Діагностика хк

Підозра про наявність захворювання виникає, якщо у хворого періодично спостерігаються проноси, які супроводжуються підвищення температури, болями в животі, схудненням, анемією. Що підтверджують фізикальні методи обстеження:

1. Розпитування (хронічна нічна діарея, абдомінальні болі, втрата ваги, присутність крові в калі.)

2. Огляд – пальпується ущільнення кишки або додаткове утворення (частіше за все в правому нижньому квадранті живота), перианальні тріщини, нориці, абсцеси. Фізикальні дані не завжди інформативні.

3. Лабораторне дослідження.

Виявлення гіпохромної анемії, гіпопротеінемії, гіпокаліемії дозволяє уточними активність процесу, важкість стану хворого, наявність ускладнень, ефективність проведеної терапії.

Обов’язкові

• Загальний аналіз крові - зниження рівня еритроцитів, Нb, прискорення ШОЕ, тромбоцитопенія.

• Загальний аналіз сечі.

• Загальний білок та білкові фракції – диспротеінемія зі збільшенням α₂-, γ-глобулінів.

• Цукор крові нормальний.

• Печінкові та ниркові проби.

• С реактивний протеїн.

• Група крові та резус фактор.

• Копропрограма.

• Повторні посіви калу на патогенну флору.

• Коагулограма - при наявності показів.

4. Інструментальні та інші методи діагностики

Обо’вязкові

Ендоскопічне обстеження з морфологічним дослідженням біоптатів (проводиться в усіх випадках верифікації). ГФДС проводиться для виявлення ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, фіброколоноскопія при ураженні товстого кишечника). Ендоскопічна картина в початковій стадії захворювання характеризується присутністю на фоні тьмяної слизової оболонки ерозій – афт, оточених білявими грануляціями. На стінках кишки та в просвіті можуть бути слиз та гній. По мірі прогресування захворювання і наростання активності процесу, слизова оболонка нерівнономірно потовщується, набуває білого кольору, з’являються великі поверхневі або глибокі виразки, частіше поздовжньо розташовані, виявляються також звуження просвіту кишки. В період найбільшої активності запальний процес розповсюджується на всі шари кишкової стінки (на серозну оболонку включно) з утворенням нориць, потім на місці виразок та тріщин виникають рубцеві звуження .

• При лапароскопії виявляється гіперемія, потовщення, набряк уражених ділянок кишечника, спостерігається потовщення і збільшення мезентеріальних лімфатичних вузлів .

• Морфологічне дослідження біоптатів виявляє мікроскопічні особливості патологічного процесу: в більшій мірі ураження підслизового шару, в меншій – слизової оболонки; запальний інфільтрат представлений лімфоцитами, плазматичним клітинами, гістіоцитами, еозинофілами, на фоні яких виявляються гранульоми з гігантськими клітинами Ланхганса.

• Рентгенологічні ознаки хвороби Крона – сегментарне ураження товстої кишки, наявність нормальних частин кишки між ураженими сегментами, нерівний контур кишки, продовгуваті виразки і рельєф слизової оболонки, який нагадує «булижник», звуження ушкоджених частин кишки у вигляді шнура.