифікація герх
1. Эрозивна ГЕРХ, (ендоскопічний позитивний варіант, ГЕРХ з езофагітом). Ступінь езофагіта виявляється у відношенні з ендоскопічною Лос–Анджелеською класифікацією.
Ступінь А: одно (або більше) уражень, менше 5 мм., обмежене одною складкою слизової оболонки стравоходу.
Ступінь В: одно (або більше) уражень слизової оболонки більше 5 мм., обмежені одною складкою стравоходу.
Ступінь С: одно або більше уражень слизової оболонки, яке розповсюджується на дві складки (або більше ), що займає менше ¾ кільця стравоходу.
Ступінь Д: одно (або більше) ураження слизової оболонки, яке займає більше ¾ кільця стравоходу.
Ускладнення ерозивної ГЕРХ:
Пептичні виразки стравоходу
Кровотечі
Стриктури стравоходу
2. Неерозивна ГЕРХ (неерозивна рефлюксна хвороба – ГЕРХ ендоскопічно негативний варіант , ГЕРХ без езофагіту)
3. Стравохід Баррета – (кишкова метаплазія неповного типу в дистальному відділі стравоходу)
Короткий сегмент стравоходу Баррета – зміщення Z лінії проксимально від стравохідно –шлункового переходу і/або нерівна Z лінія з «язиками» циліндричного епітелію менше 3 см.
Довгий сегмент стравоходу Баррета – зміщення Z лінії проксимально від стравохідно-шлункового переходу і-або нерівна Z лінії з язиками циліндричного епітелію більше 3см.
Діагностика герх
Лабораторні дослідження
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Цукор крові і сечі
Аналіз калу на приховану кров
Печінковий комплекс
Нирковий комплекс
Інструментальні та інші методи дослідження
Обов'язкові
Тест з ІПП (пробне лікування)
ЕКГ, холтерівський моніторинг для виявлення епізодів аритмії, виключення коронарогенних кардіалгій.
За наявністю показів
Бронхоскопія – для виключення органічної патології органів дихання і проведення диференційної діагностики.
ЕГДС з біопсією – з метою виявлення і класифікації езофагіту та діагностики стравоходу Баррета.
Хромоендоскопія стравоходу з метою виявлення ділянок слизової оболонки стравоходу:
Рентгеноскопія – з метою виявлення органічних змін стравоходу (стриктури , виразки стравоходу , стравохідно-діафрагмального отвору)
Інтраезофагальний Рh моніторинг – з метою виявлення загального часу, протягом якого рівень Рh знижувався нижче 4,0 за добу, найбільш тривалий рефлюкс.
Морфологічні дослідження слизової оболонки стравоходу – для діагностики стравоходу Баррета.
Тест Берштейна (інфузія 0,1 % розчину соляної кислоти в стравоході) – з метою виявлення чутливості слизової оболонки стравоходу до кислоти.
УЗД органів шлунково-кишкового тракту і серця – для виключення патології і проведення диф.діагностики.
Індикація Hilicobactir pylory з метою визначення ефективності терапії.
Стравохідна манометрія дозволяє виявити тиск нижнього стравохідного сфінктера, має вирішальне значення для уточнення питання про оперативне лікування ГЕРХ.
Рентгеноскопія ОГК.
При наявності показів: консультації кардіолога, пульмонолога, отоларинголога, стоматолога, хірурга.
Діагноз ГЕРХ базується на появі нудоти не менше 2-х разів на тиждень, менша частота не виключає наявності захворювання.
Лікування
Мета лікування
Купірування основних симптомів
Покращення якості харчування
Лікування езофагіту
Попередження або усунення ускладнень
Стратегія лікування різних форм ГЕРХ
Неерозивні форми
ІПП – парієт 10-20 мг/д 4-8 тижнів
прокінетики 30 діб
підтримуюча терапія ІПП (парієт 10-20 мг/д) постійно або за вимогою 25-26 тижнів
диспансерний нагляд за зверненням
Ерозивний езофагіт
ІПП – парієт 20 мг 8 тижнів
прокінетики 30 діб
постійна підтримуюча терапія (парієт 10-20 мг/д) 26-52 тижні
диспансерний огляд 1 раз/рік, при множинних ерозіях 2 рази на рік з обов'язковою ФГС.
за наявності показів: психоемоційні порушення – бензамід; комбінований дуоденогастральний рефлюкс – препарати жовчних кислот (урсофальк, урсохол).
Стравохід Баррета
1. Виявлення дисплазії:
- при низькому ступені дисплазії призначаються ІПП з регулярним гістологічним контролем;
- при високому ступені дисплазії – ендоскопічне або хірургічне лікування + ІПП.
Головні проблеми лікування ГЕРХ
1. Необхідність призначення великих доз антисекреторних препаратів та проведення тривалої основної (4-8 тижнів) та підтримуючої (6-12 місяців) терапії.
2. При невиконанні цих умов вірогідність рецидиву захворювання є дуже високою (80%).
Хірургічне лікування
При грижі стравохідного отвору
Неефективна медикаментозна терапія
При розвитку пухлини, стравоходу Баррета
Фізіотерапевтичні методи лікування
При дисплазії стравохідного епітелію – фотодинамічна терапія, лазеротерапія
Критерії ефективності лікування
Ліквідація клінічних симптомів, досягнення ендоскопічної ремісії (заживлення дефектів, ліквідація запалення), профілактика стравоходу Баррета.
Дієта
Уникати вживання кислих фруктових соків, продуктів, які посилюють газоутворення ( соя, квасоля, горох, білокачанна капуста), обмежити прийом жирів, шоколаду, кави, свіжої здоби, свіжого часнику та цибулі, перцю. Необхідно виключити прийом алкоголю, пива, квасу, дуже гострої, гарячої або холодної їжі, гострих і жирних соусів. Пацієнт повинен не переїдати, не їсти перед сном, вечеря не пізніше 19.00-19.30.
