- •Міністерство охорони здоров'я україни. Вінницький національний медичний інститут ім. Н.І.Пирогова
- •Вінниця -2009
- •Конкретні цілі.
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів і параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Содержание теми.
- •Печінкова енцефалопатія
- •Патогенез
- •Клінічна картина і діагностика
- •Лікування
- •Вінниця – 2009
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація герх
- •Діагностика герх
- •Профілактика
- •8. Додатки
- •9. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •4.3. Теоретичні питання до заняття
- •Лікарські гепатити.
- •Діагностика лікарських уражень печінки
- •Лікування.
- •Рекомендована література.
- •Міністерство охорони здоров’я україні
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинний засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретічні питання до заняття:
- •4.3. Практічні завдання, які виконуються на занятті
- •3. Організація змісту навчального матеріалу пептична виразка.
- •Клініка та клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •7. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
- •Клінічна картина
- •Діагностика спк
- •Лікування
- •Виразковий коліт (неспецифічний)
- •Клінічна картина
- •За перебігом:
- •За розповсюдженістю процесу:
- •За ступенем важкості:
- •За стадіями захворювання:
- •Ускладнення:
- •Лікування
- •Хвороба крона
- •Класифікація
- •Діагностика хк
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні заняття, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •Ультразвукові ознаки хронічного панкреатиту
- •6. Література.
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу інтестинальні ензимопатії
- •Класифікація ензимопатій тонкої кишки
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Найхарактерніші ознаки «типової» целіакії
- •Найпоширеніші прояви целіакії
- •Асоційована та супутня патологія
- •Діагностика
- •Діагностичні критерії
- •Ускладнення целіакії
- •Диференційна діагностика целіакії
- •Діагностичні етапи
- •Критерії ефективності лікування
- •Дисахаридазна недостатність
- •Етіологія та патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Класифікація й приклади формулювання діагнозу
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Лікування
- •Корекція метаболичних порушень
- •2. Корекція електролітних порушень
- •3. Корекція вітамінних порушень
- •4. Корекція анемії
- •Критерії ефективності й тривалість лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
Синдром подразненого кишківника (СПК) – функціональні кишкові порушення, що характеризуються абдомінальним болем та змінами функції кишечника без специфічної патології (Римські критерії ІІІ, 2006).
Для СПК характерними є рецидивуючі болі або відчуття дискомфорту протягом 3-х днів кожного місяця, що тривають попередні 3 місяці. Вони повинні поєднуватись мінімально з двома з трьох ознак (Римські критерії ІІІ, 2006):
абдомінальний біль, що зменшується після дефекації;
та/або
напад абдомінального болю пов’язаний зі змінами стільця;
та/або
напад абдомінального болю пов’язаний зі змінами консистенції калу.
Захворювання вважається хронічним, з тривалим перебігом, іноді протягом всього життя (періоди стабілізації змінюються загостреннями).
Розповсюдженість СПК в розвинених країнах Європи складає 15-20%, США – 17-22%. У жінок СПК зустрічається в 2 рази частіше, ніж у чоловіків у віці 30-40 років. СПК зустрічається у 1/3 населення земної кулі. Це соціально значуща проблема.
Етіологія. В анамнезі у таких пацієнтів відмічаються життєві стресові ситуації. Певну роль відіграє харчування, гінекологічні захворювання (дисменорея), порушення біоценозу кишечника, спадкова схильність.
Патогенез. До доведених патогенетичних факторів відносяться різні порушення рухової функції кишечника: підвищена чутливість рецепторів стінки кишки до розтягнення. Умовою формування підвищеної вісцеральної чутливості є сенсибілізуючі фактори – перенесена кишкова інфекція, психоемоційний стрес, фізична травма і т.ін. Вказані фактори, внаслідок порушення рухової функції кишечника, сприяють активації спінальних нейронів і призводять до розвитку феномену підвищеного спинального збудження. Розтягнення кишечника невеликою кількістю газу викликає надмірну реакцію, яка проявляється болем. Больові відчуття можуть приводити до інших змін (метеоризм та ін.).
Симптоми, що підтверджують СПК:
порушення частоти стільця більше 3-х разів на день або менше 3-х разів на тиждень;
порушення консистенції стільця – твердий (шорсткий) або м’який (водянистий);
порушення пасажу калових мас – напруження кишечника, невідкладність дефекації; відчуття неповного випорожнення кишечника;
виділення слизу;
здуття живота та відчуття розпирання в животі.
Абдомінальний біль є обов’язковим компонентом клінічної картини СПК та має безперервно рецидивуючий характер.
«Тривожні» симптоми, не характерні для СПК
(Римські критерії ІІІ, 2006):
гостра симптоматика (СПК розглядається як хронічне захворювання, при якому не може бути гострих проявів);
прогресування симптомів;
поява симптомів захворювання в нічний час;
неболючі проноси;
біль в животі як простійний єдиний симптом;
непереносимість лактози та фруктози;
непереносимість глютену;
початок захворювання в похилому віці (старше 50-ти років);
відсутність апетиту або зниження маси тіла;
рак товстої кишки у родичів.
Лабораторні показники:
кров в калі;
лейкоцитоз;
прискорення ШОЕ;
зміни в біохімічному аналізі крові;
анемія;
стеаторея.
Фізикальне обстеження
лихоманка;
гепато-, спленомегалія.
Виявлення цих симптомів та ознак робить діагноз СПК малоймовірним.
