- •Міністерство охорони здоров'я україни. Вінницький національний медичний інститут ім. Н.І.Пирогова
- •Вінниця -2009
- •Конкретні цілі.
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів і параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Содержание теми.
- •Печінкова енцефалопатія
- •Патогенез
- •Клінічна картина і діагностика
- •Лікування
- •Вінниця – 2009
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Клінічна класифікація герх
- •Діагностика герх
- •Профілактика
- •8. Додатки
- •9. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •4.3. Теоретичні питання до заняття
- •Лікарські гепатити.
- •Діагностика лікарських уражень печінки
- •Лікування.
- •Рекомендована література.
- •Міністерство охорони здоров’я україні
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинний засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретічні питання до заняття:
- •4.3. Практічні завдання, які виконуються на занятті
- •3. Організація змісту навчального матеріалу пептична виразка.
- •Клініка та клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5.Матеріали для самоконтролю
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •7. Рекомендована література
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу синдром подразненого кишківника
- •Клінічна картина
- •Діагностика спк
- •Лікування
- •Виразковий коліт (неспецифічний)
- •Клінічна картина
- •За перебігом:
- •За розповсюдженістю процесу:
- •За ступенем важкості:
- •За стадіями захворювання:
- •Ускладнення:
- •Лікування
- •Хвороба крона
- •Класифікація
- •Діагностика хк
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні заняття, які виконуються на занятті
- •5. Зміст теми
- •Ультразвукові ознаки хронічного панкреатиту
- •6. Література.
- •Актуальність теми
- •Конкретні цілі
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
- •Організація змісту навчального матеріалу інтестинальні ензимопатії
- •Класифікація ензимопатій тонкої кишки
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Найхарактерніші ознаки «типової» целіакії
- •Найпоширеніші прояви целіакії
- •Асоційована та супутня патологія
- •Діагностика
- •Діагностичні критерії
- •Ускладнення целіакії
- •Диференційна діагностика целіакії
- •Діагностичні етапи
- •Критерії ефективності лікування
- •Дисахаридазна недостатність
- •Етіологія та патогенез
- •Діагностика
- •Лікування
- •Класифікація й приклади формулювання діагнозу
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Лікування
- •Корекція метаболичних порушень
- •2. Корекція електролітних порушень
- •3. Корекція вітамінних порушень
- •4. Корекція анемії
- •Критерії ефективності й тривалість лікування
- •Профілактика
- •7. Рекомендована література
Критерії ефективності лікування
Зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників і морфологічного стану слизової оболонки тонкого кишечнику, зникнення АГА, ЕМА й антитіл до тканинної трансглютамінази.
Тривалість лікування
Дотримання аглютенової дієти протягом всього життя.
Дисахаридазна недостатність
Зниження активності або відсутність однієї або декількох дисахаридаз вродженого або набутого характеру призводить до порушення перетравлення їжі та розвитку дисахаридазо-дефіцитних ентеропатій.
Етіологія та патогенез
Дисахариди гідролізуються специфічними ферментами слизової оболонки тонкої кишки - дисахаридазами, що поділяються на α-глюкозидази (сахараза, трегалаза, ізомальтаза), та β-галактозидази (лактаза, целобіаза). Такі дисахаридази, як ізомальтаза, целобіаза розщеплюють дисахариди ізомальтозу та целобіозу на дві молекули глюкози, сахароза (під дією сахарази) розщеплюється на молекулу глюкози та фруктози, лактоза (під дією лактази) - на молекулу глюкози та галактози.
Генетично-детерміновані варіанти дефіциту дисахаридаз успадковуються за аутосомно-рецесивним типом, набуті варіанти розвиваються при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Недостатність лактази (непереносимість лактози) зустрічається частіше інших форм дисахаридазної недостатності. При цьому не завжди спостерігається повна відсутність лактази в слизовій оболонці тонкої кишки, активність ферменту може бути знижена в тій чи іншій мірі. В цих випадках невеликі кількості молока переносяться добре, а значні викликають проноси та болі в животі. Відомо, що гідроліз лактози посилює всмоктування кальцію, навіть при дефіциті вітаміну D. У зв'язку з цим при гіполактазії можливе зменшення всмоктування кальцію, що може призводити до патологічного зменшення кісткової тканини. Останнім часом з'явились дані про те, що у людей похилого віку значно знижується активність лактази, що супроводжується порушенням всмоктування кальцію з кишечника та розвитком остеопорозу.
Механізм розвитку діареї при лактазній недостатності пов'язаний з тим, що нерозщеплена лактоза переміщується у товсту кишку, де підлягає гідролізу ферментами бактерій з утворенням молочної та оцтової кислоти з вивільненням водню та діоксиду вуглецю. Внаслідок цього підвищується осмотичний тиск в порожнині кишечника, посилюється поступлення води у товсту кишку, збільшується об'єм вмісту, прискорюється пасаж, що призводить до появи одноразових або багаторазових рідких випорожнень.
Первинна недостатність сахарази та ізомальтази (непереносимість сахарози та мальтози) відноситься до досить рідкісних спадкових захворювань. Вторинний дефіцит цих ферментів зустрічається частіше, при цьому ступінь непереносимості залежить від ступеня морфологічних змін в слизовій оболонці тонкої кишки.
Дефіцит трегалази (непереносимість трегалози). Єдиним джерелом трегалази, специфічного ферменту, що розщеплює трегалозу, є гриби. Таким чином, синдром непереносимості їстівних грибів може зустрічатись у здорових людей та бути пов'язаним з первинною недостатністю кишечної трегалази, що пов'язана з генетичними факторами, які проявляються у різні періоди життя.
Клініка
Клінічна картина практично однакова при різних видах дисахаридазної недостатності, відмінності полягають лише в тому, що синдром порушення травлення викликають ті продукти, гідроліз яких не відбувається через відсутність відповідного ферменту Найбільш частими симптомами спадкової дисахаридазодефіцитної ентеропатії є відчуття переповнення, бурчання, здуття живота, інтенсивні болі в животі, інколи блювання, однак основним симптомом є осмотична діарея, вона проявляється тяжким водянистим проносом (поліфекалія), що виникає через 30 хвилин - декілька годин після вживання дисахариду, який погано переноситься. Можуть спостерігатись такі позакишкові прояви, як загальна слабкість, пітливість, озноб, головний біль, головокружіння, тахікардія, інколи біль в ділянці серця та екстрасистолія. При дефіциті лактази можуть спостерігатись ознаки остеопорозу.
